09.05.2023
ЄУН 337/1201/23
Провадження № 2/337/565/2023
09 травня 2023 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Котляр А.М.
за участю секретаря Огурцової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
06.03.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що їй належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 . В квартирі окрім неї зареєстровані її знайома ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3 , 2013 року народження. Відповідачі фактично в квартиру не вселялися та ніколи там не проживали, реєстрація в квартирі має формальний характер, речі в квартирі відсутні.
Просить суд:
-визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
08.03.2023 року суддя відрив у справі спрощене позовне провадження з викликом сторін.
В судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з'явилась, подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, була повідомлена про час та місце розгляду справи, відзив на позов не подала, про причини неявки суд не повідомила.
Представник третьої особи районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району Дитяткова А.Г. подала до суду письмові пояснення, в яких проти задоволення позову заперечила, оскільки малолітній ОСОБА_3 , 2013 року народження, не досяг десятирічного віку, не може самостійно визначати своє місце проживання. Визнання дитини такою, що втратила місце проживання, порушує права дитини користування житлом. Даних про наявність у дитини іншого місця проживання немає.
Суд, відповідно до вимог ч.2 ст. 247, ч.1 ст. 280 ЦПК України вважає за необхідне розглянути справу в порядку заочного провадження на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини, прийшовши до наступних висновків.
У частинах першій, другій статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 .
В квартирі зареєстровані власник квартири ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_3 не є членами сім'ї позивача ОСОБА_1 .
Згідно довідки голови правління ЖБК №354 «Електрод-2», в квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_3 в квартирі не проживали.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали пояснення про те, що ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 ніколи не проживали.
Центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надав суду інформацію про те, що ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_3 з 2018 року неодноразово перетинали державний кордон України. 18.02.2020 року вони виїхали з України рейсом Київ-Мілан, після чого в Україну не повертались.
Таким чином, судом на підставі досліджених доказів встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 ніколи не проживали, незважаючи на те, що зареєстровані у приміщенні.
Власник квартири ОСОБА_1 вимагає усунути їй перешкоди у користуванні квартирою та визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Пред'явлення вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном є належним способом захисту, зокрема у випадку, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який чинить власнику перешкоди у користуванні майном, не існує договірних відносин щодо цього майна, у тому числі щодо реєстрації місця проживання.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 з 2018 року переважно перебуває в Італійській Республіці, що свідчить про втрату інтересу до квартири АДРЕСА_1 , в якій вона зареєстрована. Докази підтверджують, що в цій квартирі вона та дитина ніколи не проживали. Договірних відносин між сторонами щодо користування квартирою немає.
Тому власник квартири ОСОБА_1 правомірно вимагає усунути їй перешкоди у користуванні квартирою та визнати ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення судового рішення.
Суддя: А.М. Котляр