Справа № 459/3611/22
Провадження № 2/459/589/2022
(заочне)
08 травня 2023 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мельникович М. В.,
з участю секретаря судового засідання Горощук А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу кредитором спадкодавця
28.12.2022 представник позивача звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з відповідачів 11970,88 грн. заборгованості за кредитним договором від 21.03.2013 та судові витрати.
В обґрунтування позову посилався на те, що ОСОБА_5 (далі - Позичальник) звернувся до АТ КБ «Приватбанк» (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв?язку з чим підписав заяву № б/н від 21.03.2013 року. Позичальник при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується Позичальник. Заявою Позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які буди надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Позивач зазначає, що одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди Позичальника, дія Договору підтверджується фактом користування Позичальником картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. Виконання Позичальником Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України, позивач вважає, що був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України). Позивач вказує, що АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов?язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надало Позичальник можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Позичальник зобов?язувався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов?язкового платежу. Позичальник не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов?язаннями, що відображено у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Позичальник зобов?язання за вказаним договором не виконав. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 04.11.2020 року. Посилаючись на норми ст. ст. 1218, 608,1219 ЦК України позивач зазначає, що за змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов?язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов?язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців, таким чином відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням. Позивачем 18.08.2021 року була направлена претензія кредитора до Червоноградської державної нотаріальної контори та 29.09.2021 року отримана відповідь, в якій зазначалось, що спадкоємцем (ями) померлого Позичальника є Відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє від імені малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 01.06.2022 року до спадкоємців Позичальника було направлено листи - претензії, відповідно до яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій з боку спадкоємців не було вчинено. Станом на дату смерті позичальника перед банком була наявна заборгованість в сумі 11 970,88 грн, яка складається із тіла кредиту (простроченого тіла кредиту). Тому, посилаючись на норми ст. ст. 1268, 1269,1281, 1282 ЦК України представник позивача просив позов задовольнити та стягнути з відповідачів (як спадкоємців позичальника) 11 970,88 грн заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою від 27.01.2023 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд з викликом сторін.
Ухвалою від 30.03.2023 витребувано від Червоноградської державної нотаріальної контори Львівської області копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14.04.2023 на виконання вищевказаної ухвали на адресу суду надійшла копія зазначеної спадкової справи.
01.05.2023 сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивача подав разом із позовною заявою письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідачі у судові засідання не з'являлися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду даної справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи, а саме рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (судових повісток) із відміткою про отримання. Заяв чи клопотань про розгляд справи за їх відсутності відповідачі не подавали, про причини неявки суд не повідомляли. Також відповідачами не було подано відзиву на позов.
За правилами ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки повне рішення виготовлено 8 травня 2023 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 01.05.2023, датою ухвалення даного рішення є саме 8 травня 2023 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 21.03.2013 ОСОБА_5 підписав анкету - заяву (а. с. 26) про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, у якій підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Також у заяві зазначено, що відповідач ознайомився та згідний із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку. Крім цього, підписуючи дану анкету-заяву відповідач зобов'язувався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг.
До позовної заяви позивач додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, а також витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а. с. 27-61).
Статтею 1054 ЦК України визначено зміст кредитного договору. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Також правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Банк зазначає, що формулярами і стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, згідно з якими і обслуговується відповідач. А анкетою-заявою, підписаною позичальником, підтверджується той факт, що він був поінформований про умови кредитування в АТ «КБ «Приватбанк».
Отже, між АТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, на виконання якого останньому були надані кредитні картки, відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому було збільшено до 24 000,00 грн., що підтверджується відповідними довідками (а. с. 25, 62).
Із Виписки за договором, складеної 06.10.2022, за період 21.03.2013 - 06.10.2022 (а. с. 19-24) вбачається, що ОСОБА_5 активно користувався кредитним лімітом, здійснював операції зняття готівки, повернення кредитних коштів, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 11 970,88 грн.
Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав ОСОБА_5 кредитні кошти, а останній, в свою чергу, приступив до виконання даного кредитного договору.
Згідно з ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§ 1. Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом - ст. 611 ЦК України.
За правилами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_5 , всупереч ст. 526 ЦК України, свої зобов'язання перед позивачем належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості заборгованість ОСОБА_5 за вищевказаним кредитним договором становить 11970,88 грн, в тому числі: 11970,88 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту (а. с. 17).
Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, останній має право вимагати його виконання у будь-який час шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 04.11.2020.
Відповідно до ст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 608, 1218, 1219 ЦК України у зв'язку із смертю боржника припиняються лише ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час, як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися унаслідок його смерті.
Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першоїстатті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом установлено, що із заявами про прийняття спадщини до Червоноградської державної нотаріальної контори 22.03.2021 звернулися ОСОБА_1 (донька померлого), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (внуки померлого), від імені яких діє мати ОСОБА_2 (її чоловік та батько дітей помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ). ОСОБА_6 (дружина померлого) відмовилася від належної їй частки на користь її доньки ОСОБА_1 .
11.05.2021 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 на 1/6 частку спадкового майна, ОСОБА_3 на 1/6 частку спадкового майна, ОСОБА_1 на 2/3 частки спадкового майна. Копії свідоцтв містяться в матеріалах справи (а. с. 133, 135, 136).
Отже, спадкоємцями померлого ОСОБА_5 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , від імені яких діє мати ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 .
Таким чином, відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до норм ЦК України, зокрема ст. 1269, оскільки відповідачі не відмовилися від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Позивачем 28.07.2021 була направлена претензія кредитора до Червоноградської державної нотаріальної контори та 22.09.2021 року отримана відповідь, в якій зазначалося, що після смерті гр.. ОСОБА_5 було відкрито спадкову справу№84/2021 за заявою спадкоємців. Спадкоємцями за законом до майна померлого є внук спадкодавця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внучка спадкодавця ОСОБА_3 , дочка спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Окрім цього, вказано, що спадкоємцям було роз'яснено,що у відповідності до ст.. 1231 ЦК України до них переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем, тому на них, як на спадкоємців переходять зобов'язання боржника перед банком (а. с.68).
16.02.2022 листом №195/01-16 Червоноградська державна нотаріальна контора повідомила позивача (банк) про те, що від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діє їх мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 69).
01.06.2022 позивач скерував вищевказаним спадкоємцям листи - претензії від 14.03.2022 з пропозицією сплатити наявну заборгованість спадкодавця. Проте, така ними сплачена не була, претензії залишилися невиконаними, борг не сплачений, що свідчить про порушення прав та інтересів АТ КБ «Приватбанк», як кредитора у даних правовідносинах.
Зокрема, згідно зі ч. 1ст. 1281 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає достатніми наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з відповідачів, як спадкоємців боржника, суми тіла кредиту, оскільки встановлено, що спадкоємці позичальника власного обов'язку щодо погашення наявної заборгованості за кредитним договором не виконали, що порушує вищевказані норми права та інтереси позивача.
Відповідно до ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Як зазначено вище, спадкоємцям були видані свідоцтва про право на спадщину за законом: ОСОБА_4 на 1/6 частку спадкового майна та ОСОБА_3 на 1/6 частку спадкового майна, від імені яких діє ОСОБА_2 (спільна частка становить 1/3 спадкового майна (1/6+1/6=1/3)), а ОСОБА_1 на 2/3 частки спадкового майна.
Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість в сумі 7980,59 грн (2/3 від суми заборгованості; 11970,88*2/3=7980,59 грн), а з ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - 3990,29 грн (1/3 від суми заборгованості: 11970,88*1/3=3990,29 грн), пропорційно до вартості майна, одержаного у спадщину.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, до задоволення підлягає також вимога позивача про стягнення із відповідачів сплаченого при поданні позову судового збору в розмірі 2481,00 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» слід стягнути судовий збір в сумі 1654,00 грн (2481,00*2/3=1654,00 грн), а з ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - 827,00 грн (2481,00*1/3 = 827,00 грн), пропорційно до вартості майна, одержаного у спадщину.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 279-284, 289 ЦПК України, ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054, 1218, 1219, 1268, 1269, 1281, 1282 ЦК України, суд -
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ: 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь АТ «КБ «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за кредитним договором від 21.03.2013 в сумі 7 980 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 59 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором від 21.03.2013 в сумі 3990,29 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто) гривень 29 копійок.
Стягнути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь АТ «КБ «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ: 14360570) судові витрати (судовий збір) в сумі 1654 (одна тисяча шістсот п'ятдесят чотири) гривні, а з ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) - 827 (вісімсот двадцять сім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 08.05.2023.
Суддя: М. В. Мельникович