Справа № 944/1921/23
Провадження №3/944/1592/23
10.05.2023 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Львівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері західного регіону, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
20 лютого 2023 року о 21 год 55 хв військовослужбовець військової служби військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 в умовах особливого періоду на території військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) в порушення вимог ст.11, 13, 16, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, перебував в стані алкогольного сп'яніння, обов'язки покладені на нього належним не виконував, чим самоусунувся від виконання своїх посадових обов'язків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , який про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, не з'явився. Причин неявки суду не повідомив.
Відповідно до ст.268 КУпАП, суддя розглядає справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 стверджується матеріалами справи, зокрема протоколом про військове адміністративне правопорушення №27 від 24.02.2023 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №277 від 20.02.2023 року, визнавальними поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які зазначені в протоколі, а також іншими доказами, які наявні в матеріалах справи.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Обираючи адмінпорушнику ОСОБА_1 міру адміністративного стягнення, враховую обставини справи, особу адмінпорушника та його ставлення до вчиненого.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.11, 13, 16 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
За змістом ч.1 ст.1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб, який на теперішній час продовжено.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи ( занять ) протягом робочого ( навчального ) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком ( розкладом занять ); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника ); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Дослідженими по справі доказами підтверджується протиправна поведінка солдата в частині сумлінного виконання військового обов'язку, беззастережного виконання наказів командирів (начальників), а отже в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Відповідно до ч.2 статті 172-15 КУпАП, недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду, тягне за собою накладення штрафу від ста сорока п'яти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Призначаючи стягнення за вказані правопорушення, суд керується положеннями статті 23 КУпАП, приймаючи до уваги вищенаведені докази, які підтверджують винність ОСОБА_1 , враховуючи особу, що притягується до адміністративної відповідальності, який є військовослужбовцем та вважаю, що стягнення слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано адміністративне правопорушення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн. Отже, з ОСОБА_1 стягнути судовий збір в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.23-24, 268, 283-284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.
Суддя І.М. Матвіїв