Справа № 944/3266/22
Провадження №2/944/379/23
01.05.2023 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді - Колтуна Ю.М.
з участю секретаря судового засідання - Романик Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю органу опіки та піклування виконавчого комітету Новояворівської міської ради Львівської області, про позбавлення батьківських прав,
позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , з участю органу опіки та піклування виконавчого комітету Новояворівської міської ради Львівської області, про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що з 14.11.2009, перебувала в зареєстрованому шлюбі в відповідачем ОСОБА_2 . Від спільного подружнього життя в них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки, в подальшому, сімейне життя не склалося, 12.09.2011 Яворівським районним судом шлюб було розірвано. Відповідач залишивши сім'ю, пішов проживати до своїх батьків, де і проживає в даний час. З вересня 2011 року вони з відповідачем не бачилися та не спілкувалися. Зв'язок з дочкою ОСОБА_2 не підтримує, участі у вихованні дитини не приймає, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, життям та розвитком дитини зовсім не цікавиться. За весь час, а це 11 років, він жодного разу не бачився з дитиною. Дитина постійно проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. Вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.
Ухвалою судді від 29.08.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Позивач ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явилася, в матеріалах справа наявна її заява про розгляд справи без її участі. Заявлений позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 правом надання відзиву не скористався. У підготовче судове засідання подав заяву про слухання справи без його участі. Позов визнав, не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав.
Представник органу опіки та піклування Новояворівської міської ради Львівської області Ізовіт В.О. до суду надав висновок органу опіки та піклування, щодо недоцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 .
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників, які не з'явилися, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Згідно зі ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Разом з тим, згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 14.11.2009, який розірвано 12.09.2011 рішенням Яворівського районного суду Львівської області у справі № 2-1434/2011.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Старичівською сільською радою Яворівського району Львівської області 14.12.2009 та про що зроблено відповідний актовий запис №48.
Як вбачається з копії довідки №461 від 21.07.2022, виданої виконавчим комітетом Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, позивач ОСОБА_1 зареєстрована в АДРЕСА_1 , також за зазначеною адресою зареєстровані: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_6 , сестра ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_3 .
Висновком затвердженим рішенням виконавчого комітету Новояворівської міської ради Львівської області №545 від 21.12.2022 щодо недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано за недоцільне та передчасне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 .
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 150, 151 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Статтею 152 СК України передбачено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Згідно зі ст.153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У п.6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 20.11.1959 зазначено: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою та відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».
Як слідує з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє в Україні з 27.09.1991 «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, у разі ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Під час застосування наведених норм права суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70), Верховним Судом у постановах від 26.12.2018, 13.03.2019, 06.05.2020 та 26.01.2022 при розгляді справ № 404/6391/16-ц, № 631/2406/15-ц, №753/2025/19 та №203/3505/19, відповідно до яких ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10 лютого 2021 року по справі № 761/10887/17, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Статтею ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно з ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
З урахуванням встановлених обставин, визнання відповідачем позову, в даному випадку, не порушує права інших осіб та неповнолітньої дитини.
Окрім того, позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21).
Аналізуючи докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач по справі самоусунувся від реалізації своїх батьківських прав та ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до його доньки ОСОБА_3 , життям та здоров'ям дитини не цікавиться протягом тривалого періоду часу, участі у її вихованні та розвитку не приймає.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, розцінюються як свідоме ухилення відповідача від батьківських обов'язків по вихованню дитини, що передбачене ст.150 СК України.
Відповідач будь-яких доказів, які б спростували доводи позивача, суду не надав.
Оцінюючи матеріали справи в їх сукупності, суд вважає за доцільне відступити від висновку щодо недоцільності позбавлення батьківських прав відповідача, через обставини, які були встановлені під час судового розгляду та підтвердженні належними та допустимими доказами
Зважаючи на зазначене, враховуючи, що відповідач маючи реальну можливість виконувати передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки, навмисно ухилявся від їх виконання у відношенні своєї дитини, а також визнання відповідачем позову щодо позбавлення батьківських прав відносно доньки, суд дійшов висновку, що позов є підставним і обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
Також, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у сумі 992 грн. 40 коп., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.81, 128, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 351-355 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю органу опіки та піклування виконавчого комітету Новояворівської міської ради Львівської області, про позбавлення батьківських прав в - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: орган опіки та піклування Новояворівської міської ради Львівської області, місцезнаходження: 81000, м.Новояворівськ, вул.Шевченка,2, Львівської області, код ЄДРПОУ 44284942.
Повне рішення складене і підписане 1 травня 2023 року.
Суддя Ю.М. Колтун