Справа № 947/14010/23
Провадження № 1-кс/947/5790/23
11.05.2023 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеса ОСОБА_4 , про арешт майна-
В провадженні СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162480000629 від 06.05.2023 за ознаками складу кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 185 України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.05.2023 року до ЧЧ Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області, надійшла заява від інженера AT «Укртелеком» ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), який просить вжити заходів до невстановленої особи, яка діючи таємно, в умовах воєнного стану, шляхом злому розподільної шафи телефонних комунікацій за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 8, викрала кабелі телефонного зв'язку типу ТПП 100x2 - 2 метра (2 од.), типу ТПП50х2 - 2 метра (1 од.), типу ТПП30х2 - 2 метра (1 од.), типу ТПП20х2 - 2 метра (2 од.), типу ТПП10х2 - 2 метра (2 од.), що належать AT «Укртелеком», спричинивши останнім майнову шкоду на суму 1000 гривень. ЄО 7796 від 05.05.2023.
В ході огляду місця події, а саме 10.05.2023 за адресою: АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено моток мідної проволоки, які в подальшому слідчим було визнано речовим доказом.
Слідча звернулась до суду з клопотанням про накладання арешту на вказане в клопотанні майно, обґрунтовуючи клопотання необхідністю забезпечення збереження речових доказів та просила розглянути клопотання без її участі та участі потерпілої особи. Прокурор також надала заяву про розгляд клопотання без її участі.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, , вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно до ч.2 п.1 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно до ст.170 ч.3 КПК України, у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Вилучене майно, зазначене у клопотанні, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям зазначеним в ст.98 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АGОSІ" проти Сполученого Королівства" (АGОSІ v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Під час розгляду клопотання, встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Приймаючи до уваги, правову підставу для арешту майна тобто виключення можливості втрати слідів злочину, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб, вважаю доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованих підстав для арешту зазначеного слідчим у клопотанні майна.
Керуючись ст. ст. 98, 172, 173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання слідчої СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на моток мідної проволоки, яку було виявлено та вилучено в ході проведенняогляду місця події 10.05.2023 за адресою: АДРЕСА_2 .
Виконання ухвали покласти на слідчу СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1