Справа № 455/1533/22
Провадження № 1-кп/455/1/2023
09 травня 2023 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні:
1) клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому,
2) клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою,
у кримінальному провадженні №12017140000000144 від 08.02.2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Стрий Львівської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, останній раз судимого 20.06.2022 року Старосамбірським районним судом Львівської області за ч.1 ст.309 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, суд
Старосамбірським районним судом Львівської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження №12017140000000144 від 08.02.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст. 309 КК України.
В судовому засіданні захисником заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 із тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування клопотання захисник вказує, що обвинувачений жодним чином не перешкоджав встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому відсутні підстав стверджувати, що останній здійснюватиме такі перешкоди в майбутньому.
Обвинувачений позитивно характеризується за місцем проживання позитивно, страждає на психічні захворювання і постійно скаржиться на головні болі, належної медичної допомоги у СІЗО йому надати не можуть.
Наразі відсутні ризики, що обвинувачений може вплинути на свідків чи сховати або спотворити будь-яку річ чи документи, які мають істотне значення для вирішення справи.
Враховуючи викладене та те, що ризики, на які вказує прокурор як на підставу тримання під вартою обвинуваченого відсутні, на думку сторони захисту, є підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
Прокурор проти задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу заперечував та, в свою чергу, заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк два місяці.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що передбачені статтею 177 КПК України ризики, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто ризики того, що обвинувачений з огляду на тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень у вчиненні яких він обвинувачується, може переховуватись від суду, а також вчинити нові кримінальні правопорушення, з огляду на те, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він наразі обвинувачується, були вчинені обвинуваченим за умов не відбуття покарання за попереднім вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 20.06.2022 року, яким обвинуваченого визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, продовжують існувати та оскільки наразі судовий розгляд кримінального провадження триває, є підстави для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Сторона захисту проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу тримання обвинуваченого під вартою заперечувала.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, в тому числі, запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні; 3) вік та стан здоров'я особи; 4) наявність постійного місця роботи, навчання, та інші, встановлені в ч.1 ст.178 КПК України, обставини.
Поточний запобіжний захід до обвинуваченого застосовано за рішеннями слідчих суддів та суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.
Обвинувачений офіційно не працевлаштований, наркозалежний, міцних соціальних зв'язків у місці постійного проживання не має, обвинувачується у вчиненні злочину пов'язаного з обігом наркотичних засобів, за обставин не відбуття покарання за попереднім вироком суду, яким обвинуваченого визнано винним у вчинені кримінального правопорушення також пов'язаного з обігом наркотичних засобів, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів є суттєвою, оскільки допускає покарання у виді позбавлення волі від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений страждає на головний біль та психічні захворювання і не може отримати медичну допомогу в умовах тримання під вартою - документально не підтверджені.
Вищевикладене дає суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення покарання, переховуватися від суду та уникати явки до суду, а також продовжити чи повторити протиправну поведінку.
Відомості наданої за місцем проживання обвинуваченого характеристики про те, що останній є дисциплінованим громадянином, а також про відсутність будь-яких компрометуючих даних не узгоджуються із матеріалами кримінального провадження з огляду на відомості про притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів.
Отже, для запобігання вказаним вище ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст. ст. 27, 31, 177, 178, 183, 194, 199, 331, 314-316, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання обвинуваченого під вартою на цілодобовий домашній арешт - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - продовжити на 60 днів до 08.07.2023 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок.
У разі внесення застави у розмірі, визначеному в ухвалі, зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії даної ухвали в частині запобіжних заходів встановити до 08.07.2023 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття провадження.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1