Справа №601/1051/23
Провадження № 3/601/453/2023
10 травня 2023 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Коротич І.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого,
за частиною 1 статті 164-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 547936 від 20.04.2023, ОСОБА_1 20.04.2023 о 14 годині 20 хвилин за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , займався забороненими видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, а саме здійснював реалізацію самогону гр. ОСОБА_2 ємністю 1 літр за грошові кошти у сумі 100 (сто) гривень без будь-яких дозвільних документів, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 1 статті 164-16 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. За наявності обставин та в силу частини 2 статті 268 КУпАП вважаю за можливе справу розглядати у його відсутності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, суддя дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 164-16 КУпАП передбачено відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164-16 КУпАП виражається у зайнятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, установлена законом.
Згідно частини 1 статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення у цій формі є систематичність здійснення діяльності, що містить ознаки підприємницької та безпосередність її здійснення.
При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 547936 від 20.04.2023 не вказано будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 систематично здійснює господарську діяльність, яка потребує реєстрації як суб'єкта господарювання відповідно до закону.
Відповідно до роз'яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності», під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої - безпосередність, систематичність її здійснення з метою отримання прибутку (п.2).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується як наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Уповноваженою особою на складання протоколу про адміністративне правопорушення інкримінується ОСОБА_1 порушення частини 1 статті 164-16 КУпАП, а саме заняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, установлена законом, однак в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 547936 від 20.04.2023 не зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення з урахуванням особливостей диспозиції частини 1 статті 164-16 КУпАП, а також у протоколі не зазначено про систематичність здійснення діяльності та отримання прибутку, що є ознаками підприємницької діяльності.
При цьому, складаючи протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 164-16 КУпАП уповноважена особа зобов'язана довести наявність таких ознак у діях особи, тобто наявність усіх ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбачених диспозицією вказаної статті.
Крім цього, з аналізу частини 1 статті 164-16 КУпАП вбачається, що диспозиція цієї норми відсилає до інших норм законодавства, порушення яких тягне за собою притягнення особи до адміністративної відповідальності за цією статтею (бланкетна норма), які не встановлюють певних правил поведінки, а передбачають існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки), тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно ОСОБА_1 не зазначено яку саме норму та якого закону ним порушено, що забороняє здійснювати господарську діяльність з викладенням пункту, частини, статті відповідного нормативного акту.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно приписів статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, приймаючи до уваги вище викладене вважаю, що провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164-16 КУпАП слід закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 7, 9, 164-16, 247, 251, 254, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 164-16 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: