Справа №:755/5725/23
Провадження №: 1-кс/755/1271/23
"08" травня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилучене в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040001602 від 01.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання слідчого, погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, у рамках цього провадження, у зв'язку з здійсненням досудового розслідування у ньому та необхідністю встановлення обставин визначених ст.ст. 2, 91 КПК України при наявності на передумов визначених ст.ст. 132, 170 того ж Кодексу.
Клопотання мотивовано тим, що 01.05.2023, приблизно о 12 год., 50 хв., в період дії військового стану, ОСОБА_5 , перебуваючи в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , куди він прийшов під виглядом фахівця з заміни газових лічильників, умисно та відкрито з рук потерпілої ОСОБА_6 , вкрав грошові кошти в сумі 2000 гривень, після чого з місця вчинення злочину зник (ЄО 18154)
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що гром. ОСОБА_5 , маючи умисел на вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, під виглядом працівника соціальної служби, яким він насправді не був, під приводом встановлення газового лічильника, шляхом обману проник до житла особи похилого віку, де вчинив викрадення грошових коштів, чим наніс потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 2000 грн.
Так, працівниками ОПВ ГУНП у м. Києві спільно з співробітниками ВКП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві під час проведення оперативно-розшукових заходів та здійснюючи безперервне переслідування особи, яка підозрюються у вчиненні вказаного злочину було встановлено особу, причетну до вчинення злочину та її місце проживання.
В подальшому 01.05.2023 року на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , час фактичного затримання 12 год. 30 хв. 01.05.2023.
Відповідно до ч. 3 ст. 233, ч. 2 ст. 237 КПК України, слідчим Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, 01.05.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , було проведено невідкладний обшук вказаної квартири, в результаті якого було виявлено та в подальшому вилучено:
1.2 сім-карти «лайфсел», тримач сім-карти «водафон» з номером НОМЕР_1 було вилучено до спец.пакету WIV2149920,
2. маніжку світловідбиваюча, куртка чоловіча синього кольору, штани чоловічі спортивні чорного кольору на манжеті, кепка чорного кольору було вилучено до спец.пакету EXPO442491,
3. взуття чоловіче чорного кольору 44 розміру, кросівки чоловічі 45 розміру було вилучено до спец.пакету KIV6123606,
4. печатку зеленого кольору ФОП на ім'я ОСОБА_5 було вилучено до спец.пакету KW2149921,
5. квитанцію за комунальні послуги у кількості 7 штук, та папірець з рукописними записами було вилучено до спец.пакету WAR1313107.
01.05.2023 слідчим СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, визнано речовими доказами.
02.05.2023 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зазначила, що додатково було допитано свідка - ОСОБА_7 , 01.05.2022, який повідомив, що він спільно з колегами: о/у ОПВ УКР ГУ НП у м. Києві - ОСОБА_8 , о/у ОПВ УКР ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 відпрацьовували Дніпровський район м. Київ на предмет недопущення та розкриття майнових злочинів. Приблизно о 12 год. 45 хв. вони проходили повз будинок, що за адресою: АДРЕСА_3 та почули крик жінки, що лунав в другому під'їзді, а саме: жінка кликала на поміч та кричала «Люди допоможіть». В цей момент двері під'їзду відчинилися з середини та на подвір'я вибіг чоловік віком близько 30 років, одягнений в сірі спортивні штани, чорна кофта з капюшоном, на голові була чорна кепка, взутий в чорні кросівки та через плече в нього була чоловіча шкіряна сумка чорного кольору. Відстань між ними та чоловіком, що вибіг з під'їзду була приблизно 20 м., відповідно ми відразу відреагували та зупинили чоловіка з метою перевірки його на причетність до крику жінки, що лунав з під'їзду.
Підійшовши до чоловіка представилися працівниками поліції та кожен з нас пред'явив службове посвідчення. Після цього чоловік помітно занервував, почав розмахувати руками та намагався втекти. На підставі ст. 44, 45 ЗУ «Про національну поліцію» до чоловіка було застосовано спецзасоби, а саме- кайданки. Після чого піднявшись в під'їзд вказаного будинку виявив, що у літньої жінки з рук вирвали гроші у сумі 2 000 грн.
Вказала, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вищеперераховане майно було виготовлене пристосоване як засоби чи знаряддя вчинення злочину, з метою забезпечення в тому числі й збереження речового доказу, а також попередження відчуження, попередження зникнення, втрати або пошкодження вищезазначеного майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а тому необхідно накласти арешт шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження майна.
Слідча в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримує та просить задовольнити.
Володілець майна про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, в судове засідання не з'явився. Проте його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, перевіривши клопотання заявника на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовими доказами, згідно постанови від 01.05.2023 року.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, в судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Тож, слідчий суддя погоджується з клопотанням слідчого про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно, вилучене 01.05.2023 року слідчим слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 в ході обшуку приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частини другої статті 170 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилучене в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040001602 від 01.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 01.05.2023 року слідчим слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 в ході обшуку приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_5 , що мають значення речових доказів по даному кримінальному провадженню із забороною відчуження, розпорядження і користування та з метою збереження речових доказів, а саме:
- 2 сім-карти «лайфсел», тримач сім-карти «водафон» з номером НОМЕР_1 було вилучено до спец.пакету WIV2149920,
- маніжку світловідбиваюча, куртку чоловіча синього кольору, штани чоловічі спортивні чорного кольору на манжеті, кепку чорного кольору було вилучено до спец.пакету EXPO442491,
- взуття чоловіче чорного кольору 44 розміру, кросівки чоловічі 45 розміру було вилучено до спец.пакету KIV6123606,
- печатку зеленого кольору ФОП на ім'я ОСОБА_5 було вилучено до спец.пакету KW2149921,
- квитанцію за комунальні послуги у кількості 7 штук, та папірець з рукописними записами було вилучено до спец.пакету WAR1313107.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: