Справа № 420/2285/23
08 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
встановив:
І. Зміст позовних вимог
06.02.2023 року Головне управління ДПС в Одеській області (далі позивач, ГУ ДПС в Одеській області) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 4 982 грн. 59 коп.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
На обґрунтування вказаних позовних вимог позивач зазначає, що згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з платника податку. Відповідач є фізичною особою-підприємцем, перебуває на податковому обліку у Суворовській державній податковій інспекції ГУ ДПС в Одеській області. Відповідно до довідки про суми податкового бору, розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП) податкова заборгованість ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб станом на 20.01.2023 року становить 4 982,59 грн., яка виникла згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування № 731 від 22.02.2017 року, податкових повідомлень-рішень № 0209535507 від 14.08.2019 р., № 0011045506 від 22.01.2020 р., № 0123935506 від 24.07.2020 р. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми “Ф” №83566-55 від 21.06.2019 року, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу платника податку. Оскільки відповідачем не сплачено вказану суми податкового боргу в добровільному порядку, позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Відповідач не скористався правом подати до суду відзив на позовну заяву, про яке йому було роз'яснено ухвалою суду від 08.02.2023 року про відкриття спрощеного провадження, копію якої було направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ФОП ОСОБА_1 , вказану у позовній заяві. Проте дане поштове відправлення було повернуто на адресу суду з відміткою Укрпошти про причини не вручення «адресат відсутній за вказаною адресою».
У зв'язку з відсутністю телефонних, електронних та будь-яких інших засобів зв'язку з відповідачем, його було повідомлено про розгляд даної справи в порядку визначеному ст. 130 КАС України шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, що підтверджується роздруківкою з вказаного сайту (а.с.36).
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 08.02.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрований Окнянською районною державною адміністрацією Одеської області 21.02.2017 року за № 25400000000001613, є платником податків за основним місцем обліку - Суворовська державна податкова інспекція ГУ ДПС в Одеській області, вид діяльності за кодом ВЕД: роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами (а.с.25, зворотній бік).
Податкова адреса суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 - 67934, Одеська обл., Окнянський р-н, с. Ткаченка ( а.с. 25).
Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.02.2017 р. № 731, ОСОБА_1 є платником єдиного податку І групи зі ставкою 10% з 01.03.2017 р. (а.с. 15).
Згідно Розрахунку податкового боргу, довідки про податкову заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед бюджетом за платежем 18050400 “єдиний податок з фізичних осіб” станом на 20.01.2023 року загальна сума заборгованості складає 4 982,59 грн., яка виникла за рахунок несплати:
- узгоджених податкових зобов'язань в сумі 3 449,79 грн. згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.02.2017 р. № 731 за період з 20.01.2019 р. по 16.12.2020 р.;
- узгодженої суми штрафних санкцій в розмірі 1 532, 80 грн., нарахованих контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення №0209535507 від 14.08.2019 р., податкового повідомлення-рішення №0011045506 від 22.01.2020 р. та податкового повідомлення-рішення №0123935506 від 24.07.2020 р. (а.с.6-7).
У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить їх стягнути в судовому порядку.
V. Норми права, які застосував суд
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. (ч. 4 ст. 5 КАС України).
Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) передбачає, зокрема:
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- до функцій контролюючих органів належить здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів (пп. 19-1.1.22 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України );
- контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. (пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України);
- платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами. (ст. 15 ПК України);
- платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. (пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України);
- податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. (пп. 36.1. ст. 36 ПК України);
- виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. (п.38.1. ст. 38 ПК України);
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збірна підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством(пп.14.1.156. п.14.1. ст.14 ПК України);
- податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. (пункт 42.1 статті 42 ПК України);
- документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). (пункт 42.2. ст. 42 ПК України)
- при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. (п. 56.18 ст. 56 ПК України);
- у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (п. 57.3 ст. 57 ПК України);
- у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п. 59.1 ст. 59 ПК України);
- податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. (п. 59.3 ст. 59 ПК України);
- податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п. 59.4 ст. 59 ПК України)
- у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) ( пункт 59.5 статті 59 ПК України).
- стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (пункт 95.2 статті 95 ПК України)
- стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (п. 95.3 ст. 95 ПК України).
VI. Оцінка суду
Системний аналіз наведених норм ПК України свідчить про чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу, а отже саме такі обставини і складають предмет доказування у цій справі.
У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, у тому числі, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством.
При цьому, контролюючий орган має право звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання протягом 30 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги після направлення платникові податків податкової вимоги.
Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5).
Відповідно до пп.1 п.1 "Порядок ведення інтегрованої картки платника" розділу ІІ "Інтегрована картка платника" З метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Відповідно до підпунктів 291.2, 291.3 статті 293 Податкового кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно із підпунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до підпункту 2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Абзацами першим та другим пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Як встановлено судом та підтверджується даними інтегрованих карток платника ФОП ОСОБА_1 за платежем “єдиний податок з фізичних осіб” за 2019-2020 року станом на 20.01.2023 року обліковується недоїмка по основному платежу в сумі 4 982,59 грн., внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_1 згідно його заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 22.02.2017 р. № 731, а також згідно податкового повідомлення-рішення №0209535507 від 14.08.2019 р., податкового повідомлення-рішення №0011045506 від 22.01.2020 р. та податкового повідомлення-рішення №0123935506 від 24.07.2020 р., починаючи з 20.01.2019 р по 16.12.2020 р. (а.с. 8-13).
Відтак, сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 за платежем “єдиний податок з фізичних осіб” відповідно до поданої ним заяви від 22.02.2017 р. № 731 про застосування спрощеної системи оподаткування, станом на 20.01.2023 року у розмірі 3 449,79 грн. є самостійно узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена, а тому набула статусу податкового боргу.
Щодо правомірності набуття статусу узгодженості грошових зобов'язань в сумі штрафних санкцій 1 532,80 грн. за платежем “єдиний податок з фізичних осіб”, визначених контролюючим органом згідно:
- податкового повідомлення-рішення №0209535507 від 14.08.2019 р., прийнятого за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності сплати єдиного податку згідно акту перевірки від 14.08.2019 року № 016906/15-32-55-07/ НОМЕР_1 ;
- податкового повідомлення-рішення №0011045506 від 22.01.2020 р., прийнятого за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності сплати єдиного податку згідно акту перевірки від 22.01.2020 року №000890/15-32-55-06/ НОМЕР_1 ;
- податкового повідомлення-рішення №0123935506 від 24.07.2020 р., прийнятого за результатами камеральної перевірки щодо своєчасності сплати єдиного податку згідно акту перевірки від 24.07.2020 року № 010189/7/15-32-55-06/ НОМЕР_1 (а. с. 16-24), то суд вказує про таке.
Частиною 3 ст. 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У межах розгляду справи про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових (податкових) зобов'язань, наявність правових підстав для нарахування грошового (податкового) зобов'язання має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Саме такий спосіб захисту прав платника податків визначений положеннями статей 55, 56 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16 та інших.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи вказані податкові повідомлення - рішення, за якими сформовано податковий борг, були направлені позивачем на податкову адресу відповідача, проте з причин, не залежних від контролюючого органу, не були вручені відповідачу, та повернуті на адресу позивача з відміткою «за зазначеною адресою не проживає», що підтверджується копіями відповідних поштових відправлень (а.с. 18, 21, 24).
При цьому, матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем в судовому або в адміністративному порядку нарахованих контролюючим органом штрафних санкцій за вказаним податковим повідомленням - рішенням, які є предметом стягнення у даній справі.
З огляду на вказане, вказана сума штрафних санкцій є узгодженим податковим зобов'язанням, і внаслідок її несплати відповідачем у строки, встановлені ПК України, набула статусу податкового боргу.
Щодо дотриманням позивачем відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають йому право на примусове стягнення податкового боргу, то суд вказує наступне.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).
Згідно з пунктами 87.1, 87.9 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
При цьому, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (пункт 95.2 статті 95 ПК України)
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, контролюючим органом направлена відповідачу податкова вимога від 21.06.2019 р. № 83566-55 на суму 1 035,99 гривень, яка була направлена на податкову адресу відповідача в порядку, передбаченому пунктом 42.4 статті 42 ПК України, проте не вручена йому з причин незалежних від контролюючого органу, про що свідчить довідка Укрпошти про причини повернення «аза зазначеною адресою не проживає» (а.с.14, зворотній бік).
Натомість, матеріали справи не містять доказів того, що вказана податкова вимога була предметом оскарження в адміністративному або в судовому порядку.
Також, відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, який виник внаслідок узгоджених податкових зобов'язань за вищевказаним платежем, що є підставою для його стягнення в судовому порядку.
Щодо дотримання строків стягнення податкового боргу, то суд враховує, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. (абзац пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX із змінами, внесеними згідно із Законом № 591-IX від 13.05.2020).
Оскільки на момент вирішення даної справи, дія карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) продовжена до 30 червня 2023 року згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №338 «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» і постанови від 09.12.2020 р. № 1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”, відповідно перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу, є зупиненим.
VII. Висновок суду.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не надано доказів погашення суми податкового боргу, яка є предметом стягнення у даній справі, тому суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
VIІI. Розподіл судових витрат
Оскільки позивач відповідно пункту 27 частини першої статті 5 Закону України " Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст. 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (місце знаходження вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 67934, Одеська обл., Окнянський р-н, с. Ткаченка) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 4 982 грн. 59 коп. на бюджетний рахунок UA808999980314070517000015626, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів ГУК в Од.обл./м.Одеса/18050400.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна