Справа № 502/327/23
11 травня 2023 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді Балан М. В.,
за участю секретаря судового засідання Урсул Г. К.,
розглянувши цивільну справу за заявою
ОСОБА_1
заінтересована особа: Кілійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області
про
встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.
В обгрунтовання поданої заяви та уточненої заяви від 14.04.2023 року, заявник зазначив, що він проживав разом з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю за адресою АДРЕСА_1 , а після знесення будинку АДРЕСА_1 , їм, як працівникам автопарку було надано житло за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з ОСОБА_2 заявник вів спільне господарство, вони мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов'язки подружжя. Спільних дітей за період сімейного життя сторони не мали. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявник, як чоловік померлої, організував її поховання та надалі продовжив розпоряджатись спільним майном.
При житті дружина заявника, ОСОБА_2 , приватизувала на своє ім'ї 43/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , що складає 56,8 кв.м. загальної площі від будинку, в тому числі 44,7 кв.м. житлової площі.
Після смерті ОСОБА_2 , заявник звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу з метою оформлення спадщини на спадкове майно, але нотаріус повідомив заявнику, що він не має права на оформлення спадщини, так як він не є офіційним чоловіком померлої ОСОБА_2 .
Факт спільного проживання однією сім'єю додатково можуть підтвердити свідки
Для прийняття спадщини, що залишилась після смерті дружини ОСОБА_2 , заявнику необхідно встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Від встановлення цього факту залежить виникнення спадкових прав заявника та можливість подальшої реалізації прав на отримання спадщини після смерті дружини, а встановити цей факт у позасудовому порядку не є можливим, у зв'язку з чим заявник змушений звернутись до суду.
На підставі наведеного заявник просить суд:
- встановити факт, проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, у період з 1988 року по 2016 рік, за адресою: АДРЕСА_2 .
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, відповідно до якої просив заяву про встановлення факту задовольнити та розглянути справу за його відсутності. Разом з тим просив долучити до матеріалів справи письмові пояснення свідків.
Представник Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з'явився, надав відзив, відповідно до якого заявлені вимоги визнає в повному обсязі та просив справу розглянути за його відсутності.
В зв'язку з тим, що розгляд справи проведено за відсутності всіх учасників справи, фіксування ходу судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснювалось, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 247 України.
Дослідивши подану заяву та надані докази по справі, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 10.09.1959 року Одеська область, Овідіопольський район, Барабайською с/радою встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що зроблено відповідний актовий запис № 8 від 19.02.1949 року. Батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , /а.с.7/.
Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 18.03.2002 року Кілійським РВ УМВС України в Одеській області встановлено, що заявником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Новоселівка Кілійського району Одеської області, /а.с.3-5/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 04 лютого 2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Кілія, Кілійського району Одеської області, актовий запис № 92 від 04.02.2016 року, /а.с.6/.
Згідно довідки про склад сім'ї №690 від 22.02.2016 року виданої Виконавчим комітетом Кілійської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , проводив поховання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ОСОБА_2 проживали спільно та вели спільне господарство. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , /а.с. 8/.
Згідно Акта про встановлення фактів від 01.03.2023 року складеного депутатом Кілійської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , фактично з 12.09.1989 року та по цей час проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Також встановлено, що ОСОБА_1 з 1988 року проживав спільно ( у цивільному шлюбі) з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є власником домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 до моменту її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті дружини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 продовжує проживати за зазначеною адресою та використовувати спільне майно, /а.с. 11/.
Як вбачається з письмових пояснень свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , що з 1984 року ОСОБА_5 працював водієм автобусу в Кілійському автобусному парку. Разом з ним там працювали ОСОБА_1 - водієм та ОСОБА_2 - контролером. Приблизно з 1988 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали мешкати разом, як одна сім'я. Спочатку вони проживали у АДРЕСА_1 , проте цей будинок був знесений, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали помешкання за адресою: АДРЕСА_2 . Хто був отримувачем квартири по АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 не знає, зате знає, що заселялись вони туди разом й були дуже задоволені отриманим житлом.
В 2003 році ОСОБА_5 звільнився з Кілійського автобусного парку та відносин з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після звільнення не підтримував. Кілька разів він зустрічався з ними у місті та в результаті спільних розмов знав, що вони продовжують жити однією сім'єю. Приблизно на початку 2017 року ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_2 померла та наскільки йому було відомо у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільних дітей не було, /а.с.18-20/.
Як вбачається з письмових пояснень свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 , що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 він знайомий приблизно з 1985 року, коли почав працювати водієм в Кілійському автобусному парку. Приблизно з 1988 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали мешкати разом, як одна сім'я. Спочатку вони проживали у АДРЕСА_1 , проте цей будинок був знесений, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали помешкання за адресою: АДРЕСА_2 . Хто був отримувачем квартири по АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 не знає, знає лише, що заселялись вони туди разом й були дуже задоволені отриманим житлом.
В 1995 році ОСОБА_6 звільнився з Кілійського автобусного парку та відносин з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після звільнення не підтримував. Проте, інколи вони зустрічалися разом у місті та ОСОБА_6 знав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжують жити разом. Приблизно на початку 2017 року ОСОБА_6 дізнався, що ОСОБА_2 померла та наскільки йому відомо у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільних дітей не було.
При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Положення ст. 4 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом.
Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту, що має юридичне значення: родинних відносин між фізичними особами; інше. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство.
Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому.
Статтею 21 СК України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства.
Поняття "проживання однією сім'єю" та "член сім'ї" не є тотожними.
Особа може бути близьким родичем спадкодавця, тобто відноситися до членів сім'ї, проте не проживати з ним однією сім'єю.
Центральною ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.
Відповідно до ч.1 ст.36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Слід зазначити, що факт спільного проживання сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.
Згідно зі ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Згідно ст. 1264 Цивільного кодексу України, четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.06.2020 по справі №755/180/12/16-ц (провадження № 61-40658св18), для застосування положень вищевказаної статті необхідною умовою є, зокрема, встановлення факту не перебування осіб у будь-якому іншому шлюбі. Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі №522/1252/14-ц (провадження № 61-11255св18), від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц (провадження № 61-23286св18), від 25 квітня 2019 року у справі № 759/4596/18 (провадження № 61-3852св19).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи обставини справи, що були встановленні під час дослідження наданих заявником доказів, суд вважає доведеним факт ведення заявником та померлою спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, а отже і факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та беручи до уваги, що в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт, задовольняє заяву в повному обсязі.
Керуючись ст. 1264 ЦК України, 12, 81, 207, 259, 263-265, 315 ЦПК України , суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кілійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, у період з 1988 року по 2016 рік, за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення рішення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан