09 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/7612/22 пров. № Н-А/857/17115/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Юрченко М.М.,
представника позивача Семенини В.М.,
представника відповідача Івасечко Н.Я.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» до Львівської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови,
18 травня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» звернулось в суд з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило визнати протиправною і скасувати картку відмови № UA209140/2022/000268 в прийнятті митної декларації № UA209140/2022/013148 від 15 лютого 2022 року, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною і скасовано картку відмови № UA209140/2022/000268 Львівської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2022 року апеляційну скаргу Львівської митниці задоволено повністю. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 380/7612/22 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» відмовлено повністю.
04 квітня 2023 року ТОВ «КПП ЦЕНТР» звернулось до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду 07 березня 2023 року у цій справі, у якій просило скасувати повністю постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі № 380/7612/22, апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року - без змін.
В заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами позивач посилається на те, що листом митної адміністрації Республіки Польща (м. Кєльце) від 25 листопада 2022 року № 2601-ІОА.4331.53.2022 підтверджено автентичність документів та Сертифікату перевезення, відтак, подані ТОВ «КПП Центр» документи були підставою для застосування преференцій до вказаного автомобіля. Вказує, що Уповноважений орган Польщі не розглядав справи про доведення, чи недоведення преференційного європейського походження товару, щоб надавати свої непідтверджені висновки. Звертає увагу на те, що транспортний засіб сідловий тягач марки DAF, модель FХ460FТ 2015 р.в., бувший у вживанні, VIN: НОМЕР_1 прибув з Польщі, з країни ЄС, тому до нього має бути застосований преференційний режим в рамках Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII. Зазначає, що найменування та місцезнаходження виробника - DAF TRUCKS N.V. - Нідерланди, є безспірним доказом у цій справі, однак не був врахований апеляційним судом при перегляді рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Львівської митниці. Вказує, що доказ поданий відповідачем на стадії апеляційного оскарження - лист Держмитслужби України від 05 грудня 2022 року № 15/15-03-01/7.4/4475 не міг визнаватися апеляційним судом як належний доказ у цій справі, не міг тягнути за собою скасування законного рішення суду першої інстанції, як це зробив суд апеляційної інстанції у постанові від 07 березня 2023 року. Вказує, що такий доказ не міг бути долучений відповідачем під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, враховуючи те, що на той час такого доказу не існувало.
Відповідачем подано відзив на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якому зазначено, що вказані заявником обставини, не можуть вважатись нововиявленими, оскільки досліджувались судом апеляційної інстанції під час розгляду справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги заяви, в своїх поясненнях покликався на доводи в ній викладені.
Представник відповідача заперечив вимоги заяви, просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відзиву на заяву, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини другої статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14 та від 13 лютого 2018 року № 815/756/14.
Частиною четвертою статті 361 КАС України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Наведене свідчить, що обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими.
Колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду про неї дані. Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі.
Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду, ні іншим учасникам адміністративного процесу; істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Водночас нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
З урахуванням наведеного, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов'язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
Зазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 08 вересня 2022 року у справі № 9901/400/20.
Колегія суддів вважає, що обґрунтування, вказані ТОВ «КПП Центр» у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зводяться до переоцінки доказів, оцінених судом апеляційної інстанції у процесі розгляду справи. Вказані у заяві обставини свідчать про фактичну незгоду заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позову в цій справі та не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням. Крім того, такі обставини існували на час прийняття постанови апеляційним судом.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Згідно з нормами статей 1 та 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику ЄСПЛ та Європейської комісії з прав людини.
Зокрема, як слідує з рішень ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Pravednaya v. Russia» (Праведна проти Росії), та рішення від 06 грудня 2005 року у справі «Popov v. Moldova» № 2 (Попов проти Молдови № 2), процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
У пункті 33 рішення ЄСПЛ від 19 лютого 2009 року у справі «Христов проти України» Суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, тому сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення ЄСПЛ від 24 липня 2003 року у справі «Ryabykh v. Russia» (Рябих проти Росії) та від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»).
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Відповідно до частини першої статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що зазначені ТОВ «КПП Центр» обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, оскільки зводяться до переоцінки доказів, оцінених судом апеляційної інстанції у постанові від 07 березня 2023 року. Суд апеляційної інстанції у зазначеній постанові надав оцінку аргументам, викладеним позивачем у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Оскільки відсутні правові підстави для перегляду постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року за нововиявленими обставинами, враховуючи положення ч. 1 ст. 369 КАС, колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви позивача слід відмовити, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 243, 321, 325, 328, 361, 368, 369 КАС України, суд -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року року у справі № 380/7612/22 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді В. Я. Качмар
В. В. Ніколін