10 травня 2023 року № 320/15431/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавного реєстратора - начальника відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області Цуруль Ірини Миколаївни
про зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до державного реєстратора - начальника відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області Цуруль Ірини Миколаївни, в якому (з урахуванням уточненої позовної заяви) просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора - начальника відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області Цуруль Ірини Миколаївни щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про виправлення технічних помилок в записах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:01:009:0142, площею 0,01000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , і належить ОСОБА_1 на праві постійного користування;
- зобов'язати державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області здійснити виправлення технічних помилок, допущених при внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0100 га, кадастровий номер 3221055100:01:009:0142, вказавши у відомостях про власника земельної ділянки замість ОСОБА_1 » «Бородянська селищна рада Київської області», а у Відомостях про реєстрацію іншого речового права зазначити, що земельна ділянка надана позивачу у постійне користування на підставі рішення 12-ї сесії 23 скликання Бородянської селищної ради Київської області від 16.05.2000, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею, серія ІІІ-КВ №018513, виданим 28.09.2000.
В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправну бездіяльність відповідача за наслідками розгляду його заяви про виправлення технічних помилок, допущених при внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0100 га, кадастровий номер 3221055100:01:009:0142, оскільки надаючи відповідь на його заяву, відповідачем не було дотримано вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивач вважає, що аргументуючи свою відповідь з посиланням на частину другу статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідачем не обгрунтовано які саме права Бородянської селищної ради можуть бути порушені внаслідок виправлення технічних помилок, тобто, відповідь не містить чіткого визначення підстав відмови та не відповідає передбаченій законом формі рішення про відмову, інформація про заяву, подану позивачем, не відображена у Державному реєстрі. Також, на переконання позивача, бездіяльність відповідача щодо прийняття та розгляду його заяви про внесення змін до записів Державного реєстру прав та прийняття рішення за результатами її розгляду не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості, що є прямим порушенням принципу юридичної визначеності.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2021 залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем у встановлені судом строки усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 відкрито провадження у справі №320/15431/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 14.02.2022, відповідачем зауважено на безпідставності вимог позивача, викладених у позовній заяві з огляду на те, що ОСОБА_1 в письмовому вигляді було роз'яснено про можливість виправлення технічних помилок, допущених при внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів. У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення. На думку відповідача, оскільки допущена технічна помилка впливає на права третьої особи, суб'єкта державної реєстрації - Бородянську селищну раду, з яким державні реєстратори перебувають у трудових відносинах, провести виправлення технічної помилки, допущеної при внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:01:009:0142, неможливо.
Позивачем у поданій до суду 18.02.2022 відповіді на відзив вказано про безпідставність доводів відповідача, викладених у відзиві на позову заяву, оскільки вони суперечать положенням частини другої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Згідно частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, Рішенням 12-ї сесії 23 скликання Бородянської селищної ради Київської області від 16.05.2000 ОСОБА_1 надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,01 га забудованих земель комерційного використання (магазин) згідно договору передачі незавершеного будівництва від 02.09.1999.
На підставі зазначеного рішення 28.09.2000 ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,0100 розташованою на території Бородянської селищної ради, для будівництва магазину, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 3221055100:01:009:0142).
У подальшому, на підставі Рішення виконавчого комітету Бородянської селищної ради від 25.09.2009 №210/1 позивачу 12.05.2011 видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно (серія НОМЕР_1 ).
У листопаді 2018 року позивачем було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку площею 0,01 га, кадастровий номер 3221055100:009:0142, яка розташована по АДРЕСА_1 та виявлено помилку у розділі «Актуальна інформація про право власності», де вказано у рядку «Форма власності» - «комунальна» (земельна ділянка надана в постійне користування Бородянською селищною радою), а у рядку «Власники» вказано замість «Бородянська селищна рада» « ОСОБА_1 ». Інформація про зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою за позивачем - відсутня.
У зв'язку із зазначеними обставинами позивач звернувся до Відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із заявою від 04.06.2019 про виправлення технічних помилок, допущених при внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про земельну ділянку: кадастровий номер 3221055100:01:009:0142, для внесення виправлень в запис про реєстрацію права власності та про реєстрацію іншого речового права - права постійного користування.
Листом начальника відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 від 19.10.2021 №10-10-3910 позивача повідомлено про те, що у разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.
Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо заяви про виправлення технічних помилок в записах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), а також Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (далі - Порядок №1141).
Відповідно до положень частини першої статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
Згідно пунктів 1, 4 частини першої статті 3 вказаного Закону загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 5 Закону №1952-IV визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону №1952-IV на кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна.
У відповідності до частини першої статті 15 Закону №1952-IV реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини третьої статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор:
- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
- присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом.
Як встановлено судом, 29.01.2014 державним реєстратором реєстраційної служби Бородянського районного управління юстиції Дубініною Юлією Володимирівною, на підставі наданих документів, було прийнято рішення про реєстрацію за позивачем права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3221055100:01:009:0142, площею 0,01000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
З наданої позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що при проведенні 29.01.2014 за його заявою державної реєстрації іншого речового права - права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3221055100:01:009:0142 згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, серія та номер ІІІ-КВ №018513, виданого 28.09.2000, державним реєстратором реєстраційної служби Бородянського районного управління юстиції Дубініною Юлією Володимирівною була допущена помилка, а саме, у розділі «Актуальна інформація про право власності» у рядку «Форма власності» вказано «комунальна» (земельна ділянка надана в постійне користування Бородянською селищною радою), а у рядку «Власники» вказано замість «Бородянська селищна рада» « ОСОБА_1 ». Інформація про зареєстроване право постійного користування земельною ділянкою за позивачем - відсутня.
Внесення відомостей до Державного реєстру прав врегульовано статтею 26 Закону України №1952-ІV.
За приписами частини першої статті 26 Закону України №1952-ІV за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Частиною другою статті 26 Закону України №1952-ІV визначено, що у разі допущення технічної помилки (граматичної, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.
У разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.
У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.
Згідно із пунктом 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що виправлення помилки (після отримання заявником документів) здійснюється або державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку (в даному випадку позивач) або посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону.
З огляду на зазначені норми, позивач звернувся до Відділу реєстрації прав Бородянської селищної ради із заявою від 04.06.2019 (вх. №М-849 від 06.06.2019 ), в якій було зазначено про допущення технічних помилок під час проведення реєстрації на право постійного користування земельною ділянкою.
До заяви були долучені документи, що підтверджували факт наявності помилок у записах, зокрема, невірне зазначення власника та відсутність інформації про зареєстроване за позивачем право постійного користування земельною ділянкою.
Суд вважає, що отримавши заяву від 04.06.2019 (вх. №М-849 від 06.06.2019 ) сторона відповідача мала б вчинити дії, передбачені Порядком №1141. Зокрема, відповідно до пунктів 5, 6, 8 та 15 Порядку у базі даних заяв формуються та реєструються заяви у сфері державної реєстрації прав, у тому числі заяви власників нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, а також реєструються судові рішення щодо заборони (зняття заборони) вчинення реєстраційних дій з обов'язковим присвоєнням програмними засобами ведення Державного реєстру прав кожній окремій заяві (судовому рішенню) реєстраційного номера та фіксуванням дати і часу реєстрації.
Реєстраційний номер, дата і час реєстрації заяви (судового рішення) є ідентифікатором відповідної заяви (судового рішення) у Державному реєстрі прав. Формування заяв у сфері державної реєстрації прав у базі даних заяв здійснюється шляхом внесення відомостей в тому числі про тип заяви, а саме про внесення змін до запису Державного реєстру прав.
Під час формування заяви про внесення змін до запису Державного реєстру прав додатково до відомостей, передбачених пунктом 6 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вносяться відомості про:
1) тип змін до запису Державного реєстру прав:
- технічна помилка в записах;
- зміна відомостей, наявних у записах.
Під час формування заяви обирається один із передбачених цим підпунктом типів змін до запису Державного реєстру прав;
2) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу на об'єкт нерухомого майна);
3) номер запису в Державному реєстрі прав;
4) опис змін;
5) документи, подані для внесення змін до запису Державного реєстру прав:
- назва документа;
- серія документа (за наявності);
- номер документа;
- дата видачі документа;
- уповноважений суб'єкт, що видав документ;
- строк дії документа (за наявності);
- додаткові відомості про документ (за наявності).
У разі формування заяви, разом з якою подається декілька документів для внесення змін до запису Державного реєстру прав, відомості про документ зазначаються щодо кожного такого документа.
За результатами розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (крім заяв щодо заборони (у вчинення реєстраційних дій) державний реєстратор у відповідному записі в базі даних заяв робить відмітку про завершення розгляду таких заяв.
