про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
10 травня 2023 р. № 400/5030/23
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Ярощук В.Г., ознайомившись з
адміністративним позовомкерівника Баштанської окружної прокуратури, провулок Пожежний, 3,м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101,
до відповідачаБерезнегуватської селищної ради Баштанського району Миколаївської області, Соборно-Миколаївська площа, 10, смт Березнегувате, Баштанський район, Миколаївська область, 56203,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
05 травня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява керівника Баштанської окружної прокуратури (далі - позивач) в інтересах держави до Березнегуватської селищної ради Баштанського району Миколаївської області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо приведення штатної чисельності Служби у справах дітей Березнегуватської селищної ради Баштанського району Миколаївської області відповідно до нормативів, установлених частиною шостою статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», зобов'язавши Березнегуватьску селищну раду вчинити дії, спрямовані на приведення штатної чисельності Служби у справах дітей Березнегуватської селищної ради відповідно до нормативів, установлених зазначеним Законом, а саме визначивши штатну чисельність Служби у справах дітей в кількості 4 штатних одиниць.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив:
позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);
позовна заява подана прокурором в інтересах держави за відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (частини четверта і п'ята статті 53 КАС України);
позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України) та її подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);
позов подано у строк, установлений законом (стаття 122 КАС України);
немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).
З урахуванням положень частин другої, шостої статті 12, статті 257, частини п'ятої статті 262 КАС України суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім цього, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши обставини, покладені в основу позову, суд прийшов також до висновку про необхідність залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача з огляду на наступне.
Частиною другою статті 49 КАС України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з частиною п'ятою цієї ж статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду в справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарг на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Отже, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені до участі у справі за умови, що рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи по суті, може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки таких осіб.
Суд встановив, що предметом спору є приведення штатної чисельності Служби у справах дітей Березнегуватської селищної ради до вимог законодавства.
З огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що рішення у цій справі вплине на права, інтереси та обов'язки Служби у справах дітей Березнегуватської селищної ради. Тому вказану бюджетну установу необхідно залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 53, 54, 162, 171, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 293 КАС України, суд
1. Прийняти до розгляду позовну заяву.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави до Березнегуватської селищної ради Баштанського району Миколаївської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
3. Провадити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
4. Справа розглядатиметься одноособово суддею Ярощуком В.Г.
5. Залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Службу у справах дітей Березнегуватської селищної ради (пл. Соборно-Миколаївська, 10, смт Березнегувате, Баштанський район, Миколаївська область, 56203; код ЄДРПОУ: 44408404).
6. Зобов'язати позивача:
надіслати Службі у справах дітей Березнегуватської селищної ради позовну заяву та доданих до неї документів;
надати до 25.05.2023 Миколаївському окружному адміністративному суду докази надіслання Службі у справах дітей Березнегуватської селищної ради позовної заяви та доданих до неї документів.
7. Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (з урахуванням доводів, викладених у позовній заяві), а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
8. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
9. Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
10. Встановити Службі у справах дітей Березнегуватської селищної ради десятиденний строк для подання пояснень з дня отримання відзиву на позовну заяву.
11. Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи (позовної заяви, відзиву на позовну заяву (відзиву), відповіді на відзив, заперечення, пояснення) є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
12. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина шоста статті 162 КАС України).
13. Повідомити осіб, які беруть участь у справі, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 КАС України.
14. Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що:
докази подаються безпосередньо до суду у порядку та строки, встановленні статтею 79 КАС України;
копії документів, витяги з них (письмові докази) вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому законодавством (стаття 94 КАС України);
електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій в порядку, встановленому законодавством (стаття 99 КАС України);
представники учасників справи, які братимуть участь в адміністративному процесі, повинні мати належним чином оформлені повноваження згідно зі статтею 59 КАС України;
у випадку, якщо вони без поважних причин не нададуть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вони посилаються, суд вирішує справу на підставі наявних доказів відповідно до частини шостої статті 77 КАС України;
за клопотанням однієї з сторін суд може призначити судове засідання; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (частини п'ята, сьома статті 262 КАС України).
15. Направити особам, які беруть участь у справі, копію цієї ухвали.
16. Повідомити осіб, які беруть участь у справі, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: www.adm.mk.court.gov.ua.
17. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
18. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.Г.Ярощук
ПАМ'ЯТКА
про права та обов'язки учасників справи, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України
Стаття 44. Права та обов'язки учасників справи
1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
2. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
3. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.
5. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
9. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Стаття 45. Неприпустимість зловживання процесуальними правами
1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
2. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
4. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Стаття 47. Процесуальні права та обов'язки сторін
1. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
4. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.
5. Сторони можуть досягнути примирення, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.
6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.
7. У разі якщо стороною в адміністративному процесі є адміністратор за випуском облігацій, здійснення ним відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, відмови від апеляційної або касаційної скарги можливе виключно за наявності згоди зборів власників облігацій, отриманої відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
Термін "збори власників облігацій" у цьому Кодексі вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".
8. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
9. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.