№ 336/9296/21
провадження № 2/336/168/2023
02 травня 2023 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Нєдєльчевої О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО ДС») про відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, -
15.11.2021 р. представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи. В позові зазначив, що 30.12.2020 р. приблизно о 21.50 год. водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ Daewoo, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул.Карпенка-Карого, біля будинку № 47-Г у м.Запоріжжі, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_2 (під керуванням ОСОБА_1 ), який рухався попереду. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 29.01.2021 р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_1 є власником автомобіля Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_2 .
Після ДТП позивач звернувся до ПАТ «СК АСКО ДС» із повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. Після звернення, страховою компанією було виплачено розмір страхового відшкодування у сумі 130 000 грн.
Після ДТП, яке сталася 30.12.2020 р. дружина позивача - ОСОБА_3 відчула себе погано та 31.12.2020 р. звернулась до лікарні зі скаргами на головний біль, біль в шиї, нудоту. ОСОБА_3 перебувала на лікуванні у період з 31.12.2020 р. по 28.01.2021 р.
Внаслідок ДТП, що сталося 30.12.2020 р., у автомобіля Chevrolet Cruze, д.н.з. НОМЕР_2 , було заблоковано колесо, через що позивач вимушений був звернутися за послугами евакуатора для доставки пошкодженого автомобіля за місцем його проживання. Крім того, 10.02.2021 р. позивач знову був змушений скористатись автопослугами евакуатора для перевезення пошкодженого транспортного засобу з АДРЕСА_1 до АДРЕСА_2 . За послуги евакуатора ним було сплачено 10200 грн. Позивач також поніс витрати на квиток до міста Гуляйполе в розмірі 106,70 грн., а також витрати на придбання пального у розмірі 1999,90 грн.
Внаслідок ДТП зазнали пошкодження також шини на автомобілі, що призвело до витрат у розмірі 2150 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт № НМ-К-000000000000073 від 31.05.2021 р. та акту виконаних робіт НМ-К-000000000000160 від 04.08.2021 р., виданих ФОП ОСОБА_4 поточний ремонт автомобіля становить 162440,00 грн.
Таким чином, матеріальна шкода, завдана внаслідок ДТП складає 174 746,60 грн. (162440,00 + 106,70 + 1999,90 + 10200).
Страхова компанія відшкодувала позивачу завдану шкоду у розмірі 130000 грн., а тому сума, яку має відшкодувати відповідач, складає 44 746,60 грн.
Крім того, внаслідок ДТП позивачу завдано моральну шкоду, яку він оцінює в 25 000 грн. та яка полягає у душевних стражданнях, які позивач зазнав у зв'язку із хвилюванням за дружину, яка зазнала тілесних ушкоджень під час ДТП, пошкодженням його майна, втратою часу на отримання страхового відшкодування. Протягом тривалого часу позивач був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом, що викликало суттєві незручності та впливало на його психологічний стан, порушувало звичний устрій у сім'ї, з'явилось безсоння, головний біль, підвищений тиск, роздратованість.
Посилаючись на ст.ст.22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в уточненій позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати, понесені з відновленням пошкодженого транспортного засобу у розмірі - 32440 грн.; витрати, понесені на послуги евакуатора - 10200 грн.; моральну шкоду в сумі 20 000 грн., а також витрати по сплаті судового забору.
Ухвалою від 24.11.2021 р. відкрито провадження та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 14.02.2022 р.
14.02.2022 р. розгляд справи відкладено на 29.03.2022 р. на підставі п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України за клопотанням представника відповідача.
29.03.2022 р. розгляд справи відкладено на 10.05.2022 р. на підставі п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.
10.05.2022 р. розгляд справи відкладено на 20.06.2022 р. на підставі п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.
20.06.2022 р.розгляд справи відкладено на 20.07.2022 р. на підставі п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.
20.07.2022 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 16.09.2022 р. на підставі ч.1 ст.240, п.4 ч.2 ст.240 ЦПК України.
16.09.2022 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 19.10.2022 р. у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
19.10.2022 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.2022 р. підставі розпорядження № 8 від 08.09.2022 р.
07.12.2022 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2023 р. на підставі ч.1 ст.240, п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України.
23.01.2023 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 22.02.2023 р. у зв'язку з перебуванням судді у нарадчій кімнаті.
22.02.2023 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2023 р. на підставі ч.1 ст.240, п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України.
22.03.2023 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 02.05.2023 р. на підставі розпорядження № 8 від 08.09.2022 р.
Представник позивача подав заяву про продовження розгляду справи без його участі, просить задовольнити позовні вимоги за уточненим позовом.
Представник відповідача подав заяву про продовження розгляду справи без його участі, проти задоволення уточнених вимог позивача не заперечує.
Представник третьої особи направив до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Розгляд справи за відсутності учасника справи узгоджується з положеннями ч.3 ст.211 ЦПК України.
В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу 02.05.2023 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, приймаючи до уваги позицію учасників справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що 30 грудня 2020 року приблизно о 21.50 годині ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ЗАЗ-Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Карпенка-Карого біля будинку №47Г у м. Запоріжжя, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Chevrolet Cruze, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 29.01.2021 р. (а.с.10) ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу ЗАЗ-Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована за Договором обов'язкового страхування від 02.07.2020 № АР/519747 в страховій компанії ПАТ «Страхова компанія Аско-Донбас Північний» з лімітом страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну у розмірі 130 000 грн. (а.с.25), які були відшкодовані позивачу страховою компанією (а.с.25, 26-27, 28-29).
Відповідно до актів виконаних робіт № НМ-К-000000000000073 від 31.05.2021 р. (а.с.20) та акту виконаних робіт НМ-К-000000000000160 від 04.08.2021 р. (а.с.22), складених ФОП ОСОБА_4 , поточний ремонт автомобіля становить 162440,00 грн.
Таким чином, за вирахуванням сплаченого страхового відшкодування, не відшкодованими залишились 32440,00 грн.
В результаті ДТП позивач змушений був скористатись послугами евакуатора для перевезення пошкодженого транспортного засобу, вартість яких склала 10200 грн., про що надано акти № 11 від 10.02.2021 р. та № 39 від 31.12.2020 р. (а.с.18, 19).
Ч.1 ст.22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з ч. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Ст.ст. 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.
Так, ст.1187 ЦК України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, яким є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо передбачено такий обов'язок. Так, завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що регламентовано спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до статті 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У відповідності до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Порядок розрахунку розміру шкоди, пов'язаної з пошкодженням транспортного засобу завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, встановлений законодавчо, та регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
З огляду на те, що невідшкодованими залишились 42 640,00 грн., де 32440,00 грн. - різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, 10200 грн. - витрати на евакуацію транспортного засобу, вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі перелічених вище положень діючого законодавства.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди, суд виходив з наступного.
П. 3 частини 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завдано внаслідок порушення її прав, в тому й числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку із знищенням чи пошкодженням майна.
П.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", визначено що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_2 , суд враховує зазначені положення, а також те, що після дорожньо-транспортної пригоди позивач зазнав моральних страждань, пов'язаних із зміною звичного розкладу його життя та вимушених змін в побуті.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи позицію відповідача, суд визначає моральну шкоду в розмірі - 20000 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача на підставі ст. 1167 ЦК України.
В порядку ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 3178 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) (третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АСКО ДС») про відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості вішкодування матеріальної шкоди 42640,00грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3178 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 09 травня 2023 року.
Суддя О.В.Дмитрюк