справа№ 380/12656/22
про повернення заяви
10 травня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення в порядку ст.383 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,-
10 листопада 2022 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі №380/12656/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії, яким позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення, зазначених у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 07.02.2022 №4107, з 01.12.2019 без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року - без змін.
Виконавчий лист було видано 03 квітня 2023 року.
05.05.2023 позивач подав до суду заяву про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень - відповідача на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України. Заява обґрунтована тим, що 24 квітня 2023 року позивач пред'явив до виконання виконавчий лист. 04 травня 2023 року позивач отримав від відповідача лист про перерахунок пенсії з 01 травня 2023 року на виконання вказаного рішення суду. Однак відповідач обмежив виплату пенсії позивача максимальним розміром. Вважаючи такі дії умисним ухиленням відповідача від виконання рішення суду, яке набрало законної сили, позивач звернувся із вказаною заявою до суду.
Розглядаючи зазначену заяву судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до пунктів 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України у заяві зазначаються, зокрема, інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; інформація про хід виконавчого провадження.
Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Таким чином, звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви у порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі №807/220/18, та від 20.01.2021 у справі № 640/1364/19.
При цьому, до матеріалів заяви заявником надано заяву з проханням прийняти до виконання виконавчий документ №380/12656/22, проте не подано доказів відкриття виконавчого провадження, вчинення виконавцем дій, спрямованих на перевірку виконання рішення суду (п.8 ч. 2 ст. 383 КАС України). Крім того, як зазначає сам позивач, станом на день подання заяви про визнання протиправними дій в порядку статті 383 КАС України, виконавче провадження у справі не відкрите.
Суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №9901/235/20, згідно з яким визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згадана стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту згаданої статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Зміст конкретних обставин, хронологія та послідовність дій позивача не дають підстав виснувати, що останній в повному обсязі виконав вимоги частини другої статті 383 КАС України, які б зобов'язували суд прийняти до розгляду подану заяву та за наслідками її розгляду ухвалити відповідне рішення. У контексті викладеного можна узагальнити, що звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли останній не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону №1404-VIII, - є передчасним.
Крім цього, пунктом 9 частини другої статті 383 КАС України визначено, що до заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, подана у даній справі в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України заява до передбаченого частиною 2 статті 3 Закону «Про судовий збір» вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
З системного аналізу викладених положень, вбачається, що до поданої позивачем заяви має бути долучено документ про сплату судового збору.
Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України відображені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18 та від 11 грудня 2019 року у справі № 821/471/18.
Утім позивачем вказаний документ на порушення пункту 9 частини 2 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України долучений не був.
Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам така ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заява про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду в порядку ст. 383 КАС України подана без додержання вимог цієї статті, а тому таку слід повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 166, 248, 256, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
заяву ОСОБА_1 від 05.05.2023 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2022 у справі №380/12656/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із урахуванням п.п.15.5 п.15 Р.VII Перехідні положення КАС України шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Суддя Чаплик І.Д.