ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1909/22
провадження № 2/753/1079/23
"04" травня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У січні 2022 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою від 07.02.2022 суд відкрив провадження за даним позовом та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
16.06.2022 від відповідачки надійшла заява про надання часу для примирення.
Ухвалою від 03.10.2022 суд надав сторонам строк для примирення на три місяці та зупинив провадження у справі.
Ухвалою від 03.01.2023 суд поновив провадження по справі.
Після спливу строку для примирення справа призначалась до розгляду в судовому засіданні неодноразово, з викликом сторін в установленому законом порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином був повідомлений про судове засідання призначене на 10.04.2023 про що свідчить його власноручна розписка.
Повістки про виклик позивача в судові засідання, призначені на 06.02.2023 та на 04.05.2023, направлялись за зазначеною у позовній заяві адресою його місця проживання, проте рекомендовані поштові відправлення повернулися без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України є доказом вручення йому судових повісток.
Заява про розгляд справи за відсутності позивача після надання строку на примирення до суду не надходила.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
За положеннями статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
За правилами цивільного судочинства учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (статті 43, 44 ЦПК України).
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно зі статтею 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
За приписами частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позов без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічна норма міститься і у пункті 3 частини 1 статті 257 цього Кодексу.
Отже ураховуючи, що позивач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про розгляд справи, повторно не з'явився в судове засідання, та від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності, наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Керуючись частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини 1 статті 257, статтями 158, 260, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Ухвала підписана суддею 04.05.2023.