10 травня 2023 р. № 400/2565/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Фермерського господарства "Агро-1", с. Майорівка, Баштанський район, Миколаївська область, 55636,
до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2019 № 00036281411, № 00036291411,
Фермерське господарство «АГРО-1» (далі - Господарство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним та скасувати прийняте 16.05.2019 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області (далі - Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення № 00036281411;
визнати протиправним та скасувати прийняте 16.05.2019 Управлінням податкове повідомлення-рішення № 00036291411.
На обґрунтування позовних вимог Господарство, зокрема, вказало, що твердження відповідача про неправильне зазначення позивачем у митній декларації певного коду УКТ ЗЕД щодо імпортованого товару є хибними, тому висновки Управління про заниження Господарством митних платежів є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що порушують права позивача.
У відзиві (арк. 75-77) Управління позов заперечило, посилаючись на те, що імпортований Господарством розкидач органічних добрив за своєю конструкцією є причепом, тому при його ввезенні позивач мав сплатити ввізне мито та, відповідно, більшу суму ПДВ. До відзиву Управління додало вказані в ухвалі суду про відкриття провадження у справі документи, на підставі яких був зроблений висновок щодо коду товару, - арк. 77-81.
Господарство подало відповідь на відзив (арк. 85-88).
Правом подати заперечення Управління не скористалося.
В судовому засіданні представник Господарства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просив відмовити у його задоволенні.
Як встановлено судом, 23.08.2017 Господарство подало до митного органу митну декларацію № UA100110/2017/102502 (арк. 68-71), в якій, серед іншого, зазначило інформацію про товар, що імпортується:
«Розкидач органічних добрив, навісний, несамохідний, обладнаний розподільнім відцентровим диском. Призначений для обробки ґрунту у сільському господарстві. Приводиться в дію від центрального приводу трактора в комплекті з карданно-телескопічним валом: Розкидач органічних добрив VASCHIERI модель L-35 серійний номер : 1533, - 1 шт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі. Країна виробництва - ІТ Торговельна марка - VASCHIERI Виробник - PAKROL».
Господарство у декларації вказало: код товару згідно з УКТЗЕД- 84324090 00; митна вартість (основа для нарахування митних платежів) - 255 502,92 грн; ставка ввізного мита - 0%; сума ПДВ (20%) - 51 100,59 грн.
У митній декларації країни відправлення (арк. 64) код товару - 8432100000000000.
Згідно з чинним на момент подання позивачем митної декларації Митним тарифом України (встановлений Законом України від 19.09.2013 № 584-VII «Про Митний тариф України», далі - Закон № 584), ставка ввізного мита для товарів з кодом згідно УКТ ЗЕД 8432 40 90 00 - 0%.
З 15.04.2019 по 19.04.2019 посадові особи Управління, з посиланням на пункт 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України, провели документальну невиїзну перевірку Господарства з питань державної митної справи в частині правильності класифікації товару «Розкидачі органічних добрив», результати якої оформили актом від 24.04.2019 № 580/14-29-14-11/24058599 (далі - Акт, арк. 17-28).
В Акті посадові особи Управління, з посиланням на класифікаційне рішення Київської міської митниці ДФС від 13.03.2019 № КТ-UA100000-0014-2019 стосовно подібного товару, Основні правила інтерпретації УКТЗЕД (частина Митного тарифу України, далі - ОПІ), затверджені наказом ДФС України від 09.06.2015 № 401 Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - Пояснення), лист Секретаріату Всесвітньої митної організації від 11.01.2019 № 18NL0282-YN, наявної в мережі Інтернет відповідної технічної інформації щодо характерних особливостей товару, зазначили, що товар «розкидач органічних добрив» мав класифікуватися у товарній підкатегорії 8716200000 згідно з УКТЗЕД, зі ставкою ввізного мита 10%.
Згідно з висновками Акта, Господарство порушило статтю 69 Митного кодексу України, Закон № 584, правила 1, 6 ОПІ «… щодо невірної класифікації товарів …», що призвело до заниження податкового зобов'язання з ввізного мита, а також пункт 187.8 статті 187 та пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ. У додатку № 2 до Акта (Розрахунок податкових зобов'язань ФГ «Агро-1» (код за ЄДРПОУ 24058599), які виникли через неправильне декларування коду товару згідно з УКТ ЗЕД», далі - Розрахунок податкових зобов'язань, арк. 28 ) Управління вказало, що позивач під час декларування мав сплатити 25 550,30 грн ввізного мита (10%) та 56 210,65 грн ПДВ ((255 502,95 грн+25 550,30 грн)х20%).
