09 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/8164/22 пров. № Н-А/857/17854/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.,
суддів: Большакової О.О., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Гранат В.В.,
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року за нововиявленими обставинами (головуючий суддя: Гінда О.М., судді: Ніколін В.В., Пліш М.А., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановив:
постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області задоволено.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 380/8164/22 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ОСОБА_1 , 06.04.2023 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2022 року у справі № 380/8164/22.
Обґрунтовуючи цю заяву, покликається на те, що однією з підстав для відмови в задоволенні позову було порушення вимог статтей 15 та 19 Закону України «Про звернення громадян» та пункту 2 Розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України від 15.11.2017 № 930, зокрема, не проведення перевірки за заявою ОСОБА_2 , за заявою ОСОБА_3 , за заявою ОСОБА_4 та прийняття безпідставного рішення про їх припинення, у зв'язку з відсутністю відомостей, які б свідчили про ознаки кримінального правопорушення.
Разом з тим, зазначає, що після прийняття постанови судом апеляційної інстанції, йому стало відомо, що за заявою ОСОБА_2 , за заявою ОСОБА_3 , за заявою ОСОБА_4 , по яких він проводив перевірку на предмет наявності ознак кримінальних правопорушень, кримінальні провадження по всіх цих заявах закрито.
Крім цього, зазначає, що у ВП № 1 (м. Радехів) Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області є відеозаписи, якими підтверджується, що в день коли позивачу у вину ставився прогул, він був на робочому місці.
Вказані обставини є істотними для правильного вирішення справи, що свідчить про безпідставність його звільнення зі служби, а тому просив переглянути постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року за нововиявленими обставинами, скасувати її та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Відповідач, 04.05.2022 подав клопотання про відкладення розгляду заяви. Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки відповідача належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, а відповідно до ч. 2 ст. 368 КАС України неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Позивач, 21.04.2023 подав клопотання про витребування судом апеляційної інстанції від ГУ НП у Львівській області інформації щодо закриття кримінальних проваджень № 12022142150000088 від 10.05.2022, № 12022142150000314 від 10.05.2023, № 12022142150000085 від 10.05.2023 та щодо прийнятого рішення за матеріалами № 751 від 23.01.2023, оскільки таку інформацію не може отримати, так як, позивач не є стороною кримінального провадження та не є заявником за матеріалами № 751 від 23.01.2023.
Однак, суд апеляційної інстанції залишив вказане клопотання без розгляду, оскільки в судовому засіданні позивач та його представник відмовилися від цього клопотання.
Також, позивач, 21.04.2023 подав клопотання про витребування судом апеляційної інстанції від ГУ НП у Львівській області відеозаписи з камер відеоспостереження за 03.05.2022, які знаходяться в приміщенні ВП № 1 (м. Радехів) Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області, які можуть підтвердити перебування позивача на службі у цей день.
Однак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмовити у цьому клопотанні. Оскільки, до матеріалів справи додано лист Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області від 12.04.2023 № М-47/зі/61/03/14 (а. с. 223) в якому зазначено, що відеозаписів з камер відеоспостережень приміщень та прилеглої території ВП № 1 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області за 03.05.2022 є неможливим, так як, така інформація зберігається 5 днів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши законність і обґрунтованість постанови від 07.03.2023 в межах доводів та вимог заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції вважає, що у задоволенні такої необхідно відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Аналіз наведеної статті надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року справа № 816/4947/14 та від 28 січня 2021 року справа № 1.380.2019.000513.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
При цьому, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладений, зокрема, у постановах від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц та від 24 листопада 2020 року у справі № 320/7612/16-а.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, в якості нововиявленої обставини заявником вказується п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, зокрема, те, що після прийняття постанови судом апеляційної інстанції, йому стало відомо, що за заявою ОСОБА_2 , за заявою ОСОБА_3 , за заявою ОСОБА_4 , по яких він проводив перевірку на предмет наявності ознак кримінальних правопорушень, кримінальні провадження по всіх цих заявах закрито та наявність відеозаписів, якими підтверджується, що в день коли позивачу у вини ставиться прогул, він був на робочому місці.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що для визнання обставиною нововиявленою, поняття «не були і не могли бути відомі особі» потрібно розглядати як сукупність двох необхідних умов. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо сторона у справі все-таки могла знати про певну обставину, але внаслідок недобросовісного ставлення до своїх процесуальних обов'язків не вживала заходів для отримання потрібної інформації, тоді відсутні правові підстави визначати таку обставину у справі як нововиявлену. Істотність обставини означає те, що якби суд її міг врахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат вирішення.
Отже, підставами для перегляду судового рішення, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України, можуть бути лише ті фактичні обставини, які мали істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі усім особам, які брали участь у справі та суду. Ініціювання перегляду судового рішення лише з метою нового слухання і вирішення справи суперечить принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права.
У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставини позивач покликається на наявність відеозаписів, якими підтверджується, що 03.05.2022 він був на робочому місці.
Однак, суд апеляційної інстанції не вважає таку обставину нововиявленою, оскільки згідно листа Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області від 12.04.2023 № М-47/зі/61/03/14 (а. с. 223) відеозапис з камер відеоспостережень приміщень та прилеглої території ВП № 1 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області за 03.05.2022 відсутній, так як, інформація з відеореєстратора зберігається 5 днів.
Тобто, на час розгляду справи (07.03.2023) відеозаписів з камер спостереженя від 03.05.2022 не існувало, а тому такі жодних чином не могли вплинути на результати розгляду справи, що у свою чергу, свідчить, що такі відеозаписи не можуть бути доказами, які підтверджуюють нововиявлені обставини у цій справі.
Щодо покликання заявника, що нововиявленною обставиною є те, що 10.05.2022 по всіх заявах, за якими ОСОБА_1 проводив перевірку, на предмет наявності ознак кримінальних правопорушень, кримінальні провадження закрито, то суд апеляційної інстанції вважає, що така не є нововиявленою обставиною у цій справі. Оскільки, такі фактичні дані, в цілому не спростовують факти, які покладено в основу постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року.
Крім цього, доказів того, що на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, ці обставини з об'єктивних причин не могли бути відомі заявнику не подано.
Згідно ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статті 6 § 1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів.
Новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження, сам по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій він використовується для виправлення помилок правосуддя. Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі ст. 6 Конвенції.
Правова певність передбачає дотримання принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип полягає в тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи (рішення у справі «Правєдная проти Росії», №. 69529/01; у справі «Рябих проти Росії», № 52854/99, пункт 52; у справі «Брумареску проти Румунії», № 28342/95, пункт 61).
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2022 року у справі № 380/8164/22, оскільки підстави наведені в заяві ОСОБА_1 , не є нововиявленими обставинами, в розумінні положень п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України.
Керуючись ст. ст. 313, 321, 325, 361, 368, 369 КАС України, суд -
ухвалив:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі № 380/8164/22 - відмовити, а постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року залишити в силі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. О. Большакова
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 10.05.2023.