Справа № 576/1518/21
1-кп/576/23/23
10.05.23 Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого: ОСОБА_1 ,
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
потерпілого: ОСОБА_5 ,
обвинувачуваного: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глухові кримінальне провадження № 42021200000000044 про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олексинці Борщівського району Тернопільської області, українця, громадянина України, освіта вища, працюючого заступником директора з виробництва відділу адміністрування ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України,-
Відповідно до наказу Інституту луб'яних культур Національної академії аграрних наук України №134-к від 28.12.2020 підсудний ОСОБА_6 з 29.12.2020 обіймає посаду заступника директора з виробництва відділу адміністрування вказаного Інституту.
Відповідно до Статуту Інститут луб'яних культур Національної академії аграрних наук України (далі Інститут) є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою та перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном. Основними напрямами його діяльності є наукове забезпечення розвитку галузей льонарства і коноплярства, створення сировинної бази луб'яних культур шляхом виведення сортів, розробки екологічно безпечних технологій вирощування, збирання і перероблення льону-довгунця і конопель, ведення доказового, базового та сертифікованого насінництва, раціонального використання природних ресурсів та розроблення нормативно-аналітичної документації на сировину.
Майновий комплекс інституту складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансі Інституту і передані йому Академією на праві оперативного управління, а також придбані Інститутом за рахунок бюджетних коштів та коштів, від фінансово-господарської діяльності, та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством. Інститут може використовувати це майно для участі в цивільних відносинах, у тому числі для провадження некомерційної фінансово-господарської діяльності, відповідно до статутних цілей та в межах своєї цивільної правоздатності.
Інститут може на вигідних для нього умовах, керуючись чинним законодавством про оренду майна, з дозволу Президії Академії та в установленому законодавством порядку, здавати в оренду закріплене за ним державне майно, що відноситься до основних засобів і не використовується з науковою та виробничою метою.
Кошти, отримані від оренди об'єктів майнового комплексу, у повному обсязі спрямовуються на виконання статутних завдань Інституту.
Згідно з посадовою інструкцією заступника директора з виробництва на підсудного ОСОБА_6 покладені обов'язки, зокрема,
- керувати виробничою і господарською діяльністю інституту, організовувати роботу виробничих підрозділів і обслуговуючих науку служб та персоналу;
-організовувати й приймати безпосередню участь у розробці виробничо-фінансового плану та госпрозрахункових завдань виробничих підрозділів, планів капітального будівництва об'єктів наукового, господарського і соціального призначення, капітального ремонту будівель, технічних засобів та інших об'єктів;
-здійснювати матеріально-технічне забезпечення виконання планів і завдань структурними підрозділами інституту, контролювати і спрямовувати їх роботу на ефективне використання основних засобів виробництва, раціональне витрачання коштів, матеріальних та інших цінностей;
-організовувати роботу з господарського обслуговування життєдіяльності всіх об'єктів інституту, виконання робіт з благоустрою території установи;
-організовувати і контролювати будівництво, реконструкцію, а також капітальний ремонт основних фондів у відповідності із затвердженими планами, титульними списками і проектно-кошторисною документацією, забезпечувати введення в експлуатацію в установлені строки об'єктів і придбаного обладнання.
Як заступник директора Інституту з виробництва підсудний ОСОБА_6 має право:
- без доручення діяти від імені Інституту;
- представляти інтереси Інституту у взаємовідносинах з громадянами, юридичними особами та органами державної влади;
-розпоряджатися майном інституту з дотриманням вимог, встановлених законодавством, статутом Інституту, іншими нормативно-правовими актами;
- укладати трудові відносини з працівниками.
Таким чином, підсудний ОСОБА_6 обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому, у відповідності до примітки 1 ст. 364 КК України, є службовою особою.
05 березня 2021 року підсудний ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що до його повноважень як заступника директора Інституту входить укладення договорів від імені установи та розпорядження її майном у певних межах, маючи умисел на щомісячне отримання неправомірної вигоди за укладення договору зберігання та подальше користування складським приміщенням Інституту без проведення розрахунку по бухгалтерському обліку підприємства, запропонував ОСОБА_5 , який приїхав до Інституту з метою обговорення питання оренди складського приміщення, яке необхідно було йому для здійснення підприємницької діяльності, замість договору оренди приміщення укласти з Інститутом договір зберігання, повідомивши, що укладення договору оренди приміщення потребує багато часу через необхідність погодження вказаного питання з Президією Академії, чого договір зберігання, не потребує.При цьому, віддав розпорядження підлеглому працівнику надати для огляду приміщення Інституту, що знаходиться за адресою: м. Глухів, вул. Суворова,70, яке ОСОБА_5 влаштувало і той погодився укласти договір зберігання майна замість договору оренди приміщення.
Того ж дня підсудний ОСОБА_6 , перебуваючи в кабінеті головного бухгалтера Інституту, у процесі документального оформлення намірів, повідомив, що офіційно зберігання буде коштувати 1040 грн. на місяць, що буде прописано в договорі. Після цього, переслідуючи мету спрямовану на щомісячне одержання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди, підсудний ОСОБА_6 показав ОСОБА_5 мобільний телефон у якому був відкритий мобільний додаток «Калькулятор» із набраною сумою « НОМЕР_1 », та повідомив, що окрім офіційного платежу, вказану грошову суму готівкою він повинен буде щомісяця при оплаті Договору передавати особисто йому, на що останній погодився. В подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зійшлись на сумі неправомірної вигоди в 10000 грн.
25 березня 2021 року ОСОБА_5 , перебуваючи в кабінеті заступника директора Інституту ОСОБА_6 , за адресою: м. Глухів, вул. Терещенків, 45, після обрахування та уточнення ціни уклав договір зберігання № 23/03-1, з розрахунку 1 200 грн. на місяць, на якому, користуючись повноваженнями на укладення договорів підсудний ОСОБА_6 поставив свій власний підпис від імені директора інституту ОСОБА_8 , після чого один із примірників передав ОСОБА_5 .
В подальшому, 26 квітня 2021 року близько 09 год. 22 хв. підсудний ОСОБА_6 , продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_5 , за укладення договору зберігання та подальше користування складським приміщенням без проведення по бухгалтерському обліку підприємства, перебуваючи неподалік складського приміщення Інституту за адресою: м. Глухів, вул. Суворова, буд. 70, отримав від ОСОБА_5 обумовлену раніше суму неправомірної вигоди у розмірі 10 000 грн., після чого був викритий працівниками правоохоронних органів.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що наприкінці березня 2021 року від імені Інституту він дійсно уклав договір зберігання із ОСОБА_5 , за яким останній передавав на зберігання на складські приміщення Інституту одяг (секонд-хенд), а ОСОБА_5 мав сплачувати за це 1200 грн. щомісячно. Строк дії цього договору був визначений до кінця 2021 року. Тому вся сума, яку ОСОБА_5 мав сплатити за 9 місяців, що залишились до кінця року, складала 10800 грн. Тому, розмови із ОСОБА_5 велись саме за дострокову оплату всієї цієї суми за рік, а не щодо отримання ним якоїсь неправомірної вигоди. 26 квітня 2021 року неподалік складського приміщення Інституту, що розташоване по вул. Суворова в м. Глухові, він дійсно зустрівся із ОСОБА_5 , але ніяких грошей від нього він не отримував. Також, зазначає, що після зустрічі із ОСОБА_5 , він зайшов до приміщення складу, де до нього підбіг незнайомий чоловік, який схопив його за руки та куртку і став його тримати. Потім, через декілька хвилин в склад зайшли працівники поліції, які почали вести відеозйомку та проводити із ним слідчі дії. Під час проведення слідчих дій працівники поліції вилучили у нього його особисті гроші в сумі близько 10000 грн., що знаходились у внутрішньому кармані куртки, а також 10000 грн., що лежали в зовнішньому кармані куртки. Звідки взялись ці кошти він не знає. Підозрює, що ці гроші йому підкинув вказаний чоловік під час його затримання. Також підсудний вважає, що у відношенні нього мала місце провокація з боку правоохоронних органів, яка була організована на замовлення колишнього керівництва інституту, бо ті не хотіли миритись із змінами в роботі Інституту, які він започаткував, як заступник директора.
Хоча підсудний не визнав своєї вини, однак суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України повністю доведена зібраними в справі доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що протягом останніх декількох років він займався торгівлею «секонд-хендом» в м.Харкові. Потім він вирішив розширити свій бізнес та відкрити в м.Глухові базу, де б проводилось сортування та зберігання цього товару. Оскільки для цього йому необхідні були склади, то навесні 2021 року він звернувся до директора Інституту луб'яних культур ОСОБА_9 з приводу оренди складських приміщень. Той направив його до свого заступника ОСОБА_6 . Того ж дня, перебуваючи в кабінеті бухгалтерії, у процесі оформлення документів, ОСОБА_6 повідомив, що за оренду складу він повинен сплачувати інституту трохи більше 1000 грн. на місяць, але при цьому показав йому мобільний телефон на екрані якого була зазначена сума « НОМЕР_1 ». Він зрозумів, що цю суму, крім офіційного платежу, він повинен буде платити особисто ОСОБА_6 . Потім, коли вони вийшли із кабінету, то домовились на суму 10 000 грн. для «рівного» рахунку. Після цього, в м.Суми, де він на той час тимчасово мешкав, він написав заяву в поліцію. Перший раз він передав 11200 грн. ОСОБА_6 в приміщенні Інституту луб'яних культур наприкінці березня 2021 року. Із цієї суми 10000 грн. призначались особисто ОСОБА_6 , а 1200 грн. той мав внести в касу інституту в якості оплати за договором зберігання, оскільки в той день в інституті проходила загальна конференція і бухгалтерія не працювала. 26 квітня 2021 року він приїхав до м.Глухова, щоб провести чергову оплату за оренду складу, як в касу Інституту, так і особисто ОСОБА_6 . Перед цим працівники поліції в присутності свідків, надали йому мічені грошові кошти та наділи на нього спеціальне обладнання. Він приїхав в інститут, де сплатив офіційні кошти в касу за договором зберігання. Оскільки ОСОБА_6 знаходився на території, де розташовані складські приміщення, то він приїхав на це місце, де біля складу зустрівся із ОСОБА_6 та передав йому 10000 грн. Ці гроші ОСОБА_6 поклав в зовнішню праву кишеню куртки і вони розійшлись.
Свідок ОСОБА_8 показав, що з листопада 2020 року він обіймає посаду директора Інституту луб'яних культур Національної академії аграрних наук України. З грудня 2020 року посаду його заступника з господарської діяльності обіймає ОСОБА_6 . Навесні 2021 року до нього звернувся ОСОБА_5 з приводу оренди складських приміщень. Для вирішення цього питання він направив ОСОБА_5 до ОСОБА_6 як до профільного заступника. Але, про укладення самого договору схову з ОСОБА_5 йому стало відомо уже після порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_6 . Особисто він не давав розпорядження укладати такий договір і не підписував його. Коли йому стало відомо, що ОСОБА_6 від його імені підписав договір із ОСОБА_5 без його відома, то ОСОБА_6 за це негайно був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у виді догани.
Свідок ОСОБА_10 показала, що з 2012 року вона обіймає посаду головного бухгалтера Інституту луб'яних культур. Особисто ОСОБА_5 вона не знала і вперше його побачила, коли 21 березня 2021 року між Інститутом та ОСОБА_5 був укладений договір зберігання. ОСОБА_5 в бухгалтерію привів ОСОБА_6 , який дав вказівку підготувати цей договір. Вона склала договір за шаблоном від імені директора інституту ОСОБА_8 , але його підписав ОСОБА_6 . За цим договором ОСОБА_5 мав сплачувати інституту 1200 грн. щомісячно в касу, або на рахунок інституту. З приводу додаткових коштів, які ОСОБА_5 мав сплачувати поза касою, їй нічого не відомо. За договором ОСОБА_5 провів дві оплати в березні та квітні 2021 року. Перший раз гроші в бухгалтерію приніс ОСОБА_6 . Вона провела ці кошти через касу, а касовий ордер вона згодом передала ОСОБА_5 . Другий раз оплату проводив уже сам ОСОБА_5 через касу інституту, але вказані кошти були арештовані.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12 березня 2021 року зафіксовано звернення потерпілого ОСОБА_5 до прокуратури Сумської області про вимагання у нього обвинувачуваним ОСОБА_6 неправомірної вигоди, яку ОСОБА_5 мав сплачувати щомісячно в сумі 10400 грн., окрім офіційного платежу особисто ОСОБА_6 , за договором зберігання між ОСОБА_5 та Інститутом луб'яних культур.
Витягом із єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що станом на 25.02.2021 ОСОБА_5 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Договором зберігання за № 23/03-1, підтверджується, що 25 березня 2021 року між Інститутом луб'яних культур НААНУ та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 був укладений договір, за яким ОСОБА_5 передавав на зберігання Інституту товарно-матеріальні цінності (одяг) в кількості 20 тон та мав сплачувати за зберігання 1200 грн. щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця. Строк зберігання товару визначений сторонами договору з 26 березня 2021 року по 31 грудня 2021 року.
Квитанцією до прибуткового касового ордеру підтверджується, що 26 березня 2021 року ФОП ОСОБА_11 сплатив Інституту луб'яний культур 1200 грн. за договором зберігання.
Зберігальною розпискою підтверджується , що 26 квітня 2021 року ОСОБА_5 передав головному бухгалтеру Інституту луб'яних культур НААНУ ОСОБА_10 1200 грн. в якості оплати послуг за зберігання товару за договором від 25.03.2021.
Постановою прокурора від 23 квітня 2021 року надано дозвіл на проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту із використанням аудіо та відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів з використанням грошових коштів у сумі 10000 грн. купюрами по 500 грн. кожна, із яких одна купюра справжня та 19 купюр, кожна з яких імітує 500 грн. Строк дії постанови визначено в 30 днів починаючи з 23 квітня 2021 року.
Протоколом виготовлення несправжніх(спеціальних імітаційних) засобів візуально схожих на грошові кошти вбачається, що 23 квітня 2021 року на виконання вказаної постанови прокурора за допомогою комп'ютера та копіювальної техніки, на папері були виготовлені несправжні (імітаційні) грошові купюри номіналом по 500 грн. кожна у кількості 19 купюр, серії ЛБ № 2072002.
Ухвалою слідчого судді Сумського апеляційного суду від 18 березня 2021 року надано дозвіл на проведення стосовно ОСОБА_6 негласної слідчої дії: аудіо-, відео контролю особи строком у 60 днів.
Протоколом відбору зразків спеціальної обробки, огляду, виготовлення копій, помітки та вручення грошей, а також несправжніх (імітаційних) засобів візуально схожих на гроші вбачається, що 26 квітня 2021 року у присутності понятих, були оглянута представлена ОСОБА_5 купюра номіналом 500 грн. серії ФЗ № 38296609, а також були оглянуті раніше виготовлені несправжні (імітаційні) грошові купюри номіналом по 500 грн. кожна у кількості 19 купюр, серії ЛБ №2072002. Вказані купюри були скопійовані, переписані їх серійні номери, помічені хімічною речовиною, оглянуті під лампою та передані ОСОБА_5 . Також були поміщені в конверт та опечатані печаткою зразки спеціальної обробки.
Із протоколу затримання особи від 26.04.2021 вбачається, що після затримання ОСОБА_6 добровільно із правої кишені куртки дістав купюри перемотані резинкою жовтого кольору в кількості 20 штук. Із яких одна купюра номіналом 500 грн. серії ФЗ № 38296609 та 19 несправжніх (імітаційних) грошових купюр номіналом по 500 грн. кожна серії ЛБ №2072002. Вказані предмети поміщені до пакету №1. Далі, із внутрішнього карману куртки ОСОБА_6 дістав грошові кошти на суму 9770 грн., із яких 97 купюр номіналом по 100 грн., однак купюра номіналом 50 грн. та 4 купюри номіналом по 5 грн. Вказані кошти поміщені до пакету №2. З правого зовнішнього кармана куртки ОСОБА_6 дістав мобільний телефон марки «Айфон» в чохлі чорного кольору, який був поміщений до пакету №3. Після чого була вилучена куртка, в яку був вдягнутий ОСОБА_6 в момент його затримання, та поміщена до пакету №4.
Постановою прокурора від 26 березня 2021 року про проведення освідування підсудного ОСОБА_6 .
Протоколом освідування особи від 26.04.2021 р яким підтверджується, що цього дня, в приміщенні складу, що розташований в м.Глухові по вул.Суворова, 70, у присутності понятих, за допомогою ультрафіолетової лампи були просвічені пальці та долоні обох рук підсудного ОСОБА_6 , а також його одяг. Під час цього освідування на середньому пальці правої руки виявлено цятку спеціальної хімічної речовини жовто-зеленого кольору. З рук ОСОБА_6 зроблено змиви, також зроблено контрольний змив, які поміщені до окремих конвертів. Висновком експерта від 28.05.2021 встановлено, що на поверхні грошової купюри номіналом 500 грн., на 19 імітаційних купюрах, на поверхні марлевих тампонів зі змивами із долонь ОСОБА_6 , на зовнішній і внутрішній поверхні бокової прорізної кишені куртки ОСОБА_6 та на фрагменті аркуша паперу, представленого у якості зразка помітки грошових купюр, присутні нашарування спеціальної хімічної речовини, які люмінесціюють жовто-зеленим кольором і мають спільну родову належність. Натомість, на поверхні контрольного ватного тампону слідів люмінофорів немає.
Протоколами про результати аудіо-, відео контролю за особою від 24.03.2021, від 26.03.2021, 31.03.2021, 12.04.2021, 26.04.2021, 27.04.2021, із додатками до них у виді флеш-носіїв відображено зміст розмов під час зустрічей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , серед яких останні обговорюють виконання умов раніше укладеного між ОСОБА_5 та інститутом луб'яних культур договору зберігання.
Із наказу т.в.о. директора Інституту луб'яних культур НААНУ від 28.12.2020 вбачається, що підсудний ОСОБА_6 з 29.12.2020 обіймає посаду заступника директора з виробництва відділу адмінуправління вказаного Інституту.
Копією посадової інструкції заступника директора інституту луб'яних культур НААНУ, якою визначені посадові обов'язки ОСОБА_6 .
Статутом Інституту луб'яних культур Національної академії аграрних наук України затв. 21.12.2012 року визначено, що Інститут є державною, бюджетною, неприбутковою, науковою установою та перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України.
Також суд дослідив і речові докази представлені стороною обвинувачення, зокрема і грошові кошти в сумі 500 грн. та несправжні (імітаційні) грошові купюри номіналом по 500 грн. кожна у кількості 19 купюр, що були вилучені у ОСОБА_6 під час його затримання. При цьому встановлено, що номери цих купюр співпадають з номерами купюр, що були зазначені та протоколі відбору зразків, помітки і вручення.
