Справа №:755/5704/23
Провадження №: 2/755/3569/23
про залишення позовної заяви без руху
"10" травня 2023 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гончарук В.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської ради про скасування заходів забезпечення позову та визнання права власності в порядку спадкування,
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Київської міської ради про скасування заходів забезпечення позову та визнання права власності в порядку спадкування.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Гончаруку В.П.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з огляду на таке.
У позовній заяві позивач просить:
скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Харківського районного суду м. Києва від 19 січня 2000 року у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 6246220, дата державної реєстрації 03.11.2004 р., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 14261594 від 07.07.2014, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві;
визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності за правом спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .
Позовна заява мотивована тим, що вона є єдиною спадкоємицею до майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак отримати свідоцтво про право на спадщину на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка входить до спадкового майна не є можливим, оскільки не були скасовані заходи забезпечення позову, накладені на вказану вище квартиру. У зв'язку з цим звертається до суду з даним позовом.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Згідно зі статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт із такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
За загальним правилом заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу.
Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з частиною сьомою статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
При цьому із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 22 квітня2020 року в справі № 607/15533/17 (провадження № 61-43809св18).
За вимогами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог. Він проявляється в матеріально-правовій заінтересованості позивача. Іншими словами, це те матеріальне благо, яке позивач бажає отримати.
Підстава позову - це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і які обґрунтовуються поданими при подачі заяви чи у судовому процесі доказами.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем та найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимогою процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певно матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Згідно із пунктами 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 просить скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Харківського районного суду м. Києва від 19 січня 2000 року у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1 , однак вона не є стороною провадження, в межах якого спірний арешт накладався. Натомість, позивач, який вважає, що є власником або потенційним володільцем спірного майна, не позбавлений права звернутися до суду з позовом про зняття арешту з даного майна та визнання права власності на нього.
Таким чином, позивачем некоректно сформульовано заявлені нею позовні вимоги, які не підлягають розгляду в позовному провадженні.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про скасування заходів забезпечення позову та визнання права власності в порядку спадкування, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом оформлення позовної заяви належним чином.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: