Справа № 755/3788/23
"10" травня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
22.03.2023року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 21.06.2016 рокуу загальному розмірі 31630,49 грн., а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг у зв'язку із чим підписав заяву №б/н від 21.06.2016року, згідно якої відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України і відповідно формулярами та стандартними формами є «Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи Банку». Позивач вказує, що підписаною заявою відповідача підтверджується факт повного інформування останнього про умови кредитування в банку, які були надані відповідачу для ознайомлення в письмовій формі. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на положення ст.ст. 207, 638 ЦК України, а також вказує, що свідченням визнання відповідачем угоди є факт користування картковим рахунком та використання кредитних коштів, що відповідає положенням ч. 2 ст. 642 ЦК України. Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитним коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. При цьому, відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором та урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 14.02.2023 рокумає заборгованість у розмірі 31630,49 грн., з яких: 25874,11 грн.- заборгованість за тілом кредиту; 5756,38 грн.- заборгованість за відсотками.
Ухвалою суду від 27.03.2023 рокувідкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами адресована відповідачу, повернулась на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», станом на 10.05.2023 року, відповідач процесуальним правом подати відзив на позовну заяву, відповідач не скористався.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що відповідач 21.06.2016року підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку у змісті якої зазначено: «Я згоден з тим, що ця Заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг/, а також Тарифами становить між банком Договір про отримання банківських послуг. Я ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови і правил надання банківських послуг розміщенні на офіційному сайті банку privatbank.ua. Я зобов'язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті Приватбанку».
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги надане стороною позивача клопотання про огляд веб - сайту, при здійсненні огляду якого встановлено та зафіксовано, що положення п. 2.1.1. Умов та правил надання банківських послуг, містять розділ щодо «Умов та правил використання платіжних карток Банку», вказані Умови та правила були діючими на момент звернення відповідача з заявою від 21.06.2016 рокута розміщенні на офіційному веб - сайті Банку, а тому, в даному конкретному випадку, суд бере до уваги вказані умови як невід'ємну частину укладеного між сторонами кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частинами другою, третьою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З огляду на викладене, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н від 21 червня 2016 року, за яким відповідачу було надано кредитну картку із встановленням відновлювального кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положенням статті 611 Цивільного кодексу України, визначено правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 25874,11 грн.заборгованості за простроченим кредитом є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором № б/н від 21.06.2016 року, укладеного між ПАТ «Приватбанк» та ОСОБА_1 , та випискою по рахунку, в той же час, відповідач не скористався процесуальним правом подати відзив до позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно п. 1.2.7.3.11.4. Умов та правил, за користування Кредитом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами. За користування Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, згідно п. 2.1.1. Умов.
Як вбачається з Умов та правил, які діяли на момент підписання заяви, розмір відсотків між сторонами не встановлений, натомість, в матеріалах справи міститься Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», в той же час, вказані тарифи не містять підпису позичальника, а тому вказані тарифи не можуть бути використані як частина укладеного між сторонами договору.
У вказаній вище Анкеті-заяві, що підписана відповідачем відсутні умови договору про встановлення розміру відсотків за користування кредитними коштами.
На підтвердження своїх вимог банком додано до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» стосовно наступних видів кредитних карток: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD». Вказаний Витяг з Тарифів позичальником не підписаний та не містить відомостей про те, який саме вид кредитної картки, що вказаний у тарифах, був обраний відповідачем.
На думку суду, Витяг з Тарифів не може бути належним доказом, оскільки їх зміст повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку).
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5756,38 грн.- заборгованості за простроченими відсотками є необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки умови про її нарахування, та розмір підписаною позичальником анкетою-заявою та Витягом з Умов не передбачені, а із вищенаведеним обґрунтуванням Витяг з Тарифів не є частиною укладеного між сторонами договору кредиту, тож викладені у них положення не можуть застосовуватись при вирішені даної справи.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційнийбанк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн., який сплачено позивачем при зверненні з даним позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 549, 551, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21.06.2016 рокуу загальному розмірі 25874 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 11 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові втрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.05.2023 року.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя -