09 травня 2023 року м. Дніпросправа № 310/5466/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області,
на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 грудня 2021 року (головуючий - суддя Білоусова О.М.), по адміністративній справі № 310/5466/21 (2-а/310/70/21)
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, інспектора Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Аврамчука Олександра Миколайовича про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі ГУ НП в Запорізькій області), інспектора Бердянського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Аврамчука О.М. (далі інспектора поліції Аврамчука О.М.) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 840016 від 03.06.2021року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст.126 КУпАП, та постанови серії БАА №840017 від 03.06.2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за ч. 6 ст.121 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ним не порушувалися правила дорожнього руху, в його діях склад адміністративних правопорушень відсутній, що виключає підстави для застосування до нього адміністративного стягнення за оскаржуваними постановами.
Відзиви на позов від відповідачів не надійшли.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2021 року позов задоволено, винесені інспектором поліції Аврамчук О.М. 03.06.2021року постанови серії БАА № 840016, серії БАА №840017 щодо ОСОБА_1 скасовані за відсутністю належних доказів скоєння ним адміністративних правопорушень за ч. 1 ст.126 КУпАП, ч. 6 ст.121 КУпАП, провадження по справах закрите. За рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 з ГУ НП в Запорізькій області стягнуті витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 2250 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ НП в Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та в задоволенні позову відмовити, оскільки провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень доведена належними доказами.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що 03.06.2021 року інспектором поліції Аврамчук О.М. винесені постанови серії БАА № 840016, серії БАА №840017, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення ч.1 ст.126 КУпАП, та штрафу в розмірі 850 грн. за порушення ч. 6 ст.121 КУпАП
З тексту постанов від 03.06.2021 року серії БАА № 840016, БАА № 840017 видно, що ОСОБА_1 , 03.06.2021 р. о 21-59 год. в м.Бердянську по вул.Півнична, 15, керував транспортним засобом ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , на якому задній державний номерний знак не освітлювався в темну пору доби, на вимогу інспектора поліції не надав посвідчення на право керування транспортним засобом, чим порушив п.2.9. (в), п.2.1. (б) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
Не погодившись з вищезазначеними постановами про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приписами ст.14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 16 Закону № 3353-XII визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Положеннями п.2.1 «б», п.2.9 «в», п. 2.4 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб;
на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п.2.1.ПДР,
водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, без номерного знаку або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За ч.6 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, зокрема, з неосвітленим номерним знаком, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно положень ст.245, 251 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності; доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами фактів порушення позивачем п.2.1 «б» , п.2.9 «в» ПДР України, тим самим не доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126, ч.6 ст.121 КУпАП, а тому суд першої інстанції, здійснивши аналіз доказів у справі, правомірно скасував оскаржувані постанови та закрив провадження у справі.
Разом з тим, задовольняючи вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 2250 грн., суд першої інстанції не врахував у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України правові позиції Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 26.06.2019 р. у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 р. у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19, де зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, а також при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд апеляційної інстанції виходить із того, що питання, які стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст.134 КАС України, відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За приписами ч. 3, 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.
Матеріали справи свідчать, що заявлені позивачем до стягнення суми витрат на правничу допомогу підтверджується наступними доказами, а саме: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю договором про надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом Кривякиним О.В. від 07.06.2021 року (а.с.15); ), актом про надання послуг від 10.06.2021 року( а.с.16),в якому зазначено про сплату позивачем адвокату суми 2250 грн. , які складаються із послуг за надання юридичної консультації 250грн., складання адміністративного позову 750 грн., уточнюючого позову - 250 грн., представництво інтересів позивача в суді 1000 грн.
Суд апеляційної інстанції враховує обсяг наданої адвокатом Кривякиним О.В. правничої допомоги в суді першої інстанції, що підготовка позову не потребує значних зусиль та часу по обставинам справи та застосуванню норм матеріального права, текст позову викладений на 1,3 аркуші ( а.с.1,2), уточненого позову відповідно до ухвали суду першої інстанції від 30.06.2021 року про усунення недоліків позову - 2 аркуші(а.с.13,14), розгляд справи в суді першої інстанції здійснений у відсутність позивача та його представника, в силу викладеного вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 500 грн.
Керуючись ст. 271, 272, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - задовольнити частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 грудня 2021 року по адміністративній справі № 310/5466/21(2-а/310/70/21)- змінити .
Третій абзац рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10 грудня 2021 року викласти в наступній редакції.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Запорізькій на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 500 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, відповідно до ч.3 ст.272 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай