Справа № 456/2475/23
Провадження № 2-н/456/668/2023
Стрийський міськрайонний суд Львівської області
10 травня 2023 року місто Стрий Львівської області
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., вивчивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Т. Шевченка, 111-А, м. Львів, 79039; код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39594527) про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), заборгованості за спожитий природний газ з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, -
Стягувач ТзОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» у порядку представництва, котре здійснює адвокат Станько М.М. (довіреність № Др-52-1222 від 28.12.2022 року, належно засвідчена копія приєднана до матеріалів заяви), 04.05.2023 року, скориставшись засобами поштового зв'язку, скерував у Стрийський міськрайонний суд Львівської області заяву у порядку наказного провадження, що надійшла та була зареєстрована в діловодстві 09.05.2023 року за вх. № 7463, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 3 000 грн. 00 коп., з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 47 грн. 48 коп., а також трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 09 грн. 64 коп., а всього - заборгованість у розмірі 3 057 грн. 12 коп.. Судовий збір у розмірі 268 грн. 40 коп. стягувач ТзОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» при видачі судового наказу просить покласти на боржника ОСОБА_1 ..
Вищевказана заява про видачу судового наказу подана та оформлена у відповідності до вимог, встановлених статтями 162-164 ЦПК України. Підстав для відмови у видачі судового наказу чи повернення такої заяви, передбачених ст. 165 ЦПК України, мною не встановлено.
Отож, при видачі даного судового наказу на підставі вищевказаної належно поданої й оформленої заяви, виходжу з наступного.
За змістом ст. 162 ЖК України (у редакції Закону України № 2215-ІХ від 21.04.2022 року «Про дерадянізацію законодавства України») плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. У свою чергу, індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Перелік житлово-комунальних послуг наведений у статті 5 вищевказаного Закону, до котрих, з-поміж іншого, належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно пункту 5 ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до розділу ІІІ «Правил постачання природного газу», затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 року постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Типовий договір постачання природного газу є публічним, його умови є однаковими для всіх споживачів та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 від 30.09.2015 року (пункт 1.2) та є Договором приєднання, що укладається сторонами з урахуванням положень статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до його умов на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем Заяви-приєднання, сплати рахунку оператору газорозподільної мережі та/або документальне підтвердження споживання природного газу (пункт 1.3). Обсяги споживання природного газу по особовому рахунку, відкритому на ім'я споживача, визнається згідно з Правилами комерційного обліку природного газу в газорозподільній системі, визначеними розділом ІХ Кодексу газорозподільних систем.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до пункту 7 ч. 1 ст. 168 ЦПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір з розрахунку 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, котрий станом на дату звернення до суду із заявою про видачу судового наказу становив 268,40 грн. Такий судовий збір слід стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТзОВ «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ».
Керуючись статтями 141, 160-162, 167-169 ЦПК України, -
1.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» заборгованість за спожитий природний у розмірі 3 000 грн. 00 коп., з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 47 грн. 48 коп., а також трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 09 грн. 64 коп., а всього - заборгованість у розмірі 3 057 (три тисячі п'ятдесят сім) грн. 12 коп..
2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ» сплачений судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп..
3.Судовий наказ після набрання ним законної сили видати стягувачуТовариству з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ».
Суддя Володимир МИКИТИН
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України, він має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд в письмовій формі.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВГАЗ ЗБУТ», що відповідно до ст. 172 ЦПК України у разі ненадходження до суду заяви від боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу протягом п'яти днів після закінчення строку на її подання, судовий наказ набирає законної сили. Судовий наказ може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання судовим наказом законної сили.
Судовий наказ набрав законної сили «______»_________________2023 року.
Суддя Володимир МИКИТИН