про залишення позовної заяви без руху
08 травня 2023 року м. Київ № 320/15708/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Київської міської прокуратури, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Київської міської прокуратури від 31.10.2022 № 1858к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури міста Києва з 31.10.2022;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури міста Києва (перейменовано у Київську міську прокуратуру) або на рівнозначній посаді в органах прокуратури з 01.11.2022;
- стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 01.11.2022 і до моменту фактичного поновлення на роботі;
- стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, спричинену незаконним звільненням, у розмірі 300000,00 грн.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
Суд зазначає, що заявляючи вимогу про відшкодування відповідачем моральної шкоди в сумі 300000,00 гривен, позивач не навів обґрунтований розрахунок цієї суми, про яку заявлено у позовних вимогах, що не відповідає пункту 3 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Фактично, позивач послався лише на те, що звільнення його з посади на підставі спірного наказу вплинуло на фізичний та психологічний стан позивача, на його світосприйняття та відчуття несправедливості та правового нігілізму.
Проте позивачем не наведені жодні обставини та не надані жодні докази, які б підтверджували його пояснення.
Суд звертає увагу на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір матеріальної шкоди в розмірі 300000 грн. взагалі не містить обґрунтування обставинами та доведення доказами.
Натомість, суд зауважує, що одними з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами (ч.3 ст.2 КАС України).
Верховний Суд у численних рішеннях виклав правовий висновок про необхідність надання позивачами обґрунтованого розрахунку шкоди, заявленої до відшкодування (у тому числі моральної), та залишення позовних заяв без руху у випадку невиконання позивачами такого обов'язку.
Зокрема, такий висновок викладено (серед багатьох інших судових рішень):
- в ухвалі Верховного Суду від 28.10.2021 у справі №140/10792/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 100679837);
- в ухвалі Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №420/15949/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 100408670);
- в ухвалі Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92972228), правомірність якого підтверджено постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 96890769);
- в ухвалі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/352/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92787437);
- в ухвалі Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №9901/345/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92601959);
- в ухвалі Верховного Суду від 27.10.2020 у справі №9901/189/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92482614);
- в ухвалі Верховного Суду від 26.10.2020 у справі №9901/313/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92457998).
У пунктах 28, 29 постанови від 03.03.2021 у справі №640/6853/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95277958) Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ненадання позивачем обґрунтованого розрахунку заявленої до відшкодування моральної шкоди свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, пункту 3 частини п'ятої цієї статті), що є підставою для залишення позовної заяви без руху, а неусунення відповідного недоліку тягне за собою правовий наслідок у вигляді повернення позовної заяви позивачу.
Правовий висновок аналогічного змісту викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2021 у справі №9901/360/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 96890769).
З урахуванням викладеного, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною першою статі 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Вимоги до письмових доказів встановлені статтею 94 КАС України.
Так, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Судом встановлено, що частина доданих до позовної заяви копій документів не оформлена позивачем належним чином, оскільки не містить підпису про відповідність копії документа оригіналу із зазначенням дати такого засвідчення, а саме: накази Київської міської прокуратури від 02.09.2022 №1520к та від 31.10.2022 №1858к; сторінки із журналу реєстрації листків непрацездатності; заява про дозвіл на розкриття конфіденційної інформації від 23.01.2023; роздруківки з електронної пошти представника позивача за 06.04.2023; роздруківка з електронного кабінету в системі "Електронний суд" представника позивача.
Суд зазначає, що оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення “Згідно з оригіналом” чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Такий правовий висновок викладено у п.20 постанови Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №160/7887/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81616942).
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 826/15414/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94840145) зазначив, що долучення до матеріалів справи світлокопій документів, як письмових доказів, які не є оригіналами та не є копіями, оскільки засвідченні з порушенням вимог КАС України, свідчить, що такі докази є належними та свідчить про порушення судом правил дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення.
У постанові від 30.11.2020 у справі №580/207/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93217021) Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.
Приписами КАС України визначено дві форми подання до суду письмових доказів: в паперовій формі (в оригіналі або в належним чином засвідченій копії) або в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Іншої форми подання до суду процесуальних документів (в тому чисті письмових доказів) чинними нормами КАС України не передбачено.
У цій справі Верховний Суд зауважив, що розгляд судами попередніх інстанцій справи на підставі документів, які не підписані електронним цифровим підписом та не містять будь-яких інших ознак належного засвідчення копій документів, свідчить про вирішення спору на підставі доказів, які не відповідають критеріям достовірності, що стало підставою для скасування судових рішень.
Крім того, правовий висновок про те, що долучення до позовної заяви копій документів, які не засвідчені в установленому порядку (зокрема, посвідчення, яке надає право на відповідні пільги), є підставою для залишення позовної заяви без руху викладено Верховним Судом в ухвалах від 25.03.2021 у справі №9901/89/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95815537), від 12.01.2021 у справі №9901/11/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94071104), від 01.10.2020 у справі №9901/313/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91919620) та багатьох інших.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду належним чином засвідчені копії вказаних документів.
Згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати суду обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування (з доданням копій відповідно до кількості учасників справи);
- надати належним чином засвідчені копії таких документів: накази Київської міської прокуратури від 02.09.2022 №1520к та від 31.10.2022 №1858к; сторінки із журналу реєстрації листків непрацездатності; заява про дозвіл на розкриття конфіденційної інформації від 23.01.2023; роздруківки з електронної пошти представника позивача за 06.04.2023; роздруківка з електронного кабінету в системі "Електронний суд" представника позивача.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
5.У зв'язку з відсутністю у суді можливості друкування документів, які надходять через підсистему "Електронний Суд" чи на офіційну електронну адресу суду, документи до суду направляти засобами поштового зв'язку або нарочно у паперовому вигляді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.