Таким чином, дослідивши і оцінивши представлені стороною обвинувачення докази з точки зору належності та допустимості, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення представлено достатня кількість переконливих доказів вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 368 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй влади чи службового становища.
Твердження підсудного ОСОБА_12 про те, що він не домовлявся і не отримував грошові кошти в сумі 10000 грн. від ОСОБА_5 в якості неправомірної вигоди, а вказані кошти можливо йому були підкинуті невідомою особою під час його затримання, не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Зокрема, факт отримання підсудним 10000 грн. саме у якості неправомірної вигоди підтверджуються показами свідка ОСОБА_5 , який чітко і послідовно стверджував, що передав неправомірну вигоду у виді 10000 грн., яку він мав сплачувати щомісячно особисто ОСОБА_6 за укладання договору схову. Цей факт також підтверджується протоколом про результати аудіо-, відео контролю місця (за особою), а також дослідженими судом аудіо-, відео файлами, на яких зафіксовані зустрічі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Із змісту цих розмов вбачається, що під час зустрічей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обговорювали питання оплати за раніше укладений договір схову. Але, при цьому будь-яких розмов з приводу проведення дострокової оплати за договором зберігання за весь період дії договору між обвинувачуваним ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_5 не зафіксовано.
Крім того, після отримання ОСОБА_6 неправомірної вигоди той негайно був затриманий працівниками поліції. Факт їх зустрічі контролювався аудіо-, відео і будь-яких даних, що в момент затримання ОСОБА_6 могли були підкинуті кошти, не встановлено. Зокрема, ця обставина детально досліджена судом під час відтворення відповідних аудіо- та відеофайлів вказаних процесуальних дій. Крім того, звертає увагу і той факт, що ні безпосередньо під час затримання, ні надалі, ОСОБА_6 не робив жодних заяв, і не висловлював будь-якого протесту, з приводу того, що вилучені у нього грошові кошти та імітаційні купюри, були йому підкинуті. Так само суд критично розцінює і твердження сторони захисту про те, що у даній ситуації відбулась провокація злочину, виходячи із наступного.
Оскільки сторона захисту наполягала на такій версії, то ця заява щодо вчинення правоохоронними органами провокації кримінального правопорушення у відношенні ОСОБА_6 підлягала перевірці судом. Хоча процедура перевірки таких заяв КПК не передбачена, але разом із тим, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК). Практикою ЄСПЛ, зокрема, вироблено критерії перевірки обґрунтованих тверджень заявників щодо провокації вчинення кримінального правопорушення на основі двох тестів, які дозволяють встановити відмінність провокації до вчинення кримінального правопорушення, що суперечить ст. 6 Конвенції, від дозволеної поведінки під час застосування законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях (рішення у справах «Чохонелідзе проти Грузії»; «Раманаускаса проти Литви»).
Першим є матеріально-правовий аспект, у межах якого підлягає перевірці поведінка правоохоронних органів на предмет наявності ознак схиляння (підбурення) особи до вчинення кримінального правопорушення. Другим є процесуальний аспект, у межах якого Суд має забезпечити змагальну, ретельну процедуру перевірки заяви про провокацію. За висновками ЄСПЛ, провокація має місце тоді, коли працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення кримінального правопорушення, яке в іншому випадку не було б вчинене. Судом же встановлено, що кримінальне провадження у цій справі було відкрито на підставі заяви громадянина ОСОБА_5 зробленої ним до правоохоронних органів. На час подій, зазначених у формулюванні обвинувачення, ОСОБА_5 займався підприємницькою діяльністю і будь-які дані, що він мав зв'язок із правоохоронними органами в матеріалах справи відсутні. Також відсутні відомості щодо випадків притягнення ОСОБА_5 до кримінальної чи адміністративної відповідальності, що могло б вказувати на його залежність від правоохоронних органів. Сам зміст розмов між обвинувачуваним та свідком ОСОБА_5 , який був досліджений судом, свідчить про те, що до вчинення злочину підсудного ніхто не схиляв. При цьому в матеріалах справи відсутні дані про те, що працівники правоохоронних органів, не обмежились пасивним розслідуванням виключно з метою встановлення злочину, а впливали на ОСОБА_6 , схиляючи його до вчинення злочину. При призначенні обвинувачуваному ОСОБА_6 міри покарання, суд враховує у відповідності до ст. 66 КК України, як обставини, що його пом'якшують, це те, що він раніше не судимий, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Обставин, що обтяжують покарання, у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні покарання обвинуваченій, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню засудженої та запобігав вчиненню нових злочинів. Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину і є корупційним кримінальним правопорушенням, обставин, які пом'якшують покарання, даних про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у виді штрафу з позбавленням його права обіймати певні посади.
Арешт накладений на належні ОСОБА_6 домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 33760152); земельна ділянка площею 0,0844 га, кадастровий номер 3222485200:06:002:5202, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район; Михайлівсько-Рубежівська сільська рада. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138943232224); 167/1000 частина житлового будинку садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 29951659); 1/4 частина домоволодіння (загальною площею 103,2 м2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 9230357), слід скасувати.
Грошові кошти на загальну суму 9770 грн. (97 купюр номіналом - 100 грн; 1 купюра номіналом - 50 грн.; 4 купюри номіналом - 5 грн); мобільний телефон IPHONE XR (чорного кольору, з чохлом чорного кольору); куртку темно-синього кольору з написом «DANSTAR» необхідно повернути ОСОБА_6 , а накладений на них арешт слід скасувати. Грошову купюру номіналом 500 грн. серії ФЗ 3829609 - повернути потерпілому ОСОБА_5 , а 19 імітаційних купюр серії ЛБ 2072002 номіналом 500 грн. кожна - знищити.
Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження, а решту документів слід повернути Інституту луб'яних культур НААНУ для використання їх за призначенням.
Кошти в сумі 1200 грн., що сплачені за договором зберігання 25.03.2021 і передані головному бухгалтеру Інституту луб'яних культур НААНУ під збережувальну розписку, необхідно дозволити Інституту використовувати їх за призначенням.
У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України із підсудного ОСОБА_6 на користь держави підлягають стягненню 3432 грн. 40 коп. понесених судових витрат за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів. Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_6 не обирати. Керуючись ст.ст. 368, 370, 373,374 КПК України суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 грн. з позбавленням права обіймати посади на державних чи комунальних підприємствах, установах та організаціях, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк один рік. Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу у відношенні ОСОБА_6 не обирати. Арешт накладений на належні ОСОБА_6 домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 33760152); земельна ділянка площею 0,0844 га, кадастровий номер 3222485200:06:002:5202, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район; Михайлівсько-Рубежівська сільська рада. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 138943232224); 167/1000 частина житлового будинку садибного типу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 29951659); 1/4 частина домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 9230357), - скасувати.
Грошові кошти на загальну суму 9770 грн. (97 купюр номіналом - 100 грн; 1 купюра номіналом - 50 грн.; 4 купюри номіналом - 5 грн); мобільний телефон IPHONE XR (чорного кольору, з чохлом чорного кольору); куртку темно-синього кольору з написом «DANSTAR» - повернути ОСОБА_6 , а накладений на них арешт скасувати.
Грошову купюру номіналом 500 грн. серії ФЗ 3829609 - повернути потерпілому ОСОБА_5 , а 19 імітаційних купюр серії ЛБ 2072002 номіналом 500 грн. кожна - знищити.
Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження, а решту документів - повернути Інституту луб'яних культур НААНУ для використання їх за призначенням.
Кошти в сумі 1200 грн., що сплачені за договором зберігання 25.03.2021року - дозволити Інституту луб'яних культур НААНУ використовувати їх за призначенням.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави 3432 грн. 40 коп. понесених судових витрат.
На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
Суддя Глухівського міськрайонного суду ОСОБА_1