10 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/17498/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року (суддя Горбалінський В.В.) у справі за позовом Дніпровської районної ради до Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Дніпровська районна рада звернулась з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області, які виразились у поверненні без розгляду платіжних доручень Дніпровської районної ради Дніпропетровської області, а саме: № 65 від 13.10.2022 року на суму 5082,99 грн., № 66 від 13.10.2022 року на суму 423,58 грн., № 67 від 13.10.2022 року на суму 22732,26 грн.; № 68 від 13.10.2022 року на суму 6212,54 грн.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що Порядок №845, затверджений Постановою КМУ від 3 серпня 2011 року, який містить однозначно сформульовану норму про те, що перерахування коштів за платіжними дорученнями клієнта здійснюється лише після погашення заборгованості за рішеннями суду про стягнення коштів з боржника.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, 12.10.2022 Дніпровською районною радою було сформовано пропозицію на фінансування видатків загального фонду місцевого бюджету по Раді, зокрема щодо заробітної плати за І половину жовтня 2022 року (КЕКВ 2111) та нарахування на заробітну плату за І половину жовтня 2022 року (КЕКВ 2120), що забезпечено субвенцією з державного бюджету № 41030600 місцевим бюджетам на забезпечення окремих видатків районних рад, спрямованих на виконання їх повноважень.
13.10.2022 було сформовано Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за № 492 та Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за № 505.
Згідно з реєстром, бюджетні фінансові зобов'язання виникли: за КЕКВ 2111 щодо податку на доходи фізичних осіб 18% із заробітної плати за І половину жовтня 2022 року на суму 5082,99 грн., військового збору 1,5% із заробітної плати за І половину жовтня 2022 року на суму 423,58 грн., заробітної плати працівників за І половину жовтня 2022 року на суму 22732,26 грн.; за КЕКВ 2120 щодо нарахування 22% на заробітну плату за І половину жовтня 2022 року на суму 6212,54 грн.
На підставі вказаного були сформовані відповідні платіжні доручення: № 65 від 13.10.2022 на суму 5082,99 грн., № 66 від 13.10.2022 на суму 423,58 грн., № 67 від 13.10.2022 на суму 22732,26 грн.; № 68 від 13.10.2022 на суму 6212,54 грн.
13.10.2022 начальником бюджетного відділу ФУ ДРДА було видано розпорядження № 82 про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів з рахунка №UА628201720000324150772004079.
Платіжні доручення № 65 від 13.10.2022 на суму 5082,99 грн., № 66 від 13.10.2022 на суму 423,58 грн., № 67 від 13.10.2022 на суму 22732,26 грн.; № 68 від 13.10.2022 на суму 6212,54 грн. були направлені до Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області до виконання за для проведення оплати.
Управлінням Державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області платіжні доручення: № 65 від 13.10.2022 на суму 5082,99 грн., № 66 від 13.10.2022 на суму 423,58 грн., № 67 від 13.10.2022 на суму 22732,26 грн.; № 68 від 13.10.2022 на суму 6212,54 грн. повернуто без виконання, з огляду на пп.е п.10.8 Наказу МФУ № 938 від 23.08.2012 року, згідно з яким, платіжне доручення не приймається до виконання у разі зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів.
Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що казначейською службою, під час повернення без розгляду платіжних доручень позивача щодо виплати заробітної плати та сплати податків, з підстав зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів, допущено порушення вимог пункту 3 Порядку №21 та ст. 55 Бюджетного кодексу України.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Частиною 1 статті 43 Бюджетного кодексу України встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Частиною 1 статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Згідно з частиною 2 статті 55 Бюджетного кодексу України, захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного (місцевого) боргу; соціальне забезпечення; поточні трансферти місцевим бюджетам; підготовку кадрів закладами фахової передвищої та вищої освіти; забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; наукову і науково-технічну діяльність; роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження, а також роботи та заходи з фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів; компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла; заходи, пов'язані з обороноздатністю держави, що здійснюються за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету; здійснення розвідувальної діяльності; оплату послуг з охорони державних (комунальних) закладів культури; оплату енергосервісу; виплати за державними деривативами; програму державних гарантій медичного обслуговування населення; середньострокові зобов'язання у сфері охорони здоров'я.
Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 2012 року № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2012 року за № 1569/21881.
Пунктом 2.2 Порядку № 938 визначено, що у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи Казначейства здійснюють такі функції, зокрема, здійснюють операції щодо виконання платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів на підставі підтвердних документів, зареєстрованих бюджетних зобов'язань, відповідно до розпису місцевих бюджетів і кошторисів, планів асигнувань із загального фонду місцевих бюджетів (далі - план асигнувань) розпорядників бюджетних коштів та/або відповідно до планів використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів
Абзацом 3 пункту 10.1 Положення № 938 визначено, що органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків бюджетних коштів на рахунках розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування.
Абзацом 1 пункту 10.3 Положення № 938 передбачено, що платіжні доручення подаються до органів Казначейства в кількості примірників, необхідних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Форма, обов'язкові реквізити, строк дії платіжних доручень та вимоги до заповнення розрахункових документів на паперових носіях визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/8976.
Відповідно до змісту пункту 10.8 Положення №398, платіжне доручення не приймається до виконання у разі: а) неправильного заповнення реквізитів, або незаповнення хоча б одного з реквізитів, та/або недотримання вимог до оформлення платіжного документа; б) відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань; в) невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов'язанням та бюджетним фінансовим зобов'язанням; г) невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу; ґ) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами; д) накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів; е) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів; є) відміни процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі / спрощеної закупівлі недійсною та/або договору про закупівлю нікчемним; оскарження відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» на період призупинення процедури закупівлі; наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі»; ж) відсутності або недостатності залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій; з) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), планах спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах використання бюджетних коштів; и) неподання документів, що підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування; і) відсутності затвердженого за погодженням з місцевим фінансовим органом в установленому порядку паспорта бюджетної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються паспорти бюджетних програм.
Платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких воно надійшло.
Платіжне доручення, подане в електронному вигляді та не прийняте до виконання, повертається засобами системи Казначейства з накладанням кваліфікованого електронного підпису особами, посадовими обов'язками яких передбачено накладання такого підпису, із зазначенням причини його повернення без виконання.
На зворотному боці платіжного доручення, не прийнятого у зв'язку з причинами, зазначеними у підпунктах «а», «д»-«ж», зазначаються причини повернення без виконання та дата його повернення за підписами керівника структурного підрозділу (заступника керівника структурного підрозділу) і виконавця.
Як було встановлено судом першої інстанції , платіжні доручення №65 від 13.10.2022 року на суму 5082,99 грн., №66 від 13.10.2022 року на суму 423,58 грн., №67 від 13.10.2022 року на суму 22732,26 грн.; №68 від 13.10.2022 року на суму 6212,54 грн., виписані позивачем, було повернуті без виконання казначейською службою із зазначенням пп .е п.10.8 Наказу МФУ № 938 від 23.08.2012 року, згідно з яким, платіжне доручення не приймається до виконання у разі зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів.
Судом першої інстанції вірно було взято до уваги, що платіжні доручення, виписані позивачем, стосувались виплати заробітної плати працівнику Дніпровської районної ради із загального фонду бюджету, що підтверджується матеріалами справи.
Глава 18 Бюджетного кодексу визначає поняття та види порушень бюджетного законодавства, порядок застосування заходів впливу за вчинені порушення, а також органи, уповноважені на прийняття рішення про застосування заходів впливу.
Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм тоді) складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: порушення порядку та термінів відкриття (закриття) рахунків в органах Казначейства України.
Згідно з частиною 1 статті 117 Бюджетного кодексу України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1 - 3, 10, 11, 14 - 29, 32 - 36, 38 і 40 частими першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу.
Механізм застосування Мінфіном, органами Державної казначейської служби, Держаудитслужби, місцевими фінансовими органами, головними розпорядниками бюджетних коштів у межах наданих їм повноважень до розпорядників та/або одержувачів бюджетних коштів такого заходу впливу, як зупинення операцій з бюджетними коштами, визначається Порядком № 21.
Так, пунктом Порядку № 21 встановлено, що зупинення операцій з бюджетними коштами застосовується у разі виявлення факту порушення вимог бюджетного законодавства, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 117 Бюджетного кодексу України, і полягає у зупиненні будь-яких операцій із здійснення платежів з рахунків розпорядників та/або одержувачів, крім випадків, визначених абзацами третім - шостим пункту 3 цього Порядку, на строк, встановлений частиною другою статті 120 Бюджетного кодексу України. При цьому складається протокол про порушення бюджетного законодавства.
Вірно судом першої інстанції було взято до уваги, що захід впливу - зупинення операцій з бюджетними коштами застосовується у разі встановлення порушення вимог бюджетного законодавства, але крім випадків, визначених абзацами третім - шостим пункту 3 цього Порядку.
Пунктом 3 Порядку № 21 визначено, що, зокрема, зупиненню підлягають будь-які операції, за винятком:
- сплати податків, зборів та інших доходів бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
- здійснення захищених видатків, визначених статтею 55 Бюджетного кодексу України (оплата праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату).
Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції, що казначейською службою, під час повернення без розгляду платіжних доручень позивача щодо виплати заробітної плати та сплати податків, з підстав зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів, допущено порушення вимог пункту 3 Порядку №21 та ст. 55 Бюджетного кодексу України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2023 року у справі за позовом Дніпровської районної ради до Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 10 травня 2023 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш