Справа № 755/4341/23
Провадження №: 3/755/2526/23
"21" квітня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого військовослужбовцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України, -
ОСОБА_1 , 26 березня 2023 року, приблизно о 13 годині 10 хвилин, за адресою: м. Київ, проспект Визволителів, 19, у місті Києві, керував транспортним засобом «Toyota Rav 4», номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами Дніпровським районним судом м. Києва від 13.07.2020 року строком на десять років. Повторно протягом року.
У судове засідання ОСОБА_1 на виклики не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив, крім того, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно вимог ст.268 КпАП України.
Зокрема, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи щодо ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Главою 21 КпАП України передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» /рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»/.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи /ст.277 КпАП України/.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, копії - постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, постанов Дніпровського районного суду м. Києва від 27.08.2020 року та від 10.08.2020 року, DVD-R диск, приходить до наступного.
Норма ст.7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною 5 стаття 126 КпАП України, передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті /керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами/.
Як вбачається з постанов Дніпровського районного суду м. Києва від 27.08.2020 року та від 10.08.2020 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КпАП України до адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років /а.с.4-10/.
Нормами ст.245 КпАП України передбачено ряд завдань серед яких є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За таких обставин, суд враховуючи постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 27.08.2020 року та від 10.08.2020 року року, приходить до висновку, що у діях водія ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.ст.33, 252 КпАП України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, також враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Разом із тим, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №031541 від 26.03.2023 року вбачається, що транспортний засіб «Toyota Rav 4», номерний знак НОМЕР_1 нікому не належить /а.с.1/.
Крім того, згідно ст. 40-? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.34, 40-?, 126 ч.3, 252, 255, 283-285, 291, 294 КпАП України, суд,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 40 800 /сорок тисяч вісімсот/ гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 7 /сім/ років з оплатним вилученням транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 536 гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: