Справа № 420/344/23
08 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом'якової В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» (далі - позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 28.11.2022 № 9972/15-32-04-06 про застосування штрафних санкцій в сумі 340 грн. відповідно до пп. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ),
- стягнути судовий збір з Головного управління ДПС в Одеській області на користь АТ «Одеська ТЕЦ».
Ухвалою від відкрито провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позивач вказує, що податкове повідомлення-рішення було прийнято за висновками акту від 15.09.2022 № 7391/15-32-04436 камеральної перевірки податкової звітності з розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, АТ "Одеська ТЕЦ" за 2021 рік. з порушенням встановленого п. 86.8 ст. 86 ПКУ строку. Посилання в податковому повідомленні-рішенні на пп. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 та пп. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПКУ не визначає підстав та сум штрафу за неподання податкової звітності з розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами. Позивач зазначає, що АТ "Одеська ТЕЦ" не приймало рішення про відсоток відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів на державну частку та їх сплату та не подавало розрахунок частини чистого прибутку (доходу) за 2021 рік з врахуванням того,що акціонерне товариство не приймало рішення про виплату дивідендів. оскільки проведення річних загальних зборів товариства в строки встановлені Законом України "Про акціонерні товариства" з внесенням питання порядку денного про розподіл прибутку та збитків товариства (нарахування дивідендів) до 1 травня 2022 року було неможливим з об'єктивних та незалежних від товариства причин (введення воєнного стану).
Аудиторський звіт фінансової звітності товариства за 2021 рік було отримано товариством тільки 21 червня 2022 року, тому до 1 травня 2022 року річні чергові загальні збори товариства не могли бути скликані, проведені, та на них не могло бути прийнято будь-яке рішення щодо виплати дивідендів з причин, що не залежали від товариства.
Позивач зазначає, що фактичний прибуток отриманий підприємством за результатами 2021 року відсутній.
В додаткових поясненнях позивач також зазначає про те, що норма ст. 20 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", а також пп. 49.18.7 cт.49 ПК України не відповідають Конституції України, тому не підлягають застосуванню, як такі, що прямо суперечить ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, як нормативно-правового акту, що має найвищу юридичну силу поряд з законом.
Головне управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - відповідач) заперечує проти позову. У відзиві на позовну заяву, який подано до суду 15.02.2023, зазначає, що на підставі п. п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, у порядку, абз.2 п. п. 76.3 ст.76 Податкового Кодексу України, ГУ ДПС в Одеській області проведено перевірку податкової звітності з розрахунку частини чистого прибутку (доходу) , що підлягає, сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями Акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ", за результатами перевірки було встановлено, що AT "Одеська ТЕЦ", в статутному капіталі якого частка держави становить 99,9 відсотків (орган управління - Фонд державного майна України), не подало "Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку" за 2021 рік.
Відповідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі ПКУ) розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації. Згідно підпункту 49.18.7 пункту 49.18 статті. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: для господарських організацій з державною часткою у статутному капіталі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, встановлено податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року з поданням Розрахунку - до 01 липня року, що настає за звітним".
За результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році за даними фінансової звітності підприємство отримало чистий прибуток (дохід) у сумі 277 352,0 тис. гривень. Підпунктами 57.1-1.1. та 57.1-1.2. пункту 57.1-1 статті 57 ПКУ зазначено, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 ПКУ. Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 пункту 57.1-1 статті 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.
Згідно інформації Інформаційно комунікаційної системи "Податковий блок" піпприємство не нараховувало та не сплачувало до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Станом на 15.09.2022 "Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) дивідентів ня державну частку" за 2021 рік AT Одеська ТЕЦ не подано. У зв'язку з вищевикладеним дані камеральної перевірки свідчать про не подання AT "ОДЕСЬКА ТЕЦ", податкової звітності з розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2021 рік. Інформація щодо наявності пом'якшуючих обставин або обставин які звільняють від фінансової відповідальності платника податку станом на момент складання акту камеральної перевірки відсутня.
У відзиві відповідач просить розглянути справу за участю представника контролюючого органу.
Суд звертає увагу, що ухвалою від 30.01.2023 про відкриття провадження у справі вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. В клопотання не має обгрунтування неможливості розгляду справи за за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, та не зазначено які негативні процесуальні наслідки завдать такий розгляд справи.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін;2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ст. 260 КАС України передбачене право відповідача на звернення до суду із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. При цьому за наслідками розгляду відповідного заперечення суд, з урахуванням конкретних обставин справи, наділений дискреційними повноваженнями з огляду на принцип диспозитивності. Частина 4 цієї ж статті закріплює спеціальне правило про процесуальні повноваження адміністративного суду залежно від обґрунтованості заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження: залишити заяву відповідача без задоволення; розглянути справу за правилами загального позовного провадження та зробити заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Як вбачається з позовної заяви предметом розглядом даної справи є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування 340 грн. штрафу за наслідками акту камеральної перевірки. Дані позовні вимоги є вимогами немайнового характеру. Крім того, вивчивши матеріали справи, судом встановлена відсутність великої кількості обставин та фактів, які підлягають встановленню. Отже, обставини даної справи та докази не є складними, не потребують додаткових пояснень чи спеціальних знать, тому не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Статтею 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч. 4 ст. 159 КАС України).
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремихпідсистем (модулів) (ч.ч. 7, 8 ст.44 КАС України).
З наведеного убачається, що процесуальним законодавством надане право сторонам подавати свої аргументи, пояснення і заперечення незалежно від форми судочинства та виду провадження (письмове чи судове засідання з викликом сторін). Крім того, Кодексом адміністративного судочинства встановлений порядок, форма і строки надання сторонами доказів, пояснень та інших аргументів.
Отже, при вирішенні даного спору судом будуть досліджені усі надані сторонами письмові та електронні докази, повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи незалежно від виду провадження (спрощене чи загальне провадження). Крім того, суд звертає увагу сторін, що їх правова позиція щодо предмету спору має бути викладена у відзиві на позовну заяву, відповіді на відзив та запереченнях.
Таким чином, суд не убачає підстав та необхідності розглядати дану справу за участю представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що АТ "Одеська ТЕЦ" є юридичною особою, платником податків. На підставі п. п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, у порядку, абз.2 п. п. 76.3 ст.76 Податкового Кодексу України, ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з розрахунку частини чистого прибутку (доходу) , що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, Акціонерного товариства "ОДЕСЬКА ТЕЦ", за результатами перевірки був складений акт від 15.09.2022 № 7391/15-32-04-06. Актом зафіксовано, що AT "Одеська ТЕЦ", в статутному капіталі якого частка держави становить 99,9 відсотків (орган управління - Фонд державного майна України), не подало "Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку" за 2021 рік. Акт вручено позивачу 23.09.22.
За висновками акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.09.2022 року № 7391/15-32-04436 про застосування 340 грн. штрафних санкцій відповідно до п.п. 54.3.3, п. 54.3 ст. 54, п.120.1 ст. 120 Податкового кодексу України .
Незгода позивача із згадуваними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України). Відповідно до ст. 21.1.1 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідної ті з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Пунктом 86.8 ст. 86 ПКУ встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Відповідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі ПКУ) розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.
Згідно підпункту 49.18.7 пункту 49.18 статті 49 ПКУ визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: для господарських організацій з державною часткою у статутному капіталі, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, встановлено податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року з поданням Розрахунку - до 01 липня року, що настає за звітним.
Згідно п.120.1 ст. 120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно ст.3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" об'єктами управління державної власності є, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави). Суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління) (ст. 4 Закону України "Про управління об'єктами державної власності").
Частиною 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" передбачено, що господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов'язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів. Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних капіталах. Господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій. На суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.
Дослідивши п. п. 5 - 7 ч. 5 ст. 11 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", які визначають порядок та підстави нарахування і сплати дивідендів, частини чистого прибутку та пені за порушення строків сплати зазначених платежів, суд дійшов до висновку, що вони у своїй сукупності вказують на те, що якщо господарське товариство не прийняло рішення про нарахування дивідендів, у нього виник обов'язок сплатити до Державного бюджету України частину чистого прибутку.
Граничний строк сплати господарськими товариствами як дивідендів, так і частини чистого прибутку до Державного бюджету України встановлений Законом України "Про управління об'єктами державної власності" та спливає 01 липня року, що настає за звітним. Граничний строк сплати вказаних коштів саме до Державного бюджету України не може бути змінений, в тому числі й рішенням загальних зборів акціонерів.
Прийняття рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями належить до компетенції загальних зборів акціонерного товариства. Зазвичай базою для розрахунку й виплати дивідендів є чистий прибуток підприємства як частина балансового прибутку підприємства, що лишається в його розпорядженні після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів. В акціонерних товариствах дивіденди можуть бути виплачені й за рахунок нерозподіленого прибутку минулих років . Під чистим прибутком розуміється прибуток, що залишається в розпорядженні товариства за результатами звітного періоду після сплати всіх зобов'язань, у тому числі податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав. Чистий прибуток визначається за даними бухгалтерської звітності товариства.
16 березня 2021 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 "Про затвердження форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку", яким затверджено форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.
Позивач не заперечує тієї обставини, що АТ "Одеська ТЕЦ" не приймало рішення про відсоток відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів на державну частку та їх сплату та не подавало розрахунок частини чистого прибутку (доходу) за 2021 рік. В той же час посилання позивача на об'єктивні причини неподання розрахунку частини чистого прибутку за 2021 рік (неможливість проведення загальних зборів акціонерів, на те, що власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, факт отримання аудиторського звіту фінансової звітності товариства за 2021 рік тільки 21.06.2022 , що чистий прибуток сформувався за рахунок списання резерву сумнівних боргів, боргів минулих років, а не є отриманим за звітний період доходом від господарської діяльності, форс-мажорні обставини введення воєнного стану) не є підставою для висновку про звільнення його від обов'язку подання податкової звітності.
В той же час суд вважає, що слід врахувати Закон України від 17.03.2020 № 533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (зі змінами та доповненнями), яким підрозділ 10 розділу XX Кодексу був доповнений п. 52-1, відповідно до якого за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.
Карантин в Україні продовжено до 30.04.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1423 Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236 від 23.12.2022, а зміни до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України більше не вносилися та такий є чинним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 на всій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року. В подальшому, постановами Кабінету Міністрів України, дія карантину неодноразово продовжувалася; запроваджений з 12.03.2020 карантин не переривався і триває до 30.04.2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 року №1423.
Тобто, штрафні санкції не можуть бути застосовані щодо порушень законодавства, які допущені платником податків у період починаючи з 01.03.2020, окрім, в тому числі, за порушення вимог законодавства в частині порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 28.11.2022 № 9972/15-32-04-06 , винесене у зв'язку з порушенням порядку подання податкової звітності з розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, АТ "Одеська ТЕЦ" за 2021 рік, тобто за період вже після виникнення карантину.
З аналізу викладених норм податкового законодавства слід виснувати про те, що позивач звільнений діючим законодавством від застосування штрафу за неподання звітності.З позиції суду, у цій справі відповідачем не доведено обґрунтованості та відповідності нормам чинного законодавства оспорюваного податкового повідомлення-рішення. За таких обставин, застосування до позивача штрафу відповідно до приписів ст. 120-1 ПК України є безпідставним та протиправним.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Викладене свідчить по те, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем без дотримання вищевказаних критеріїв, а отже, є протиправним та належить скасувати.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та необґрунтованість рішення відповідача, а тому, позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути судові витрати у виді судового збору в сумі 2684 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Справа розглянута з урахуванням перебування судді Хом'якової В. В. у відпустці з 27.03.2023 - 23.04.2023 .
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив :
Адміністративний позов акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 28.11.2022 № 9972/15-32-04-06.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (код ЄДРПОУ 05471158) 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В.Хом'якова