справа№380/4344/23
09 травня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач 2), у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області «Про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»» № 133950011187 від 20.02.2023 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового страхового стажу за списком № 1 період роботи з 01.04.2021 року по 31.01.2023 року на Відокремленому підрозділі «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» та призначити пільгову пенсію за віком згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вказаного періоду страхового стажу та пільгового страхового стажу за списком № 1 з 13.02.2023 року (дня зверненням за призначенням пенсії на пільгових умовах).
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним: відповідач 1 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки за період роботи позивача з 01.04.2021 року по 31.01.2023 року на Відокремленому підрозділі «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» не сплачено страхових внесків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Позивач зазначає, що працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового та пільгового стажу при призначенні пенсії періодів його роботи.
Позивач вказує, що його страховий стаж складає 27 років 5 місяців 18 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 8 років 8 місяців 2 дні, тому він набув право на пільгову пенсію за віком відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону 1058-XV.
Вважає дії відповідача незаконними та протиправними, просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 09.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Відповідачі відзиву на позовну заяву не подали, про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні повідомлені належним чином.
Дослідивши заяви по суті справи та письмові докази, суд виходив з наступного.
13.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана заява за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області.
За результатами розгляду поданих документів було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 133950011187 від 20.02.2023. Рішення мотивовано тим, що згідно поданих документів про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 632 страховий стаж позивача складає 25 років 7 місяців 18 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 - 6 років 10 місяців 2 дні. До страхового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи з 01.04.2021 по 31.01.2023 згідно довідки № 11-06/42 від 09.02.2023, оскільки в даних СПОВ відсутня відмітка про сплату внесків до Пенсійного фонду.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Відповідно до положень ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Закон України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.
Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно з нормами ст.1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 12 цього Закону право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058-XV) на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч.3 зазначеної статті страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначено у статті 20 Закону № 1058-XV.
Так, абз.1 ч.1 ст.20 Закону № 1058-XV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі
Відповідно до ч.2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з ч.10 вищенаведеної статті Закону, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Нормами ст.106 Закону № 1058-XV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, що викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа № 208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа № 688/947/17), від 30.09.2019 (справа № 316/1392/16-а), від 27.05.2021 (справа 343/659/17) відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Як встановлено судом та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, позивач у період з 01.04.2021 до 31.01.2023 працював у Відокремленому підрозділі «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» за професією, яка дає право на зарахування відповідного періоду праці до страхового стажу та стажу на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та отримував заробітну плату. Вказаний період роботи не зарахований відповідачем з підстав відсутності відомостей про сплату страхових внесків ВП «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» ДП «Львіввугілля».
Суд враховує, що обов'язок щодо нарахування та сплати страхових внесків покладено на підприємство. Право на зарахування періоду праці особи на певному підприємстві не залежить від виконання підприємством обов'язку щодо нарахування та сплати страхових внесків.
Таким чином, дії відповідача щодо не зарахування позивачу періоду роботи з 01.04.2021 до 31.01.2023 у Відокремленому підрозділі «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» Державного підприємства «Львіввугілля» є протиправними.
З врахуванням наведених доводів, страховий стаж позивача складає 27 років 5 місяців 18 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 - 8 років 8 місяців 2 дні.
Отже, позивач набув право на пільгову пенсію за віком відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону 1058-XV.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача 1, який прийняв протиправне рішення щодо позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 6 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 133950011187 від 20.02.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу та пільгового страхового стажу період роботи за Списком № 1 з 01.04.2021 по 31.01.2023 на Відокремленому підрозділі «Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління» Державного підприємства «Львіввугілля».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу та пільгового страхового стажу з 01.04.2021 по 31.01.2023 за Списком № 1 з дня звернення за призначенням пенсії на пільгових умовах - 13.02.2023.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (код ЄДРПОУ: 13358826, адреса: 43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Крутько О.В.