08 травня 2023 р. Справа № 400/5831/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, їх обтяжень виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1, АДРЕСА_1,
до відповідача:Міністерства юстиції України, вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001,
треті особи:1. Державне підприємство «Національні інформаційні системи», вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ, 04053, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Літо-Варе», вул. Чигрина, 1, кв. 55, м. Миколаїв, 54020, 3. Мале підприємство «Волна», вул. Виноградна, 17, с. Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453,
про:визнання протиправним та скасування наказу від 13.07.21 р. № 2483/5,
Державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, їх обтяжень виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач, Мін'юст), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2483/5 від 13.07.2021 року, прийнятий на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 08.06.2021 року в частині анулювання доступу державному реєстратору відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою від 28.07.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом Міністерства юстиції України задоволено скаргу ТОВ «Літо-Варе», скасовано рішення прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 та анульовано останньому доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підставою для прийняття вказаного наказу став висновок Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 08.06.2021 року за результатами розгляду скарги . У своєму висновку Колегія зазначила, що державним реєстратором порушено вимоги законодавства у сфері державної реєстрації, оскільки для проведення державної реєстрації прав подано документи, які не є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій.
Позивач, вважаючи наказ Міністерства юстиції України протиправним та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся до суду з даним позовом.
06.09.2021 року від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що в діях Міністерства юстиції України не вбачається жодних порушень при розгляді скарги ТОВ «Літо-Варе» та в прийнятті наказу від 13.07.2021 року № 2483/5.
14.09.2021 року від Державного підприємства «Національні інформаційні системи» надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що державне підприємство «Національні інформаційні системи» при здійсненні анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно , їх обтяжень виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 керувалось чинним законодавством України та рішенням Міністерства юстиції України. Зазначає, що державне підприємство «Національні інформаційні системи» не приймає владних управлінських рішень, щодо блокування/анулювання або розблокування доступу державних реєстраторів до відповідного Єдиного та Державного реєстру, а здійснює виключно механічну функцію на підставі відповідного рішення уповноваженого органу.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
В рамках даної адміністративної справи судом підлягає дослідженню питання виключно щодо дотримання відповідачем при розгляді скарги Одеської міської ради, а також прийняття за результатами її розгляду відповідного рішення, вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128.
Водночас надання оцінки правомірності прийняттю рішення про державну реєстрацію права власності будівлі: їдальня, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вулиця Кишинівська, будинок 2и; спальний корпус, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вулиця Кишинівська, будинок 2з - не належить до предмету судового розгляду адміністративним судом.
Суд робить висновок, що даний спір є виключно публічно-правовим і його вирішення жодним чином не стосується майнових прав позивача і спрямований на захист його прав та інтересів у сфері виключно управлінської діяльності відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож адміністративний суд має з'ясувати, чи були дії колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України здійснені в межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також, чи були їх рішення прийняті на законних підставах.
Судом з'ясовано, що 01.06.2021 року до відповідача надійшла скарга від Товариства з обмеженою відповідальністю Літо-Варе на рішення № 56031597 та № 56028415 прийняті державним реєстратором ОСОБА_1. щодо зазначених вище об'єктів нерухомості.
У скарзі скаржник посилався на незаконне прийняття рішень державним реєстратором, оскільки до заяв про державну реєстрацію права власності не доданий документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
13.07.2021 року відповідач розглянув скаргу та задовольнив її в повному обсязі.
Так, за результатами розгляду він видав наказ № 2483/5 «Про задоволення скарги», яким відповідно до частини третьої статті 26, підпунктів «а», «г», п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо-Варе» від 27.05.2021 року № 43-Р задовольнив в повному обсязі, а саме:
1.Скасував рішення від 30.12.2020 року №№ 56031597, 56028415, прийняті державним реєстратором Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1;
2.Анулював доступ державному реєстратору Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
3.Виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству;
4.Виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Підстава: висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 08.06.2021 року за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Літо-Варе» від 27.05.2021 року № 43-Р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.06.2021 року № 20430-33- 21.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952) визначено загальні засади державної реєстрації прав, якими є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Статтею 7 Закону № 1952 встановлено, що Міністерство юстиції України у сфері державної реєстрації прав має повноваження, зокрема, забезпечувати доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядати скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 37 Закону № 1952 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Частиною 6 ст. 37 Закону № 1952 визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1150 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128 та Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок № 1128), затверджений зазначеною постановою, викладено в іншій редакції.
Постанова набрала чинності 09.01.2020 року, тобто діяла станом на час розгляду скарги колегією з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (тобто 30.01.2020 року) та винесення оскаржуваного наказу (19.03.2020 року).
Відповідно до п. 10 Порядку, для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів. Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Пунктом 11 Порядку № 1128 передбачено, що Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Судом встановлено, що Міністерством юстиції України не пізніше як за два дні до засідання Колегії з розгляду скарги ТОВ «Літо-Варе» від 27.05.2021 року розміщено на офіційному веб-сайті Мінюсту ( вказана інформація є відкритою та доступна ) оголошення наступного змісту: 08.06.2021 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Свертюка 15, в Офісі протидії рейдерству відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції.
Запрошуються скаржники/їх представники, державний реєстратор, суб'єкт державної реєстрації, територіальний орган Мінюсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується та заінтересовані особи/їх представники для розгляду наступних скарг:
П.7. на 10год 50 хв. Розгляд скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Літо-Варе» від 27.05.2021 року № 43-Р, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01.06.2021 року за № 20430-33-21.
Тип об'єкта нерухомого майна:
- їдальня, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вулиця Кишинівська, будинок 2и;
- спальний корпус, Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вулиця Кишинівська, будинок 2з.
Суб'єкт оскарження: державний реєстратор Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1.
Заінтересована сторона: Мале підприємство «Волна» (ід. код 22444192).
Додатково позивача було повідомлено шляхом телефонограми від 04.06.2021 р. яку прийняв позивач та засобами електронної пошти - лист від 04.06.2021 року № 3953/33.2.1/21.
Також листом ДП « Національні інформаційні системи» від 07.06.2021 року № 2854/14.2-11 підтверджено, що оголошення про розгляд скарги, який відбувся 08.06.2021 року розміщено Міністерством юстиції України 04.06.2021 року о 16:29 год.
При встановленні обставин справи суд бере до уваги лист ДП «Національні інформаційні системи» від 07.06.2021 року № 2854/14.2-11 щодо розміщення оголошення про засідання Колегії на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України 04.06.2021 року о 16:29 год., тобто за чотири дня до дня розгляду скарги.
Таким чином, Міністерство юстиції України своєчасно розмістило повідомлення про засідання Колегії щодо розгляду скарги ТОВ «Літо-Варе».
Щодо додаткового повідомлення телефонограмою або засобами електронної пошти головним суд зазначає, що відповідачем до суду надано копію телефонограми від 04.06.2021 року, яку прийняв позивач, та листа від 04.06.2021р № 3953/33.2.1/21, який було надіслано на електрону пошту позивача.
Отже, відповідач у належний спосіб повідомляв позивача про розгляд скарги, що у свою чергу, не позбавляло останнього права на прийняття участі у розгляді скарги, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою її повного та об'єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення. Неприбуття належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином повідомили, то це не перешкоджає розгляду скарги.
Тому, в цій частині суд не бере до уваги доводи позивача про порушення відповідачем процедури розгляду скарги.
Щодо порушення строків розгляду скарги суд враховує наступне:
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відтак, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
Аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з'ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий». При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.
Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Напрацьовані ЄСПЛ положення щодо правових наслідків допущених судами порушень при розгляді справ та критерії його застосування можуть бути вжиті за аналогією й до аналізу оскаржуваного у цій справі адміністративного акту відповідача.
Зокрема, не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлене від принципу правової визначеності лише задля правового популізму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.04.2020 року при розгляді справи № 826/15358/17.
Отже, з урахуванням вищенаведених мотивів суд не бере до уваги доводи позивача щодо протиправності оскаржуваного наказу у зв'язку з несвоєчасним розглядом скарги.
Відповідно до пп. «а», «г» п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону № 1952 за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема про задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав, тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Отже, відповідач, встановивши факт порушення у процесі здійснення реєстраційної дії без належної правової підстави та всупереч порядку вчинення реєстраційних дій реєстратором ОСОБА_1 , реалізував свої дискреційні повноваження шляхом анулювання доступу державному реєстратору Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових право на нерухоме майно.
Суд зазначає, що позивач не спростовує вище викладені обставини щодо вчинення порушень у процесі здійснення реєстраційної дії, не вказує які норми чинного законодавства порушені чи недотримані відповідачем призвели до порушення його прав, а фактично не погоджується із анулюванням доступу до Державного реєстру речових право на нерухоме майно.
Водночас, право вибору форми стягнення за порушення порядку державної реєстрації належить органу контролю - Міністерству юстиції України. Йому ж надано повноваження самостійно визначати вид санкції при прийнятті рішення, враховуючи допущені порушення законодавства.
Як убачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № Р(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати лише з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може і ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавча встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу і верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Обраний відповідачем вид відповідальності у вигляді анулювання доступу державному реєстратору Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових право на нерухоме майно. Такий вид відповідальності, на переконання суду, є спів мірним з вчиненим позивачем порушенням, що призвело що скасування реєстраційної дії внаслідок порушення норм законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Згідно з п. 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін'юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) розміщуються на офіційному веб-сайті Мін'юсту чи відповідного територіального органу.
За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян», засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін'юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.
Тобто, законодавством не передбачено обов'язку надіслання висновку та наказу колегії суб'єкту оскарження - державному реєстратору.
Оскільки інших вагомих підстав, за наявності яких спірний наказ Міністерства юстиції України від 13.07.2021 року № 2483/5 «Про задоволення скарги» в 2021 в частині анулювання доступу держаному реєстратору відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових право на нерухоме майно підлягав би скасуванню, судом не встановлено, а позивачем не наведено, підстави для скасування такого наказу відсутні.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову Державного реєстратора відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, їх обтяжень виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), за участю третіх осіб - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (вул. Бульварно-Кудрявська, 4, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39787008), Товариство з обмеженою відповідальністю «Літо-Варе» (вул. Чигрина, 1, кв. 55, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 35988808), Мале підприємство «Волна» (вул. Виноградна, 17, с. Коблеве, Миколаївський район, Миколаївська область, 57453, код ЄДРПОУ 22444192) - про визнання протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2483/5 від 13.07.2021 року, прийнятого на підставі висновку Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 08.06.2021 року в частині анулювання доступу державному реєстратору відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців апарату виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08.05.2022 року.
Суддя О.В. Малих