Тобто, законодавство передбачає чіткий та послідовний порядок дій державного реєстратора, дотримання якого є обов'язковим під час отримання заяви від заінтересованої особи в тому числі про внесення змін до запису Державного реєстру прав.
Окрім того, відповідно до пунктів 1, 2, 4, 7 та 10 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор:
встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та 'їх обтяженнями;
перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи;
виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Однак, відповідачем проігноровано вимоги закону, чим порушено принцип юридичної визначеності та допущено втручання в гарантовані права та законні інтереси позивача.
Відповідно до пункту 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
У позовній заяві наведені обставини, які підтверджують, що відповідач, отримавши від позивача заяву про внесення змін до запису Державного реєстру прав, не вчинив дій, передбачених положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Натомість, зі змісту відповіді відповідача від від 19.10.2021 №10-10-3910 можна стверджувати, що вказана заява була розглянута як звернення, тобто без присвоєння програмними засобами ведення Державного реєстру прав реєстраційного номера та фіксуванням дати і часу реєстрації.
Так, у своїй відповіді відповідач, посилаючись на частину другу статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зазначила, що у разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється виключно на підставі судового рішення.
Однак, у відповіді відповідача від 19.10.2021 №10-10-3910 не обґрунтовано які саме права третіх осіб можуть бути порушені внаслідок виправлення технічних помилок.
Якщо розцінювати вказану письмову відповідь відповідача 19.10.2021 №10-10-3910, то варто наголосити на тому, що вона не містить чіткого визначення підстав відмови. А також їъ форма не відповідає передбаченій законом формі рішення про відмову. Більше того, як свідчать матеріали справи, заява позивача не реєструвалися, інформація щодо них не відображена у Державному реєстрі.
На думку суду, підстави, наведені у відповіді від 19.10.2021 №10-10-3910, не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості, що є прямим порушенням принципу юридичної визначеності.
Нормами статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» особі гарантовано право на звернення до державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про внесення змін до запису Державного реєстру прав у випадку виявлення технічної помилки.
Крім того, закон передбачає чіткий і послідовний порядок дій державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку звернення особи із заявою про внесення змін.
Разом з тим, як зазначив Верховний Суд України у постанові від 24.11.2015 у справі №21-3538а15, сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто, бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим
Оскільки відповідачем було розглянуто заяву позивача від 04.06.2019, за наслідками розгляду якої надано відповідь у формі листа від 19.10.2021 №10-10-3910, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій державного реєстратора - начальника відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області Цуруль Ірини Миколаївни щодо відмови у виправленні технічних помилок в записах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:01:009:0142, площею 0,01000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , і належить ОСОБА_1 на праві постійного користування.
З приводу позовних вимог в частині зобов'язання державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області здійснити виправлення технічних помилок, допущених при внесенні відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0100 га, кадастровий номер 3221055100:01:009:0142, вказавши у відомостях про власника земельної ділянки замість ОСОБА_1 » «Бородянська селищна рада Київської області», а у Відомостях про реєстрацію іншого речового права зазначити, що земельна ділянка надана позивачу у постійне користування на підставі рішення 12-ї сесії 23 скликання Бородянської селищної ради Київської області від 16.05.2000, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею, серія ІІІ-КВ №018513, виданим 28.09.2000, суд зазначає про таке.
Відповідно до положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
Так, внесення змін до запису про інше речове майно є дискреційними повноваженнями відповідача, а тому суд не може підміняти відповідні функції державного органу та зобов'язувати вчинити дії, які віднесені безпосередньо до компетенції відповідача.
Відповідно до частин першої, другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні .
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.06.2019, з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню судом.
Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 05.11.2021 №53.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 908,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 681,00 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії державного реєстратора - начальника відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області Цуруль Ірини Миколаївни щодо відмови у виправленні технічних помилок в записах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:01:009:0142, площею 0,01000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , і належить ОСОБА_1 на праві постійного користування.
3. Зобов'язати державного реєстратора - начальника відділу з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.06.2019 (вх. №М-849 від 06.06.2019), з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Бородянської селищної ради Бучанського району Київської області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 681,00 грн. (шістсот вісімдесят одна гривня).
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 )
Відповідач: Бородянська селищна рада Бучанського району Київської області (ідентифікаційний код: 04363662, місцезнаходження: 07801, Київська обл., Бучанський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, 331)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.