номер провадження справи 17/187/22
18.04.2023 Справа № 908/2361/22
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши матеріали справи № 908/2361/22
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1
до відповідача: Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області, 70530, Запорізька область, Запорізький район, смт Комишуваха, вул. Хмельницького Богдана, буд. 49
про стягнення 194 649,39 грн
У засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
22.11.22 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (далі ТОВ “ГК “Нафтогаз України”) за вих. від 15.11.22 № 119/07-19654-2022 до Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області (надалі Комишуваська селищна рада) про стягнення заборгованості згідно типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії” затв. постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2501 у розмірі 194 649,39 грн, а саме: 142 958,93 грн основного боргу, 17 311,75 грн пені, 31 170,95 грн інфляційних втрат та 3 207,76 грн 3 % річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2361/22 між суддями, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 28.11.22 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2361/22 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи. Вирішено відкласти вирішення питання щодо розгляду справи № 908/2361/22 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.
В листах за вих. від 05.12.22 та 16.02.23 до суду представник ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” заперечив проти відкладення вирішення питання щодо розгляду справи № 908/2361/22 до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Ухвалою від 28.02.23 суд постановив розгляд справи № 908/2361/22 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.03.23 о/об 10 год. 30 хв.
08.03.23 на електронну адресу суду надійшла заява, в якій представник ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” просить суд про проведення засідання в режимі відеоконференції 21.03.23 о 10 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2361/22.
Ухвалою від 09.03.23 залишено без задоволення заяву представника ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” про проведення засідання 21.03.23 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/2361/22 з підстав викладених в тексті такої ухвали суду.
20.03.23 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання за вих. б/н від 17.03.23 про проведення судового засідання 21.03.23 без участі представника позивача, а також просить наступне судове засідання проводити в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 21.03.23 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/2361/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.23 об 11 год. 00 хв.
27.03.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 27.03.23, в якій представник ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” просить суд про проведення засідання в режимі відеоконференції 18.04.23 об 11 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2361/22.
Ухвалою від 29.03.23 судом залишено без задоволення заяву представника ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” за вих. від 27.03.23 про проведення засідання 18.04.23 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 908/2361/22 з підстав викладених в тексті такої ухвали.
12.04.23 на електронну адресу суду надійшло клопотання за вих. від 12.04.23, в якому представник позивача просить суд провести судове засідання 18.04.23 без участі уповноваженого представника позивача.
У засіданні суду 18.04.23, на підставі ст. 240 ГПК України, судом ухвалено рішення без оголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Позивач, в судові засідання жодного разу свого представника не направив, про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином у відповідності до норм чинного ГПК України. В позовній заяві за вих. від 15.11.22 № 119/07-19654-2022 просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії” затв. постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2501 за період листопада 2021 року у розмірі 194 649,39 грн, а саме: 142 958,93 грн основного боргу, 17 311,75 грн пені, 31 170,95 грн інфляційних втрат та 3 207,76 грн 3 % річних.
Відповідач, в судові засідання жодного разу не зявився, свого представника не направив, про причини такої неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином у відповідності до норм чинного ГПК України.
Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, станом на час відкриття провадження у справі місцезнаходженням юридичної особи - Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області є: 70530, Запорізька область, Запорізький район, смт Комишуваха, вул. Хмельницького Богдана, буд. 49.
Вищезазначені ухвали суду були направлені відповідачу саме за вказаною юридичною адресою згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України.
Крім того, судом було викладено інформацію про дату, час та місце судових засідань до відому відповідача та розміщено на сторінці офіційного веб-порталу “Судова влада в Україні” в мережі Інтернет (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/) у розділі “Громадянам. Оголошення про виклик”.
Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Приймаючи до уваги, що учасників справи належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/2361/22, враховуючи неявку в судове засідання учасників справи (їх представників), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності таких учасників справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).
Дослідивши матеріали справи, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (Постачальник, постачальник «останньої надії») відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.17 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.20 № 917-р ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
26.10.21 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.21 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.15 № 809, від 09.12.20 № 1236».
Пунктом 2 постанови КМУ від 25.10.21 № 1102 визначено зобов'язання акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 01.10.21 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Комишуваська селищна рада Запорізького району Запорізької області (Споживач) є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).
У відповідності до положень п. 2 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (наділі Кодекс ГТС), оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.21 автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 24.12.19 прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.15, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.15 за № 1378/27823.
За визначенням, наведеним у п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Таким чином, позивач, як суб'єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
Включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується:
- листом Оператора ГТС від 15.09.22 № ТОВВИХ-22-9925;
- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” від оператора ГРМ (Форма № 10);
- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000OPCAU00N.
Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.15, договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених п. 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2501 (Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору, Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Згідно із п. 3.1 Договору, постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Пунктом 3.3 Договору визначено, що період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
У відповідності до п. 4.2. Договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3. Договору).
Згідно із п. 4.4. Договору, Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Відповідно до пп. 1 п. 5.1. та пп. 1 п. 5.2. Договору, Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому Договорі; відмови Споживача надати представнику Постачальника доступ до свого об'єкта, що завдало Постачальнику збитків, - в розмірі фактичних збитків постачальника (п. 8.2. Договору).
У відповідності до п. 11.1. Договору, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов'язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.
Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи (затв. постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.15), у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку, якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача КНП “Запорізький регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр” ЗОР, зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56XS0000OPCAU00N.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.21 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.15 № 809 в редакції постанови КМУ № 1102.
Цією ж постановою КМУ № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
Позивачем до матеріалів справи також надано довідку від 29.09.22 щодо ціни природного газу, що постачався ТОВ “ГК “Нафтогаз Укаїни” (Постачальником “останньої надії”) для споживачів, що є бюджетним установами.
Протягом жовтня-листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн. за 1 куб. м. Отже, у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн. за 1 куб. м.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу в період з 01.11.21 по 18.11.21 природний газ в об'ємі 8,50946 тис.куб.м., що підтверджується довідкою про об'єми поставленого ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” природного газу споживачу Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області та даними Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS0000OPCAU00N, вартість якого складає 142 958,93 грн. (з урахуванням вартості транспортування).
Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату (природного газу) № 32984 за розрахунковий період з 01 по 30 листопада 2021 року на загальну суму 142 958,93 грн., який направлено останньому 15.12.21.
Не виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати природного газу та послуг його транспортування у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, судом визнаюиться позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 174 Господарського кодексу України (ГК України) закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Сторонами укладений Типовий договір постачання природного газу, як постачальником «останньої надії» та споживачем, до такого договору застосовуються положення Цивільного кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1-3 та 5 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (ч. 1). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 2). Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом (ч. 3). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (ч. 5).
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.4. договору, Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
Позивачем у період з 01.11.21 по 18.11.21 поставлено відповідачу природний газ в об'ємі 8 ,50946 тис. куб. м на загальну суму 142 958,93 грн.
Відповідач зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманого газу у спірний період, а саме листопад 2021 р. у визначений договором строк, всупереч умов договору та вимог чинного законодавства України, не виконав, що призвело до утворення у останнього заборгованості за договором.
Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов'язанням термін вартості спожитого природного газу є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 142 958,93 грн. заборгованості за спожитий природний газ заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.
За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 17 311,75 грн. пені, 3 207,76 грн. 3% річних та 31 170,95 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 ГК України унорморвано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.5. договору, яким визначено відповідальність відповідача у разі порушення строків оплати за цим договором у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено до стягнення пеню в сумі 17 311,75 грн. за період з 01.01.22 по 01.07.22 (розрахунок міститься в матеріалах справи).
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем доведено поданими доказами, а відповідачем не спростовано, порушення відповідачем грошового зобов'язання по сплаті 142 958,93 грн. основного боргу, суд здійснивши перевірку розрахунків позивача (за допомогою ІПС “Законодавство”) пені за спірний період, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог позивача в частині стягнення з відповідача 17 311,75 грн. пені.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 3 207,76 грн. за період з 01.01.22 по 30.09.22 та інфляційні втрати в сумі 31 170,95 грн. за період січень - вересень 2022 року (розрахунок міститься в матеріалах справи).
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем доведено поданими доказами, а відповідачем не спростовано, порушення відповідачем грошового зобов'язання по сплаті 142 958,93 грн. основного боргу, суд здійснивши перевірку розрахунків позивача (за допомогою ІПС “Законодавство”) 3 % річних та індексу інфляції за спірний період, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог позивача в частині стягнення з відповідача 3 207,76 грн. 3 % річних та 31 170,95 грн. втрат від інфляції.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Комишуваської селищної ради Запорізького району Запорізької області (70530, Запорізька область, Запорізький район, смт Комишуваха, вул. Хмельницького Богдана, буд. 49, код ЄДРПОУ 24912390) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 40121452) - 142 958 (сто сорок дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 93 коп. основного боргу, 17 311 (сімнадцять тисяч триста одинадцять) грн. 75 коп. пені, 3 207 (три тисячі двісті сім) грн. 76 коп. 3 % річних, 31 170 (тридцять одну тисячу сто сімдесят) грн. 95 коп. інфляційних втрат та 2 919 (дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 74 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 10.05.2023.
Суддя В.Л. Корсун