Справа № 466/2609/23
Провадження № 2/466/1253/23
(заочне)
10 травня 2023року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Свірідової В.В.
з участю секретаря Мошовській М.-О.П.
справа №466/2609/23; 2/466/1253/23
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
16.03.2023 АТ КБ «Приватбанк», місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського,1д, звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.08.2017 у розмірі 40078,02гривень та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2684,00грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 16.08.2017 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі, який у подальшому збільшився до 34000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між нею та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 09.02.2023 має заборгованість у розмірі 40078,02грн., яка складається з наступного: 35165,01грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4913,01грн. - заборгованість за простроченим відсотками.
На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк», тому представник позивача змушений був звернутись до суду з позовною заявою.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 13.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в спрощеному порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання, в якому підтримує позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує та просить суд розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
З'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За визначенням, що міститься у статтях 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положення ст.1048 ЦК України передбачають, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 16.08.2017 ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Положеннями частин першої та другої статті 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом частини першої статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач підтвердив, що підписана ним анкета-заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, і Тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг.
Як вбачається із заяви позичальника, ОСОБА_1 ознайомився та погодився з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Своїм підписом він підтвердив факт отримання ним інформації про умови кредитування у банку.
Відповідно до Умов надання банківських послуг позичальник зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту.
Згідно ст. ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
З наданих суду документів вбачається, що відповідач умов договору не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором б/н від 16.08.2217, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , станом на 09.02.2023 має заборгованість у розмірі 40078,02грн., яка складається з наступного: 35165,01грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4913,01грн. - заборгованість за простроченим відсотками.
Враховуючи наведене, факт порушення позичальником умов кредитного договору є доведеним, а тому доводи позивача щодо стягнення суми боргу в розмірі 40078,02грн. з відповідача є підставними.
Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.
У зв'язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 2684,00грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 612, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитом у розмірі 40078,02 (сорок тисяч сімдесят вісім гривень дві коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду в розмірі 2684,00 (дві тисячі шістост вісімдесят чотири гривні).
Позивач: Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківським районним судом м. Львова, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя В. В. Свірідова