08.05.2023 року м.Дніпро Справа № 911/1503/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання Бурчак А.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Горобець Ігор Дмитрович (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Подколзін В.Т. (в залі суду)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Вугілля Дон Прайм" на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.2023 (повний текст складено та підписано 06.03.2023 суддя Азізбекян Т.А.) у справі №911/1503/22
за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Біла Церква
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Вугілля Дон Прайм", м. Запоріжжя
про стягнення 246 617,88 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Вугілля Дон Прайм" про стягнення пені в сумі 241497,43 грн за договором про постачання вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 за кошти Державного бюджету України № 259 від 28.06.2022 та компенсацію витрат на перевірку якості поставленого вугілля в сумі 5120,45 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.02.2023 у справі №911/1503/22 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Вугілля Дон Прайм" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Біла Церква - 241497 грн 43 коп. пені, 5120 грн. 45 коп. - компенсація витрат на перевірку якості поставленого вугілля та 3699 грн 25 коп. судового збору.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до Рознарядки Замовника (Додаток №2, укладенного 28.06.2022 між Квартирно-екснлуатаційним відділом м. Біла Церква (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК «Вугілля Дон Прайм (Постачальник) договору № 259 про постачанння вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 за кошти Державного бюджету України (далі за текстом - Договір), Відповідач до 05.07.2022 зобов'язаний був поставити вугілля в загальній кількості 758,25 тон до військових містечок Черкаської області в межах обслуговування КЕВ м. Біла Церква та 300 тон вугілля - до 23.08.2022 на суму 7051725,00 грн.
05.07.2022 було поставлено 134 тони вугілля та 11.07.2022 поставлено 136 тон вугілля.
В процесі приймання- передачі Товару, виявлено вугілля, якість якого не відповідає умовам Договору та відповідної Супровідної документації, а саме: візуально фракція класу вугілля ДГ (13-100), ДСТУ 7146-2010, ДСТУ 3472-2015, значна кількість вмісту породи та вугільного пилу.
Враховуючи умови п. 2.2 та п.6.1.3 Договору, представниками КЕВ м. Біла Церква (Замовник) складено акти про невідповідностей від 06.07.2022 та від 11.07.2022 (копії міститься в матеріалах справи), зроблено контрольний відбір проб та направлено до незалежної сертифікованої лабораторії для проведення перевірки. Копія акту відбору проб для випробувань, протокол випробувань № 0854 від 14.07.2022 (містяться в матеріалах справи).
14.07.2022 ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на підставі укладенного 13.07.2022 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква (Замовник) та державним підприємством «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (Виконавець) договору №01/07-01/22/186/290 для перевірки якості поставленого Відповідачем вугілля, складений протокол випробувань №0854 від 14.07.2022, яким встановлено, що якість поставленого ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» вугілля не відповідає встановленим вимогам діючих державних стандартів та вимогам укладеного Договору:
- зольність на сухий стан палива становить 56,5 %, а згідно ГОСТ 11022-95 та умов договору має становити не більше 14,0 %;
- нижча теплота згорання на робочий стан проби палива становить 10,170 (2438) Qi r МДж/кг (ккал/кг), а згідно ДСТУ ISO 1928:2006 ГОСТ 27313-95 (ИСО 1170-77) та умов договору має становити не менше 23,027(5500) Qi r МДж/кг (ккал/кг).
Вартість послуг за Договором №01/07-01/22/186/290 становить 5120,45 грн, що підтверджується Актом прийому - передачі наданих послуг №22ОУ-03625 від 14.07.2022. Сума витрат перерахована позивачем на рахунок ДП «Рівнестандартметрологія», про що свідчить платіжне доручення №345 від 14.07.2022.
У зв'язку з порушенням умов договору щодо строку поставки та якості товару, позивач звернувся до відповідача з претензією №75 від 15.07.2022, в якій зазначив, що за несвоєчасне виконання зобов'язання на відповідача покладено обов'язок сплатити пеню (п.7.2. договору), стягнення в односторонньому порядку в повному обсязі на користь КЕВ наданого забезпечення виконання умов договору у розмірі 147000,00 грн (п. 11.3. договору) та покладено обов'язок щодо заміни товару за свій рахунок. До претензії додані акти невідповідностей, копію акту відбору проб для випробовувань №1 від 08.07.2022 та копію протоколу випробувань № 0854 від 14.07.2022. Факт направлення претензії з додатками підтверджується цінним листом з описом.
Відповідач звернувся до позивача з пропозицією від 15.07.2022 про дострокове розірвання договору, в якій вказує на те, що відповідно до умов договору та специфікації ТОВ «ТВК «Вугілл Дон Прайм» зобов'язано у 2022 році поставити на адресу Квартирне експлуатаційного відділу 1058,25 вугілля кам'яного. Однак, воно не в змозі виконати своє зобов'язання з поставки вугілля у зв'язку з істотною зміноі обставин, якими підприємство керувалось при укладенні договору.
29.07.2022 сторонами підписана додаткова угода № 1 про розірвання договору № 259 від 28.06.2022, відповідно до якої Сторони дійшли згоди розірвати Договір № 259 від 28.06.2022, на підставі порушення Постачальником п. 2.1., п. 5.1., додатку № 2 Рознарядки Замовника даного Договору (п. 1.). Керуючись п.11.3. договору внесене забезпечення виконання Договору у розмірі 147000,00 грн підлягає стягненню в повному обсязі на користь Замовника (п. 2.). Розірвання договору не звільняє Постачальника від відповідальності за не виконання зобов'язань за договором, допущених під час його дії (п. 3.). Ця Угода вважається укладеною та набирає чинності з моменту її іпдписапгя Сторонами та скріплення її печатками Сторін (п. 4.).
Позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки вугілля ДГ 13-100 за договором № 259 від 28.06.2022 за період з 05.07.2022 (гранична дата поставки згідно Додатку № 2) по 29.07.2022 (фактична дата розірвання договору) у розмірі 241497,43 грн (детальний розрахунок по кожному об'єкту поставки міститься в матеріалах справи), оскільки це не суперечить умовам Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат позивача на перевірку якості поставленого відповідачем вугілля у сумі 5120,45 грн, то суд звертає увагу на те, що в пункті 2.2. договору сторони визначили, що Замовник має право перевірити вагу та якість товару за кошти Постачальника у відповідності до діючих державних стандартів (ДСТУ 7146-2010, ДСТУ 3472-2015).
Відтак, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлена вимога до відповідача про стягнення суми витрат по Договору №01/07-01/22/186/290 у розмірі 5120,45грн, що підтверджується Актом прийому - передачі наданих послуг №22ОУ-03625 від 14.07.2022 та платіжним дорученням №345 від 14.07.2022.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Вугілля Дон Прайм" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- суд був зобов'язаний встановити, чи досягли сторони згоди з усіх істотних умов договору постачання. Однак він цього не зробив, що привело до прийняття незаконного рішення.
- в договорі № 259 про постачання вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 за кошти Державного бюджету України обов'язково потрібно була вказана ціна за одиницю товару. Однак в самому договорі вона не була вказана.
Суд та позивач посилаються на додаток №1 до договору - Специфікацію. Однак надана позивачем копія Специфікації, по-перше, не є додатком саме до договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від 28.06.2022 p., т. я. в неї зовсім відсутнє посилання на цей договір - не вказано що вона є додатком саме до цього договору.
- так звана Специфікація, не є належним доказом підтвердження обставин укладення договору № 259 про постачання вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 за кошти Державного бюдэ/сету України. И суд відповідно до положень ч.2 ст. 77 ГПК України не мав права приймати цей доказ. Тобто суд порушив норму процесуального права.
- сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору та відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України цей договір не є укладеним. А якщо він не є укладеним, то на ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» не було покладено зобов'язання з постачання вугілля Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква.
- відповідно до п. 6.2.1 фактично не укладеного договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від 28.06.2022 р. вугілля потрібно було поставлятися не на підставі Рознарядки, а на підставі заявки Замовника про поставку товару. Однак заявку на поставку вугілля позивач не надавав. Тому строк поставки вугілля ще не настав. До того ж в цій нормі договору вказано, що невиконанням заявки є затримка з поставкою товару на 15 календарних днів, яка потрібна бути засвідчена актом, за підписом представників Замовника та Постачальника. Тобто прострочкою поставки вугілля є навіть не сама дата поставки товару, а закінчення 15 календарних днів з цієї дати. До того ж, Акти про затримку поставки вугілля, якими засвідчується затримка поставки вугілля, Квартирно-эксплуатаційнпй відділ м. Біла Церква не надав.
Більш того відповідно до п 5.1 фактично не укладеного договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від
28.06.2022 р. ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» зобов'язано було поставити позивачу вугілля не до 05.07.2022 p., а до 23.08. 2022 р. Більш того, дата постачання - 23.08.2022 р. була виділена жирним шрифтом.
Якщо в самому тексті договору чітко була вказана дата постачання вугілля, то постачальник, яким було вказано ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм», зобов'язаний був керуватися саме цією датою - час, протягом якого існують зобов'язання сторін за договором, не може бути меншим, ніж термін виконання за договором.
- такого документу, як «Рознарядка Замовника» зовсім не існує. Позивач надав суду копію документу з назвою «Рознарядка на товар «код ДК 021:2015 - 0911000-3- «Тверде паливо» (Вугілля кам'яне).»
З Рознарядки, на яку посилаєтеся позивач, не видно, що вона є додатком саме до договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від 28.06.2022 p., т. я. в неї зовсім відсутнє посилання на цей договір - не вказано що вона є додатком саме до цього договору.
Тому вона не може розглядатися як додаток до договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від 28.06.2022р.
- Відповідно до вимог п. 3 ч .4 ст.161 ГПК України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються. Однак розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язання не містить обґрунтованого розрахунку суми пені 241 497,43 грн.
- ніяка сума заборгованості у ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» перед позивачем не можлива, т. я. відповідно до умов фактично неукладеного договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від 28.06.2022 р. для ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» зовсім не можливе виконання грошового зобов'язання тому, що воно зобов'язувалось лише поставити вугілля, а не сплачувати за нього якусь суму.
- в порушення вимог п.5 ч.4 ст.161 ГПК України у тексті самої позовної заяви зовсім не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення пені в сумі 241 497,43 грн. саме за несвоєчасну поставку вугілля та не зазначені докази несвоєчасної поставки вугілля.
Суд в своєму рішенні так само не викладає докази, які обґрунтовують стягнення пені в сумі 241 497,43 грн., та докази, які свідчать про несвоєчасну поставку вугілля.
- позивач не виконав вимоги вказаної норми права та заздалегідь не надіслав і не надав ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» письмові пояснення щодо розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов 'язання за договором.
- у справі відсутні належні докази поставки вугілля неналежної якості.
- якщо б позивач і надав би документи, відповідно до яких, був поставлений вугілля, то і в цьому випадку його твердження про постачання вугілля неналежної якості не підтверджено належними доказами.
- вимоги Інструкції про прядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю виконані не були.
Проби вугілля повинні відібратися відповідно до ДСТУ 4096-2002. Однак фактично вони були відібрані з порушенням вимог цього стандарту.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
У відзиві на апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційний відділ вказує, що:
- одним із фактів підтвердження та погодження ТОВ «Торгівельно- виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» з умовами Договору № 259 є фактична поставка 05.07.2022 року 134 т. вугілля та 11.07.2022 року 136 т. вугілля передбаченого Специфікацією та Рознарядкою.
Твердження апелянта, що висновок суду першої інстанції про те, що 28.06.2022 року між КЕВ м. Біла Церква та ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» було укладено договір № 259 на постачання вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 за кошти Державного бюджету України не відповідає встановленим обставинам - невірне та апелянт намагається ввести такими твердженнями суд в оману.
- твердження апелянта, що висновок суду першої інстанції про те, що згідно Додатку №2 Рознарядки Замовника ТОВ Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» зобов'язане було поставити вугілля в загальній кількості - 758,25 т. до 05.07.2022 року не відповідає встановленим обставинам - невірне, оскільки відповідно до умов підписаного ТОВ Торгівельно-виробнича компанія «Вугілля Дон Прайм» Договору № 259 та Додатком №2 Рознарядкою замовника чітко передбачено об'єм, місце та граничні строки поставки товару. Відтак, апелянт володів інформацією стосовно об'ємів, мясця поставки та граничних строків здійснення поставки вугілля.
- « 1. Сторони дійшли згоди розірвати Договір № 259 від 28.06.2022 p., укладений між КЕВ м. Біла Церква та ТОВ «ТВК «ВУГІЛЛЯ ДОН ПРАЙМ», на підставі порушення Постачальником п.2.1, .п.5.1додатку №2 Рознарядки Замовника даного Договору.»
Як вбачається з тексту вказаного пункту Додаткової угоди, йде перерахування пунктів да додатку до Договору № 259, які порушив Апелянт.
- 14.07.2022 року - від ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» надійшов протокол випробувань №0854 від 14.07.2022 року .
Згідно даного протоколу:
- зональність на сухий стан палива - становить 56.5 %, а згідно ГОСТ 11022-95 та умов договору має становити не більше 14.0 %;
- нижча теплота згорання на робочий стан проби палива - становить 10.170 (2438)ОіrМДж/кг (ккал/кг), а згідно ДСТУ IS01928:2006 ГОСТ 27313-95 (ИСО 1170-77) та умов договору має становити не менше 23.027(5500) ОіrМДж/кг (ккал/кг).
Таким чином якість поставленого ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» вугілля не відповідає встановленим вимога діючих державних стандартів та вимогам укладеного Договору.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2023 для розгляду справи № 911/1503/22 визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Дармін М.О., судді: Березкіна О.В., Антонік С.Г.
Ухвалою суду від 17.03.2023 витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи №911/1503/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження відкладено до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
27.03.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/1503/22.
Ухвалою суду від 03.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Вугілля Дон Прайм" на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.2023 у справі №911/1503/22. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 08.05.2023 о 12:20 годин.
08.05.2023 у судовому засіданні, за участю представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав про те, що позивач не посилається на належні докази поставки вугілля неналежної якості. Відповідно до ч.8 ст. 269 ГК України неналежна якість товару може бути встановлена покупцем тільки в належному порядку, тобто в порядку, передбаченому законом. Належним, тобто законним порядком встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів є порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, встановлений однойменною Інструкцією, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р № П-7. Однак вимоги Інструкції від 25.04.1966 № П-7 виконані не були. Проби вугілля повинні відібратися відповідно до ДСТУ 4096-2002. Фактично вони були відібрані з порушенням вимог цього стандарту. Зі змісту акту відбору проб для випробування не вбачається навіть те, що проби відбиралися з вугілля поставленого саме ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм». Але ж вказано, що вугілля є військовим майном, тобто воно вже належить позивачу. В актах зазначено кількість палива, з якого відбиралися проби. Проте, не відомо, яким способом визначалося кількість палива, вказане в акті, з якого відбиралися проби. Без вказівки способу визначення кількості палива, з якого відбиралися проби, не можна вважати, що проби відібрані саме з тієї кількості палива, яке зазначено в актах. В розрахунку пені позивач вказує, що пеня в сумі 241497,43 грн. потрібна бути стягнута за несвоєчасне виконання зобов'язання. При цьому не вказується яке саме зобов'язання не було своєчасно виконано. Позивач не надавав Заявки на поставки вугілля, тому строк поставки вугілля ще не настав. Більш того відповідно до п.5.1 договору № 259 від 28.06.2022 ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» зобов'язано було поставити позивачу вугілля не до 05.07.2022, а до 23.08. 2022. А вже 29.07.2022 договір № 259 від 28.06.2022 був розірваний. До того ж, з рознарядки, на яку посилаєтеся позивач, не видно, що вона є додатком саме до договору № 259 від 28.06.2022 р., т. я. в неї зовсім відсутнєпосилання на цей договір. Також, в Рознарядці вказані не конкретні дні, в які потрібно поставити вугілля, а лише терміни, до яких потрібно поставити вугілля, відсутня дата її видання. Відповідач вказує, що ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» зовсім не отримувало таку Рознарядку і доказів її отримування позивач не надає, підпис в Рознарядці від директора не вказаного підприємства виконана не Лебединським Є.М. Крім всього іншого, ТОВ ТВК «Вугілля Дон Прайм» навіть у випадку порушення зобов'язань за договором договору № 259 від 28.06.2022 не може нести відповідальність за невиконання зобов'язань, т. я. відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 обставини, які склались в період дії договору № 259 від 28.06.2022, є форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили). А такі обставини зовсім звільняють від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором. Додаткова угода №1 від 29.07.2022 про розірвання договору № 259 від 28.06.2022, також звільняє відповідача від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором (а.с. 153-159).
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відзив на позову заяву не містить заперечень відповідача відносно того, що:
« … обставина фактичного укладення такого договору є недоведеною.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є …
… Виходячи з вимог вказаних норм права, суд був зобов'язаний встановити, чи досягли сторони згоди з усіх істотних умов договору постачання. Однак він цього не зробив, що привело до прийняття незаконного рішення…
… відповідно вказаних норм права в договорі № 259 про постачання вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 за кошти Державного бюджету України обов'язково потрібно була вказана ціна за одиницю товару. Однак в самому договорі вона не була вказана.
Суд та позивач посилаються на додаток №1 до договору - Специфікацію. Однак надана позивачем копія Специфікації, по-перше, не є додатком саме до договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від 28.06.2022 p., т. я. в неї зовсім відсутнє посилання на цей договір - не вказано що вона є додатком саме до цього договору.
Тому вона не може розглядатися в якості доказу того, що сторони погодили таку істотну умову договору, як ціну товару, тобто досягли згоди з усіх істотних умов договору поставки.
По-друге, в Специфікації навіть не вказані сторони договору.
По-трете, в Специфікації відсутній такий обов'язковий реквізит документу, як дата її видання.
В-четверте, в Специфікації відсутні навіть підписи сторін та відбитки печаток сторін, які могли свідчити про те хто є сторонами, які її підписали, та на кого покладені обов 'язки в ней зазначені.
По-п'яте, ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» зовсім не отримувало таку Специфікацію і доказів її отримування позивач не надав.
Тому, так звана Специфікація, не є належним доказом підтвердження обставин укладення договору № 259 про постачання вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 за кошти Державного бюдэ/сету України. И суд відповідно до положень ч.2 ст. 77 ГПК України не мав права приймати цей доказ. Тобто суд порушив норму процесуального права.
Виходячи з зазначеного, висновок суду про те, що 28.06.2022 р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК «Вугілля Дон Прайм (Постачальник) було укладений договір № 259 про постачання вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 за кошти Дерэюавного бюдэісету України, викладений у його рішенні, не відповідає встановленим обставинам справи.
Таким чином, сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору та відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України цей договір не є укладеним. А якщо він не є укладеним, то на ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» не було покладено зобов'язання з постачання вугілля Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква.
Тільки вже на підставі наведених аргументів рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.2023 р. має бути скасовано та позивачу відмовлено у задоволенні позову…» відхиляються як такі, на які відповідач позбавлений права посилатися в силу положень частини частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
В судовому засіданні 08.05.2023р. представник відповідача визнав як обставину, яка не потребує доказування те, що Специфікація на товар «код ДК 021:2015 - 09110000-3- «Тверде паливо» (Вугілля кам'яне) Додаток № 1 та РОЗНАРЯДКА на товар «код ДК 021:2015 - 09110000-3- «Тверде паливо» (Вугілля кам'яне) Додаток № 2 виготовлені на одному аркуші формату А-4.
Оскільки в нижній частині сторінки маються , на якій розташовані Додакти № 1 та № 2 містяться розділи з підписами і відтисками печаток представникі сторін, доводи апеляційної скарги в частині того, що «… з Рознарядки, на яку посилаєтеся позивач, не видно, що вона є додатком саме до договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від 28.06.2022 p., т. я. в неї зовсім відсутнє посилання на цей договір - не вказано що вона є додатком саме до цього договору.
Тому вона не може розглядатися як додаток до договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від 28.06.2022р.
По-трете, в Рознарядці вказані не конкретні дні, в які потрібно поставити вугілля, а лише терміни, до яких потрібно поставити вугілля.
А в заявці вказуються конкретні дні, в які необхідно поставляти товар.
В-четвертих, в Рознарядці відсутній такий обов'язковий реквізит документу, як дата її видання.
По-п'яте, ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» зовсім не отримувало таку Рознарядку і доказів її отримування позивач не надає.
В-шостих, підпис в Рознарядці від ім'я директора (навіть не вказано якого підприємства) виконана не Лебединським Є.
Тому Рознарядка не є належним доказом підтвердження інших термінів поставки вугілля, ніж вказаних в п. 5.1 фактично не укладеного договору № 259 про постачання вугілля за кошти Дерэюавного бюджету України від 28.06.2022 р. ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» - до 23.08. 2022 р. И суд відповідно до положень ч.2 cm. 77 ГПК України не мав права приймати цей доказ. Тобто суд порушив норму процесуального права.
