Справа № 522/1482/22
Провадження № 2/522/1526/23
11 травня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Павлик І.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
У січні 2022 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис № 54787, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» 11 869,10 грн про існування якого він дізнався лише з матеріалів виконавчого провадження. Даний виконавчий напис позивач вважає незаконним, внаслідок чого порушено його права та охоронювані законом інтереси, які підлягають відновленню та захисту судом в установленому порядку.
26.12.2022 ухвалою Приморського районного суду міста Одеси відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
01.03.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволені позову, оскільки відповідач вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Представник вважає, що приватним нотаріусом було дотримано усіх вимог при вчинені спірного виконавчого напису, а тому він є таким, що підлягає виконанню. Разом з тим, на думку представника, витрати позивача на професійну правничу допомогу не є співмірними зі складністю справи, не відповідають критеріям її складності та розумності їх розміру. Окрім цього, позивачем не надано договору про надання правової допомоги, жодного платіжного доручення чи квитанції в підтвердження оплати правничої допомоги, витраченого часу. У зв'язку з чим, відповідач просить суд відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» витрат на правову допомогу.
Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 25.10.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 591670300.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 25.10.2018 № 591670300.
03.01.2019 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 201901103, за яким ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 25.10.2018 № 591670300.
21.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 54787, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за період з 20.11.2019 по 30.04.2021: 8 599,52 грн - заборгованість по основному боргу; 3 219,58 грн - заборгованість по відсоткам; 50,00 грн - плата за вчинення виконавчого напису, що разом становить 11 869,10 грн.
10.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркою В.В. відкрито виконавче провадження № 67464050 з виконання виконавчого напису від 21.05.2021 № 54787.
Згідно зі ст. 18 ЦК України та ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчого напису - це форма захисту цивільних прав кредитора нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Однак, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Зазначене вище узгоджується з правовими висновками, наведеними у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс 17, у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 61-154св18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17.
Верховним Судом у постанові від 29.01.2019 у справі № 910/13233/17 зазначено, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
Верховний Суд у постанові від 30.10.2019 у справі № 644/6221/16-ц зазначив, що з огляду на те, що адміністративними судами було скасовано постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662, відповідні положення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не підлягають застосуванню. Тобто перелік діє у попередній редакції, за якого виконавчий напис має вчинятися на оригіналах нотаріально посвідчених угод.
Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Судом встановлено, що спірний виконавчий напис вчинений нотаріусом 21.05.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.
З оспорюваного виконавчого напису не вбачається, що укладений 25.10.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитний договір № 591670300, який був наданий нотаріусу для вчинення оспорюваного виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Крім того, на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнанні їх.
Зокрема, документом, що може (з врахуванням заяв чи листів боржника) підтверджувати такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Натомість відповідачем не було надано доказів на підтвердження безспірності зобов'язання позивача за яким вчинено спірний виконавчий напис, а саме: отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. За таких обставин, позивач був позбавлений можливості подати до нотаріуса свої заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Зазначені правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 759/6167/18, від 27.08.2020 у справі № 554/6777/17 та від 30.09.2019 у справі № 357/12818/17.
З огляду на викладене, спірний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому його слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню 992,40 грн витрат по сплаті судового збору за звернення з позовом та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 496,20 грн витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 54787, вчинений 21 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Код ЄДРПОУ: 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) заборгованості у розмірі 11 869,10 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Код ЄДРПОУ: 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) у дохід держави 992,40 грн витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Код ЄДРПОУ: 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 496,20 грн витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Суддя І.А. Павлик