За результатами розгляду заперечень Господарства на Акт (арк. 29-35, 66) Управління внесло зміни до Розрахунку податкових зобов'язань. Відповідно до цих змін (арк. 44), позивач під час декларування мав сплатити 12 775,15 грн ввізного мита (5% від суми 255 502,95 грн) та 53 655,62 грн ПДВ ((255 502,95 грн+12 755,15 грн)х20%).
Податковим повідомленням-рішенням від 16.05.2019 № 00036281411 (арк. 45-46) Управління, з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзаци перший, другий пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшило суму грошового зобов'язання Господарства за платежем «Мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності» на 15 968,94 грн, з яких 12 775,15 грн - за податковими зобов'язаннями, 3 193,79 грн - за штрафними санкціями (25% від 12 775,15 грн).
Податковим повідомленням-рішенням від 16.05.2019 № 00036291411 (арк. 47-48) Управління, з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзаци перший, другий пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшило суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання» на 3 193,79 грн, з яких 2 555,03 грн - за податковими зобов'язаннями (різниця між 53 655,62 грн, нарахованими відповідачем, та 51 100,59 грн, що були сплачені позивачем), 638,76 грн - за штрафними санкціями (25% від 2 555,03 грн).
Доводи Господарства про протиправність податкових повідомлень-рішень ґрунтуються на твердженні про правильність класифікації ним ввезеного товару та недоведеність відповідачем зазначених в Акті порушень.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 351 Митного кодексу України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
У пункті 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України (саме ця норма вказана в Акті) зазначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
На стор. 3 Акта вказано, що перевірку було проведено у зв'язку з тим, що «… Київською міською митницею ДФС стосовно подібного товару прийнято класифікаційне рішення від 13.03.2019 №KT-UA1000000-0014-2019, яким змінено код товару за УКТ ЗЕД з 8432409000 (ставка ввізного мита 0%) на 8716200000 (ставка ввізного мита 10%) …».
Ухвалою про відкриття провадження у справі суд запропонував відповідачу подати докази на підтвердження наявності підстав для проведення перевірки.
До відзиву Управління додало:
1. Адресований Управлінню лист Київської міської митниці від 28.03.2019 № 942/7-26-70-19-03 з пропозицією провести перевірку Господарства (арк. 77).
2. Адресований Головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС лист ДФС від 04.02.2019 № 3377/7/99-99-14-04-02-17 «Для вжиття заходів» (арк. 77-80).
3. Адресований Департаменту аудиту ДФС лист Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС від 23.01.2019 № 203/99-99-19-03-01-18 (арк. 81).
Зміст цих документів, на думку суду, не доводить наявність підстав для документальної невиїзної перевірки Господарства.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України, перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу:
1. Електронних копій митних декларацій.
2. Інформації (що стосується товарів, митне оформлення яких завершено), отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, або отриманої з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.
Додані до відзиву листи не належать до джерел інформації, вказаних у пункті 1 частини другої статті 351 Митного кодексу України.
Відповідно до статті 69 Митного кодексу, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно класифікаційних групувань, зазначених у УКТ ЗЕД (частина перша).
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (частина друга).
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів таабо техніко-технологічну документацію на них (частина третя).
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта). При цьому, як зазначено у пункті 23 розділу ІІІ «Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України» (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2021 № 650), у разі виявлення після митного оформлення товарів порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари за результатами проведення документальної перевірки з дотриманням вимог законодавства з питань державної митної справи в порядку, визначеному статтями 345-354 Митного кодексу України. Рішення у цьому висновку не виноситься, а в разі наявності прийнятого рішення про визначення коду товару воно відкликається відповідно до положень, визначених пунктами 20-22 цього розділу, до завершення документальної перевірки.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина сьома).
Згадане в Акті класифікаційне рішення Київської міської митниці від 13.03.2019 №KT-UA1000000-0014-2019 (копію якого відповідач не подав) не могло бути обов'язковим для позивача навіть в силу того, що Господарство декларувало товар 23.08.2017.
З цієї ж причини не має значення для оцінки правильності застосування позивачем УКТ ЗЕД і зміст зазначеного в Акті листа Секретаріату Всесвітньої митної організації від 11.01.2019 № 18NL0282-YN. Крім того, згідно з частиною восьмою статті 69 Митного кодексу України, висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Відповідно до частини п'ятої статті 69 Митного кодексу України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
У цьому спорі йдеться саме про такий складний випадок класифікації товару, підтвердженням чого є використання відповідачем додаткової інформації про товар.
Таким чином, відповідач прийняв рішення (зміст якого наведений в Акті) про класифікацію товару у складному випадку.
У частині шостій статті 69 Митного кодексу України вказано, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Інформації про такі обставини Акт не містить.
На думку суду, твердження відповідача про неправильну класифікацію Господарством товару є безпідставними.
До товарної позиції 8432 включаються машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту; котки для газонів або спортивних майданчиків:
8432 40 - розкидачі та розподільники органічних та мінеральних добрив:
8432 40 90 00 - - інші.
До цієї товарної позиції включаються машини незалежно від виду тяги, застосовувані замість ручних інструментів для виконання перерахованих нижче видів сільськогосподарських, садових або лісогосподарських робіт:
(І) Підготовка ґрунту для вирощування культурних рослин (розчищення земель, підйом цілини, оранка, розпушування і т.п.).
(ІІ) Розкидання або внесення в ґрунт добрив, включаючи гній або інші органічні речовини, для поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунту.
(ІІІ) Садіння або сіяння.
(ІV) Обробіток або доглядання за ґрунтом у період вегетації (культивація, прополювання, проріджування сходів і т.п.).
Розкидачі органічних та мінеральних добрив (мінеральних речовин, компосту і т.п.), іноді змонтовані на колесах, зазвичай містять ємності, обладнані розподільним механізмом, наприклад, зсувними донними пластинами, шнековим живильником, безперервними ланцюгами або відцентровими дисками; портативні механічні апарати, застосовувані з такими ж цілями, також включаються до цієї товарної позиції.
До цієї товарної позиції не включаються сільськогосподарські причепи та транспортні засоби (група 87).
Причепи з рухомим днищем і пристроєм, що подрібнює та розкидає, які дозволяють їм у процесі розвантаження працювати як розкидачі твердих і рідиноподібних добрив, з ємністю на колесах, зазвичай обладнану пластинами, що розкидають, або жолобами (лопатами), включаються до товарної позиції 8716.
Відповідно до Пояснень, товарна позиція 8716 поширюється на групу несамохідних транспортних засобів, які призначені для перевезення вантажів або людей.
У примітці А(3) до товарної позиції 8716 вказано, що до цієї товарної позиції включаються саморозвантажні причепи для перевезення різних вантажів (фуражу, гною і т.п.) з рухомою підлогою для розвантаження; такі транспортні засоби можна укомплектовувати різними пристроями (пристроєм для подрібнювання гнойової маси, для січення фуражу і т.п.) для того, щоб пристосувати їх для використання як розкидач гною, фуражного кузову чи причепу для перевезення коренеплодів.
З урахуванням цього суд встановив, що визначальним у даному випадку для класифікації товару є основна функція, що її виконує машина: розкидання добрив чи перевезення. Основна функцій задекларованого позивачем товару - розкидання добрив, а не перевезення.
При прийнятті рішення суд врахував висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 31.05.2019 у справі № 814/1511/17. Згідно з позицією Верховного Суду, бункер розкидача органічних добрив з вмонтованим у його підлогу транспортером (стрічковим/ланцюговим конвеєром), що забезпечує подачу матеріалу на подрібнювальний ніж, не можна ототожнювати з кузовом (причепу), що має рухоме днище.
Також, виходячи з викладеної в Акті інформації про імпортований позивачем товар, розкидач органічних добрив не є саморозвантажним причепом. На стор. 7 Акта вказано, що «… саморозвантаження причепу здійснюється шляхом запуску днищевого ланцюгового конвеєра, подрібнювального ножа та розкидального агрегату, з наступним спрямуванням технологічного матеріалу у пристовбурну зону рослин, або рівномірного розкидання навколо …».
У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що «… функція розвантаження передбачає наявність механізму для підйому причепу та вивантаження вантажу в одному конкретному місці, проте вказаний розкидач такого механізму не містить та вказаної функції не виконує …».
На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що у відповідача не було підстав для збільшення суми грошових зобов'язань позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Фермерського господарства «АГРО-1» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати прийняте 16.05.2019 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00036281411.
Визнати протиправним та скасувати прийняте 16.06.2019 Головним управлінням ДФС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 00036291411.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 39394277) на користь Фермерського господарства "Агро-1" (с. Майорівка, Баштанський район, Миколаївська область, 55636, ідентифікаційний код: 24058599) судовий збір у сумі 1 921 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна