Справа № 309/2108/23
Провадження № 2-з/309/5/23
09 травня 2023 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області в особі
головуючого судді: Кемінь В.Д.
з участю секретаря судового засідання Плиска А.В.
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
05.05.2023 року ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Розман С.Ю подала до суду заяву про забезпечення доказів до подання позовної заяви, де просила суд здійснити забезпечення доказів, шляхом витребування від Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області електронних документів - обмінних файлів в електронному вигляді у форматі XML на земельні ділянки з кадастровими номерами: 2125385200:09:001:0010;2125385200:09:001:0011,2125385200:09:001:001;2125385200:09:001:003, 2125385200:09:001:0014.
Заява мотивована тим, що за ОСОБА_1 зареєстровано земельні ділянки за кадастровими номерами 2125385200:09:001:0010; 2125385200:09:001:0011, 2125385200:09:001:0012. За ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано земельні ділянки з кадастровими номерами 2125385200:09:001:0013, 2125385200:09:001:0014, які знаходяться поряд.
Зазначає, що на даний час у неї є певні сумніви щодо вірності встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) і відповідно їх дійсного розташування даним Державного земельного кадастру. Оскільки у неї виникли складнощі щодо збирання доказів для подання до суду позову, щодо неправомірності дій Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (відмова у наданні вказаних вище доказів на адвокатський запит) та з метою забезпечення конституційного права на звернення до суду з обґрунтованим позовом про захист права власності, просила суд задовольнити подану заяву.
У даному випадку суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про розгляд заяви про забезпечення доказів, а тому розгляд цього питання проводиться без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження без проведення судового засідання, що відповідає положенням ч.13 ст.7 ЦПК України.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення доказів та додані до неї документи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити за наступних підстав.
Відповідно до ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно п.4-6 ч.1 ст.117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази.
Згідно ст.118 ЦПК України, заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Окрім того, аналізуючи зазначені вище положення ЦПК України у зіставленні з вимогами заявника насамперед слід зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або збирання або подання останніх стане згодом неможливим чи утрудненим.
Тобто забезпечення доказів - це механізм не лише здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18.
Разом з тим, заяву про забезпечення доказів, подану в порядку статей 116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до статті 84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Більш того, потрібно розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (статті116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (стаття 84 ЦПК України).
Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв'язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.
Таким чином, звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів, представник заявника посилається на те, що відсутність у заявника даних доказів позбавляє її права на звернення до суду з обґрунтованим позовом, натомість заява про забезпечення доказів не містить обґрунтування того, що докази, які просить забезпечити заявник, можуть бути втрачені або збирання чи їх подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Ненадання запитуваних заявником доказів не може бути підставою припускати, що Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області якимось чином буде перешкоджати в подальшому в наданні доказів, зокрема, на стадії розгляду справи, або існують ризики їх безповоротної втрати.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною заявника не достатньо обґрунтовано та доведено необхідність забезпечення доказів, та те, що наявні підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовити, в зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 76, 116, 117, 118, 259,260 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Хустського
районного суду: Кемінь В.Д.