Ввіходячи з зазначеного, висновок суду про те, що згідно Додатку №2 Рознарядки Замовника ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» зобов'язане було поставити вугілля в загальній кількості - 758,25 тон до 05.07.2022 р. не відповідає встановленим обставинам справи…
… вказане на порушення якійсь «Рознарядки Замовника даного Договору». Але ж такого документу, як Рознарядка Замовника зовсім не існує. Більш того, не вказаний такий обов'язковий реквізит документу, як дата її видання и додатком до якого договору вона є.
Позивач надав суду копію документу з назвою «Рознарядка на товар «код ДК 021:2015 - 0911000-3- «Тверде паливо» (Вугілля кам'яне).»
По-трете, як вже вказувалося, сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору№ 259 від 28.06.2022 p., тому відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України цей договір не є укладеним. Ввіходячи з того, що основний договір не був укладений, то і додаткова угода не може бути укладеною…
… не зрозуміло з чого складається сума заборгованості в 7051755 грн., та як вона виникла.
По-друге, в розрахунку пені мова йде про якісь боргові періоди, та вказано на наявність заборгованості у ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» перед позивачем в сумі 7051725 гр…
… відповідно до п. 6.2.1 фактично не укладеного договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від 28.06.2022 р. вугілля потрібно було поставлятися не на підставі Рознарядки, а на підставі заявки Замовника про поставку товару. Однак заявку на поставку вугілля позивач не надавав. Тому строк поставки вугілля ще не настав. До того ж в цій нормі договору вказано, що невиконанням заявки є затримка з поставкою товару на 15 календарних днів, яка потрібна бути засвідчена актом, за підписом представників Замовника та Постачальника. Тобто прострочкою поставки вугілля є навіть не сама дата поставки товару, а закінчення 15 календарних днів з цієї дати. До того ж, Акти про затримку поставки вугілля, якими засвідчується затримка поставки вугілля, Квартирно-эксплуатаційнпй відділ м. Біла Церква не надав.
Більш того відповідно до п 5.1 фактично не укладеного договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від 28.06.2022 р. ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» зобов'язано було поставити позивачу вугілля не до 05.07.2022 p., а до 23.08. 2022 р. Більш того, дата постачання - 23.08.2022 р. була виділена жирним шрифтом.
Як шо в самому тексті договору чітко була вказана дата постачання вугілля, то постачальник, яким було вказано ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм», зобов'язаний був керуватися саме цією датою - час, протягом якого існують зобов'язання сторін за договором, не може бути меншим, ніж термін виконання за договором…
… Рознарядка за своїм змістом та суттю не є та не може бути заявкою на постачання.
По-перше, рознарядка і заявка це різні за своїм змістом та суттю правові документи.
Більш того, такого документу, як «Рознарядка Замовника» зовсім не існує. Позивач надав суду копію документу з назвою «Рознарядка на товар «код ДК 021:2015 - 0911000-3- «Тверде паливо» (Вугілля кам'яне).»
Відповідно, висновок суду першої існтанції в частині того, що 28.06.2022 між Квартирно-екснлуатаційним відділом м. Біла Церква (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК «Вугілля Дон Прайм (Постачальник) було укладений договір № 259 про постачанння вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 за кошти Державного бюджету України (далі за текстом - Договір) , за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується у 2022 році поставити Замовникові товари, зазначені в специфікації, що є додатком до цього Договору і його невід'ємною частиною, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари..." визнається колегією суддів надуманими та такими, що не відповідають змісту Договору (а.с. 13-15), Рознарядці на товар «код ДК 021:20165-09110000-3- «Тверде паливо» (Вугілля кам'яне ) Додаток № 2 до Договору № 259 від 28.06.2022р. (а.с. 16).
Відповідно, місцевий господарський суд правомірно встановив фактичні обставини справи відностно того, що : « … 28.06.2022 між Квартирно-екснлуатаційним відділом м. Біла Церква (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК «Вугілля Дон Прайм (Постачальник) було укладений договір № 259 про постачанння вугілля кам'яного марки ДГ 13-100 за кошти Державного бюджету України, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується у 2022 році поставити Замовникові товари, зазначені в специфікації, що є додатком до цього Договору і його невід'ємною частиною, а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.
У пункті 1.2. договору визначено Найменування товару:
«код ДК 021:2015 - 09110000-3 - «Тверде паливо» (Вугілля кам'яне)
Кількість товарів - згідно із додатком №1 (Специфікація).
Відповідно до п. 2.1. договору, Постачальник повинен поставити Замовнику товар, якість якого відповідає затвердженим стандартам України та вимогам Замовника, викладеним в тендерній документації, а саме:
Вугілля кам'яне ДГ 13-100 - 1058,25 тонн
Зольність на сухий стан палива - до 14%
Вологість на робочий стан палива - до 14%
Нижня теплота згорання не менше ніж 5500 кКал/кг
Дата виготовлення 2021-2022 рік.
Згідно п. 2.2. договору, Замовник має право перевірити вагу та якість товару за кошти Постачальника у відповідності до діючих державних стандартів (ДСТУ 7146-2010, ДСТУ 3472-2015). Перевірка буде здійснюватися Замовником вибірково (або при потребі кожної партії) в незалежній сертифікованій лабораторії переважування на відповідних вагах, визначених Замовником. Претензії к якості товару приймаються Постачальником в письмовій складеннях акту - претензії на протязі десяти робочих днів після його поставки. У випадку якщо Замовник не провів контрольний відбір проб товару і його аналіз згідно п.п.2.2. даного договору, то товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Замовником. За наявності зауважень представника замовника, що уповноважений на приймання вугілля, щодо технічних та якісних показників вугілля, що прибуло до визначеного цим договором місця призначення, таке вугілля не приймається замовником (не підписується відповідна видаткова накладна) та не підлягає оплаті до моменту виконання учасником умов, зазначених вище при настанні подібних випадків. Всі непередбачувані додаткові витрати у разі простою вагонів (зберігання вугілля, охорона, ризики псування та/або засмічення вугілля під дією атмосферних факторів, тощо) в такому випадку повністю покладаються на Постачальника та не компенсуються замовником. До якісних показників товару по зольності та вологості вказаних в п.п.2.1. даного договору, при контрольних відборах проб товару застосовується базова абсолютна похибка (+)(-) 5%. У випадку виявлення дефектів якості товару, які виникли з вини Постачальника, останній приймає на себе зобов'язання замінити товар за свій рахунок протягом десяти днів з моменту отримання повідомлення (акту-претензії) від Замовника.
У п. 3.1 договору сторонами обумовлено, що сума цього Договору становить 9 841 725,00 грн. в т.ч. ПДВ - 0,00 грн. Ціна включає вартість поставки згідно Рознарядки Замовника (Додаток 2 до Договору).
Відповідно до п. 5.1. договору, строк поставки товарів: до 23.08.2022 (згідно Додатку №2 Рознарядки Замовника).
Приймання - передача товару по якості проводиться в момент передачі шляхом підписання накладної, товарно-транспортної накладної та акту прийому-передачі оформленого Замовником. У разі виявлення в момент передачі товару відхилення якісних показників тощо, Замовник зобов'язаний відмовитися від приймання товару або вказати про недоліки у відповідному акті невідповідностей (п.п. 6.1.3.).
Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом II цього Договору (п. 6.3.2.).
Відповідно до п. 10.1., п. 10.3. договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє на період дії воєнного стану та впродовж строку необхідного для проведення процедури закупівлі. У разі продовження воєнного стану дія договору може бути продовжена за згодою сторін на період на який продовжено воєнний стан, але не пізніше ніж до 31.12.2022 року. В частині оплати до Повного виконання Сторонами узятих на себе зобов'язань за цим договором. Цей Договір підлягає достроковому розірванню, у разі припинення чи скасування воєнного стану шляхом підписання додаткової угоди.
У п. 13.1 договору сторонами обумовлено, що невід'ємною частиною цього договору є: Додаток № 1 Специфікація на товар; Додаток № 2 Рознарядка на товар.
Згідно Додатку №2 Рознарядки Замовника до 05.07.2022 ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» зобов'язане було поставити вугілля в загальній кількості - 758,25 тон до військових містечок Черкаської області в межах обслуговування КЕВ м. Біла Церква.
Сторонами визнається та обставини, що 29.07.2022р. між Квартирно-екснлуатаційним відділом м. Біла Церква і Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК «Вугілля Дон Прайм сторонами підписана додаткова угода № 1 про розірвання договору № 259 від 28.06.2022, відповідно до якої Сторони дійшли згоди розірвати Договір № 259 від 28.06.2022, на підставі порушення Постачальником п. 2.1., п. 5.1., додатку № 2 Рознарядки Замовника даного Договору (п. 1.). Керуючись п.11.3. договору внесене забезпечення виконання Договору у розмірі 147000,00 грн підлягає стягненню в повному обсязі на користь Замовника (п. 2.). Розірвання договору не звільняє Постачальника від відповідальності за не виконання зобов'язань за договором, допущених під час його дії (п. 3.). Ця Угода вважається укладеною та набирає чинності з моменту її іпдписапгя Сторонами та скріплення її печатками Сторін (п. 4.).
Предметом позову, в тому числі, є матеріально - правова вимога позивача про стягнення з відповідача 241 497,43 грн пені, нарахованої на підставі п.п. 7.1,7.2 Договору за період з 05.07.2022р. (дати, вказаної в Додакту № 2) до 29.07.2022р. (дати підписання Додактової угоди № 1 ) в зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку з поставки вугілля.
У розділі VII договору сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п.7.1.). У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого Товару за кожний день затримки. Сплата штрафних санкцій не звільняє Постачальника від виконання прийнятих на себе зобов'язань по Договору поставки (п. 7.2.). У разі невиконання або ж неналежного виконання умов договору про закупівлю щодо поставки товару належної якості або ж із порушенням строків визначених Замовником до Постачальника можуть бути застосовані оперативно-господарські санкції, що передбачені ст.ст.217, 235 та п.4 ч.1 ст.236 Господарського кодексу України (п. 7.4.).
Згідно п. 11.3. договору, за порушення Постачальником умов цього договору Замовник має право в односторонньому порядку стягнути на свою користь в повному обсязі розмір наданого забезпечення виконання умов договору, повідомивши про це Постачальника в письмовій формі із зазначенням допущеного ним порушення умов цього договору. Стягнення забезпечення виконання умов договору не звільняє Постачальника від сплати інших штрафних санкцій, передбаченим договором, а також від належного виконання Постачальником умом цього договору в подальшому до закінчення строку його дії.
Відповідачем не надано належних і допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України, доказів на підтвердження факту поставки ним вугілля, якість і об'єм якого відповідав би умовам Договору, в зв'язку із чим, місцевий господаський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що відповідальність у вигляді пені за невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти передбачена у розділі 7 договору; розірвання договору, відповідно до п. 3 Додаткової угоди №1 до Договору, не звільняє Постачальника від відповідальності за не виконання за договором, допущених під час його дії; відповідно до Рознарядки, що є Додатком №2 до Договору загальна кількість вугілля ДГ13-100, що повинна бути поставлена за Договором становить 1058,25кг. До 05.07.2022 відповідач мав поставити 758,25кг на суму 7051725,00 грн; нарахування штрафних санкцій, а саме пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки вугілля ДГ 13-100 за договором № 259 від 28.06.2022 за період з 05.07.2022 (гранична дата поставки згідно Додатку № 2) по 29.07.2022 (фактична дата розірвання договору) у розмірі 241497,43 грн (детальний розрахунок по кожному об'єкту поставки здійснено позивачем і міститься в матеріалах справи.
З урахуванням відсутності доказів на спростування розмірів облікової ставки НБУ, яку застосовано позивачем під час обрахунків, місцевий господарський суд правомірно дійшов висновку, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 241497,43 грн. за період з 05.07.2022 по 29.07.2022, оскільки це не суперечить умовам Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що : « …в розрахунку не вказана сума пені за один день.
В- четвертих, відсутній доказ розміру облікової ставки НБУ в розрахований період.
У- п'ятих, розрахунок підписаний неуповноваженою особою - не начальником Квартирно-эксплуатаційний відділ м. Біла Церква.
В розрахунку пені позивач вказує, що пеня в сумі 241 497,43 грн. потрібна бути стягнута за несвоєчасне виконання зобов'язання. При цьому не вказується яке саме зобов'язання не було своєчасно виконано.
Можна припустити, що несвоєчасним виконанням зобов'язання може бути несвоєчасна поставка вугілля.
Однак, в порушення вимог п.5 ч.4 ст.161 ГПК України у тексті самої позовної заяви зовсім не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення пені в сумі 241 497,43 грн. саме за несвоєчасну поставку вугілля та не зазначені докази несвоєчасної поставки вугілля.
Суд в своєму рішенні так само не викладає докази, які обґрунтовують стягнення пені в сумі 241 497,43 грн., та докази, які свідчать про несвоєчасну поставку вугілля…» відхиляються колегією судддів як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Оскільки відзив на позовну заяву не містить заперечень відповідача щодо факту складання представниками КЕВ м. Біла Церква (Замовник) актів про невідповідностей від 06.07.2022 та від 11.07.2022, здійснення контрольного відбору проб та направлення їх до незалежної сертифікованої лабораторії для проведення перевірки, апелянт, у відповідності до положень частини 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, позбавляється права заперечувати проти наступних обставин : « … Суд абсолютно незаконно стягнув з ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» 5120 (п'ять тисяч сто двадцять) грн. 45 коп. - компенсацію витрат на перевірку якості поставленого вугілля. В рішенні він вказав :» Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат позивача на перевірку якості поставленого відповідачем вугілля у сумі 5120,45 грн, то суд звертає увагу на те, що в пункті 2.2. договору сторони визначили, що Замовник має право перевірити вагу та якість товару за кошти Постачальника у відповідності до діючих державних стандартів (ДСТУ 7146-2010, ДСТУ 3472-2015)….
... Але ж суд міг би стягнути з ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» 5120 (п'ять тисяч сто двадцять) грн. 45 коп. - компенсацію витрат на перевірку якості поставленого вугілля тільки в тому випадку, як що б було доведено поставку ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» вугілля, не відповідаючого встановленим вимогам діючих державних стандартів та вимогам укладеного Договору, і при цьому в позові була б заявлена вимога про стягнення штрафних санкцій за поставку не якісного вугілля. Однак поставка ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» вугілля, не відповідаючого встановленим вимогам діючих державних стандартів та вимогам укладеного Договору, не доведена і вимога про стягнення штрафних санкцій за поставку не якісного вугілля в позові не заявлена.
Суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлена вимога до відповідача про стягнення суми витрат по Договору №01/07-01/22/186/290 у розмірі 5120,45грн, що підтверджується Актом прийому - передачі наданих послуг №220У-03625 від 14.07.2022 та платіжним дорученням №345 від 14.07.2022.
Він вказує, що з матеріалів справи вбачається, що 05.07.2022 було поставлено 134 тони вугілля та 11.07.2022 поставлено 136 тон вугілля.
В процесі приймання- передачі Товару, виявлено вугілля, якість якого не відповідає умовам Договору та відповідної Супровідної документації, а саме: візуально фракція класу вугілля ДГ (13-100), ДСТУ 7146-2010, ДСТУ 3472-2015, значна кількість вмісту породи та вугільного пилу.
Таким чином якість поставленого ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» вугілля не відповідає встановленим вимогам діючих державних стандартів та вимогам укладеного Договору.
Однак у справі відсутні належні докази поставки вугілля неналежної якості.
Так, позивач не надав навіть документи, відповідно до яких, був поставлений вугілля- їх нема в додатку до позову. В той же час, в Актах про невідповідність від 06 та 11.07.2022 р. вказано на те, що вугілля був поставлений набито відповідно до Товарно-транспортних накладних: № 23 741 401 від 27.06.2022 p., № 53755518, 53755534 від 01.07.2022 p., та видаткової накладній без вказівки її номеру та дати.
Як щоб позивач і надав би документи, відповідно до яких, був поставлений вугілля, то і в цьому випадку його твердження про постачання вугілля неналежної якості не підтверджено належними доказами.
Відповідно до ч.8 ст. 269 ГК України неналежна якість товару може бути встановлена покупцем тільки в належному порядку, тобто в порядку, передбаченому законом. Тільки лише тоді згідно ч. 1ст. 77 ГПК
України такий доказ може бути визнано допустимим. А згідно з ч. 2 ст. 77 ГПК України докази, одержані з порушеннях закону, судом не приймаються.
Однак нібито неналежна якість товару була встановлена Замовником не в належному порядку…», які відхиляються в силу положень частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Як зазначено вище, відповідач не надав доказів належного виконання обов'язку з поставки вугілля обумовленного умовами договору, в зв'язку із чим, доводи апеляційної скарги в частині того, що «… Проби вугілля повинні відібратися відповідно до ДСТУ 4096-2002. Однак фактично вони були відібрані з порушенням вимог цього стандарту.
Відповідно до восьмого розділу ДСТУ 4096-2002 для визначення якості палива, яке відправляється на склад, проби відбираються під час подачі палива на склад. При цьому положення п. 8.5 ДСТУ 4096-2002 допускає відбір проб безпосередньо зі складу палива, але у випадках коли неможливо виконати відбір проб від палива, що складується, методами передбаченими цим стандартом або ГОСТ 11223.
Але відповідно до п. 8.6 ДСТУ 4096-2002 результати визначення якості за пробами відібраними зі складу, не можуть використовуватися під час розрахунків за якістю палива. А вугілля зберігався на складі. Тому, якщо з нього і були відібрані зразки, то результати визначення его якості не можуть використовуватися під час розрахунків за якістю паливо. А значить за такими результатами дослідження, і зокрема за результатами дослідження, зазначеним в протоколі випробування від 14.07.2022 р. не можна судити про якість поставленого вугілля.
В акті відбору проб не вказано яким чином і з яких міст були відібрані проби. Не вказано ким відбиралися проби.
Якщо проводився відбір проб вугілля, то зі змісту акту відбору проб для випробування не вбачається навіть те, що проби відбиралися з вугілля поставленого саме ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм». Але ж вказано, що вугілля є військовим майном, тобто воно вже належить позивачу.
В актах зазначено кількість палива, з якого відбиралися проби. Однак не відомо, яким способом визначалося кількість палива, вказане в акті, з якого відбиралися проби. Без вказівки способу визначення кількості палива, з якого відбиралися проби, не можна вважати, що проби відібрані саме з тієї кількості палива, яке зазначено в актах…» відхиляються як такі, до не впливають на загальний висновок суду першої інстанції про невиконання відоповідачем обов'язку з поставки товару.
Оскільки відзив на позовну заяву не містить заперечень відповідача відносно того, що « … ТОВ ТВК «Вугілля Дон Прайм» навіть у випадку порушення зобов'язань за договором договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від 28.06.2022 р. не може нести відповідальність за невиконання зобов'язань, т. я. відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. обставини, які склались в період дії договору № 259 про постачання вугілля за кошти Державного бюджету України від 28.06.2022 p., є форс-мажорними обставинами (обставини непереборної сили). А такі обставини зовсім звільняють від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором…» апелянт у відповідності до приписів частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, позбавлений права посилатися на відповідні обставини.
Оскільки апелянтом не спростовано факт укладання 13.07.2022 Квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква (Замовник) та державним підприємством «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (Виконавець) договору №01/07-01/22/186/290 для перевірки якості поставленого Відповідачем вугілля, складання 14.07.2022 ДП «Рівненський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» протоколу випробувань №0854 від 14.07.2022, згідно якого:
- зольність на сухий стан палива становить 56,5 %, а згідно ГОСТ 11022-95 та умов договору має становити не більше 14,0 %;
- нижча теплота згорання на робочий стан проби палива становить 10,170 (2438) Qi r МДж/кг (ккал/кг), а згідно ДСТУ ISO 1928:2006 ГОСТ 27313-95 (ИСО 1170-77) та умов договору має становити не менше 23,027(5500) Qi r МДж/кг (ккал/кг) та акту прийому - передачі наданих послуг №22ОУ-03625 від 14.07.2022. , перерахування позивачем на рахунок ДП «Рівнестандартметрологія» за платіжним дорученням №345 від 14.07.2022 вартості послуг за Договором №01/07-01/22/186/290 у розмірі 5120,45 грн, доводи апеляційної скарги в частині того, що « … Суд абсолютно незаконно стягнув з ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» 5120 (п'ять тисяч сто двадцять) грн. 45 коп. - компенсацію витрат на перевірку якості поставленого вугілля. В рішенні він вказав :» Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат позивача на перевірку якості поставленого відповідачем вугілля у сумі 5120,45 грн, то суд звертає увагу на те, що в пункті 2.2. договору сторони визначили, що Замовник має право перевірити вагу та якість товару за кошти Постачальника у відповідності до діючих державних стандартів (ДСТУ 7146-2010, ДСТУ 3472-2015).»
Але ж суд міг би стягнути з ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» 5120 (п'ять тисяч сто двадцять) грн. 45 коп. - компенсацію витрат на перевірку якості поставленого вугілля тільки в тому випадку, як що б було доведено поставку ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» вугілля, не відповідаючого встановленим вимогам діючих державних стандартів та вимогам укладеного Договору, і при цьому в позові була б заявлена вимога про стягнення штрафних санкцій за поставку не якісного вугілля. Однак поставка ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» вугілля, не відповідаючого встановленим вимогам діючих державних стандартів та вимогам укладеного Договору, не доведена і вимога про стягнення штрафних санкцій за поставку не якісного вугілля в позові не заявлена.
Суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлена вимога до відповідача про стягнення суми витрат по Договору №01/07-01/22/186/290 у розмірі 5120,45грн, що підтверджується Актом прийому - передачі наданих послуг №220У-03625 від 14.07.2022 та платіжним дорученням №345 від 14.07.2022.
Він вказує, що з матеріалів справи вбачається, що 05.07.2022 було поставлено 134 тони вугілля та 11.07.2022 поставлено 136 тон вугілля.
В процесі приймання- передачі Товару, виявлено вугілля, якість якого не відповідає умовам Договору та відповідної Супровідної документації, а саме: візуально фракція класу вугілля ДГ (13-100), ДСТУ 7146-2010, ДСТУ 3472-2015, значна кількість вмісту породи та вугільного пилу.
Таким чином якість поставленого ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» вугілля не відповідає встановленим вимогам діючих державних стандартів та вимогам укладеного Договору.
Однак у справі відсутні належні докази поставки вугілля неналежної якості.
Так, позивач не надав навіть документи, відповідно до яких, був поставлений вугілля- їх нема в додатку до позову. В той же час, в Актах про невідповідність від 06 та 11.07.2022 р. вказано на те, що вугілля був поставлений набито відповідно до Товарно-транспортних накладних: № 23 741 401 від 27.06.2022 p., № 53755518, 53755534 від 01.07.2022 p., та видаткової накладній без вказівки її номеру та дати.
Як щоб позивач і надав би документи, відповідно до яких, був поставлений вугілля, то і в цьому випадку його твердження про постачання вугілля неналежної якості не підтверджено належними доказами…
… Належним, тобто законним порядком встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів є прядок приймання продукції виробничо- технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, встановлений однойменної Інструкцією, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р N П-7 (v0007400-66).
Згідно п.13 Інструкції приймання продукції проводиться уповноваженими на те керівником підприємства-одержувача або його заступником компетентними особами. Ці особи несуть відповідальність за суворе дотримання правил приймання продукції.
Відповідно до п. 14 Інструкції приймання продукції за якістю і комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що посвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт , сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. п.).
Відповідно до п.16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 цієї інструкції), одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.
Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акту представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в основних і особливих умовах поставки, інших обов'язкових правилах або договорі.
Згідно п.26 Інструкції у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, які беруть участь у прийманні продукції за якістю, зобов'язані відібрати зразки ( проби) цієї продукції.
Відбір зразків (проб) проводиться в точній відповідності з вимогами зазначених вище нормативних актів. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками підписаними особами, які беруть участь у відборі.
Відповідно до п. 27 Інструкції про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується усіма особами, що брали в цьому участь. В акті повинно бути зазначено: а) час і місце складання акту, найменування одержувача продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб);
б) найменування виробника (відправника), від якого надійшла продукція;
в) номер і дата рахунку-фактури і транспортної накладної, по яким надійшла продукція, і дата надходження її на склад одержувача, а при доставці продукції постачальником і при відпустці продукції зі складу постачальника - номер і дата накладної або рахунки-фактури, по якій здана продукція;
г) кількість місць і вага продукції, а також кількість і номера місць, з яких відбиралися зразки (проби) продукції;
д) вказівку про те, що зразки (проби) відібрано в порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, основними і особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами і договором, з посиланням на їх номер і дату;
е) забезпечені чи відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами;
ж) опечатані або опломбовані зразки (проби), що його печаткою або пломбою (відтиски на пломбах);
з) інші дані, які особи, які беруть участь у відборі проб, знайдуть необхідне включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб).
Акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. Особа, яка не згідна з змістом акту, зобов'язана підписати його із застереженням про свою незгоду і викласти свою думку.
В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акту, що містить дані, які не відповідають дійсності.
Якщо між виробником (відправником) і одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості продукції одержувач зобов'язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції за якістю або іншої компетентної організації.
Однак ці вимоги Інструкції про прядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю виконані не були.
Проби вугілля повинні відібратися відповідно до ДСТУ 4096-2002. Однак фактично вони були відібрані з порушенням вимог цього стандарту.
Відповідно до восьмого розділу ДСТУ 4096-2002 для визначення якості палива, яке відправляється на склад, проби відбираються під час подачі палива на склад. При цьому положення п. 8.5 ДСТУ 4096-2002 допускає відбір проб безпосередньо зі складу палива, але у випадках коли неможливо виконати відбір проб від палива, що складується, методами передбаченими цим стандартом або ГОСТ 11223.
Але відповідно до п. 8.6 ДСТУ 4096-2002 результати визначення якості за пробами відібраними зі складу, не можуть використовуватися під час розрахунків за якістю палива. А вугілля зберігався на складі. Тому, якщо з нього і були відібрані зразки, то результати визначення его якості не можуть використовуватися під час розрахунків за якістю паливо. А значить за такими результатами дослідження, і зокрема за результатами дослідження, зазначеним в протоколі випробування від 14.07.2022 р. не можна судити про якість поставленого вугілля.
В акті відбору проб не вказано яким чином і з яких міст були відібрані проби. Не вказано ким відбиралися проби.
Якщо проводився відбір проб вугілля, то зі змісту акту відбору проб для випробування не вбачається навіть те, що проби відбиралися з вугілля поставленого саме ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм». Але ж вказано, що вугілля є військовим майном, тобто воно вже належить позивачу.
В актах зазначено кількість палива, з якого відбиралися проби. Однак не відомо, яким способом визначалося кількість палива, вказане в акті, з якого відбиралися проби. Без вказівки способу визначення кількості палива, з якого відбиралися проби, не можна вважати, що проби відібрані саме з тієї кількості палива, яке зазначено в актах…» відхиляються колегією суддів як необгрунтовані.
Як вбачається зі змісту опису вкладення, на якому міститься відтиск штемпеля поштового відправлення від 11.02.2023р. , пояснення по справі № 911/1503/22 щодо розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по договору спрямовано на адресу відопвдіача (а.с. 148).
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що : « … позивач не виконав вимоги вказаної норми права та заздалегідь не надіслав і не надав ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» письмові пояснення щодо розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов 'язання за договором.
Суд, в свою чергу, також не виконав вимоги цієї норми права та прийняв до уваги цей документ.
Докази подаються разом з поданням позовної заяви…
... В постанові ВСУ від 21.01.2019 р. вказано на те, що прийняття судом до розгляду несвоєчасно поданих доказів без поважних причин, а лише через неналежну підготовку сторони щодо судового розгляду справи порушує імперативні норми ГПК та унеможливлює дотримання принципу рівності у справі і неупередженості суду…
… У вступній частині рішення суд вказує на те, що 07.02.2023 позивачем надані письмові пояснення щодо розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором. Однак до отримання копії рішення суду нам нічого не було відомо про те, що 07.02.2023 позивач надав суду письмові пояснення щодо розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором і до початку засідання суду 09.02.2023 р. ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» не було ознайомлено з цим документом…
Однак суд прийняв до розгляду письмові пояснення позивача щодо розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, які фактично є таким документом як Розрахунок пені, так як до документу, названому поясненнями щодо розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, позивач додав навіть шість розрахунків пені за несвоєчасне виконання зобов 'язання за договором. Більш того, позивач прямо вказує на те, що робить він це на обґрунтування позовних вимог. Тому суд порушив імперативні норми ГПК, не дотримувався принципу рівності сторін у справі та не був неупередженим.
Суд не враховував постанову ВСУ від 21.01.2019 p., чим порушив положення ч. 4 ст. 236 ГПК України.
Ознайомившись з письмовими поясненнями позивача щодо розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором вже після отримання копії рішення суду, ми виявили в них вказівку на те, що вони подані на вимогу суду - прямою мовою «На виконання вимоги Господарського суд Запорізької області та на обґрунтування позовних вимог, Позивач додає до справи детальний розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по договору № 259 від 28.06.2022 року.»
Однак в жодної ухвалі суду ми не виявили того, що Господарській суд Запорізької області вимагав від позивача надання такого документу. Таким чином, позивач вводить всіх в оману…
… суд порушив ці права ТОВ ТВК «Вугілля Дон Прайм», так як лишив можливості його представника приймати участь в засіданні суду 09.02.2023 p., в якому представник відповідача міг би брати участь у дослідженні доказів; ставити питання позивачу, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникали під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань позивача.
В рішенні суд вказав, що ОСОБА_1 , представник ТОВ ТВК «Вугілля Дон Прайм», не вийшов на зв'язок о 12 год. 10 хв. Однак це не відповідає дійсності. Фактично він був на зв'язку.
Відповідно до резолютивній частині ухвали суду від 26.01.2023 р. було: оголошено перерву в судовому засіданні до 09.02.2023 р. об 11 год. 00 хв., розгляд справи № 911/1503/22 в судовому засіданні 09.02.2023 об 11 год. 00 хв. здійснювати з використанням системи відеоконференцзв'язку «EASYCON», запропоновано сторонам у справі приєднатися до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку «EASYCON», завчасно до судового засідання повідомити суду електронну адресу, за якою здійснено реєстрацію відповідача в системі відеоконференцзв'язку «EASYCON», та прізвище, ім'я, по-батькові представників, які будуть приймати участь у відеоконференції.
ТОВ ТВК «Вугілля Дон Прайм» виконало ухвалу суду та 03.02.2023 р. направило йому повідомлення, в якому вказало, що у розгляді справи № 911/1503/22 в судовому засіданні 09.02.2023 р. на підставі довіреності буде приймати участь представник ТОВ «ТВК «Вугілля Дон Прайм» адвокат Подколзін Василь Тихонович з використанням системи відеоконференцзв'язку «EASYCON». Для цього він здійснив реєстрацію в системі відеоконференцзв'язку «EASYCON» за електронною адресою: counsel.ukr@gmail.com. Його номер телефону: НОМЕР_1 .
09.02.2023 р. ОСОБА_1 з 11 години знаходився в режимі відео конференції та очікував на запрошення від її організатора - Господарського суд Запорізької області, так як це і передбачено інструкціями по проведенню відеоконференції. Однак запрошення від її організатора не поступало. Не дивлячись на те, що відеоконференція не почалась не тільки о 11 год., але і о 12 год. ОСОБА_1 продовжував і далі перебувати в режимі відео конференції та очікував на запрошення від її організатора.
Лише після закінчення відеоконференції до нього надійшло повідомлення про те, що відеоконференція почалась о 12:10, а закінчилась о 12:19.
Це підтверджується фотознімками екрану комп'ютера. З одного з них вбачається, що ОСОБА_1 о 12 год. 17 хв. знаходився в режимі відео конференції та очікував на запрошення від її організатора…» відхиляються як такі, що знаходяться в межах обов'язку відповідача нести негативні наслідки, пов'язані з обраним ним способом реалізації наданих Господарським процесуальним кодексом колом прав і обов'язків.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що : «… відеоконференція почалась о 12:10, а закінчилась о 12:19. 09.02.2023 р. судове засідання тривало лише 9 хвилин. Як за такий короткий час суд міг розглянути всі питання, для розгляду яких було призначено засідання в цей день та ще піти в нараду кімнату для прийняття, складання судового рішення і подальшого його оголошення? Відповідно до ч. 2 ст. 233 ХПК України рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
09.02.2023 р. було оголошену вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення було складено лише 06.03.2023 р. В той же час, згідно з ч. 2 ст. 233 ХПК України лише у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п 'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Таким чином, як що б суд виконав би вимоги вказаної норми права, то він повинен був скласти повний текст судового рішення не пізніше 15.02.2023 р. Але ж суд грубо порушив вимоги ч. 2 ст. 233 ХПК України і скласти повний текст судового рішення лише 06.03.2023 р. До того ж, ця справа зовсім не була складною, тому це не був винятковий випадок навіть для відкладення складання повного рішення.
Рішення суду тільки з вступною та резолютивною частиною не тільки не було направлено ТОВ ТВК «Вугілля Дон Прайм», а навіть не було розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Тому нам не було відомо навіть те, чим закінчилось судове засідання 09.02.2023 p., що також є порушенням прав відповідача.
Таким чином, судове рішення не відповідає завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 236 ХПК України. Рішення не є справедливим, неупередженим, спор не вирішено своєчасно (ч. 1 ст. 2 ХПК України).
Суд не виконав вимоги п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України, та не мотивував оцінку кожного аргументу, наведеного ТОВ ТВК «Вугілля Дон Прайм», щодо відсутності підстав для задоволення позову…» відхиляються колегією суддів як такі, що не містять в собі посилань на порушення норм процесуального права, які, відповідно до частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Скасування судового рішення лише з підстав встановлення факту процесуального порушення, яке жодним чином не вплинуло та не могло вплинути на законність і обґрунтованість судового рішення є нічим іншим ніж проявом правового пуризму.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішені суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.2023 у справі №911/1503/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Вугілля Дон Прайм" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 5 548,88 грн. (а.с. 181) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Вугілля Дон Прайм" на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.2023 у справі №911/1503/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.02.2023 у справі №911/1503/22 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору у сумі 5 548,88 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Вугілля Дон Прайм" (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6, код ЄДРПОУ 39635487, адреса для листування: 69032, м. Запоріжжя, а/с 2988).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено 10.05.2023
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна
Суддя С.Г. Антонік