Справа № 752/4298/21
Провадження № 6/752/113/23
Іменем України
04 травня 2023 року місто Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Ольшевської І.О.,
за участю секретаря судових засідань Гладибороди Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за заявою старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Черухи О.М. про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.11.2021 р. у справі № 752/4298/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини, з якою проживають діти, розірвання шлюбу, -
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшла заява державного виконавця про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення, зокрема, виконавець просив суд винести ухвалу про зміну способу і порядку виконання рішення № 752/4298/21 від 08.11.2021року Голосіївського районного суду м. Києва в частині встановлення способу виконання, а саме: шляхом накладення арешту на майно боржника, що знаходиться закордоном (квартира за адресою: АДРЕСА_1 , п.к. 8221, площа: 50.910 кв.м.; квартира за адресою: АДРЕСА_2 , п.к. 4700, площа: 44.270 кв.м.; квартира за адресою: АДРЕСА_3 , п.к. 4700, площа: 60.070 кв.м.), та звернення стягнення на таке майно.
Як на підставу для звернення із вказаною заявою державний виконавець, посилається на ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», де, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
В обґрунтуванням вимог заяви зазначає, що у відділі державної виконавчої служби перебувають виконавчі провадження № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, у твердій грошовій сумі 4000 грн. на кожну дитину відповідно та виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 , щомісячно, у твердій грошовій сумі 1500 грн.
У свою чергу, державним виконавцем вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішення, однак, у зв'язку зі свідомим невиконанням боржником своїх обов'язків, які він має змогу виконати, та зобов'язань, покладених на нього рішенням, останнє досі залишається невиконаним, зазначене має негативні наслідки для стягувача, оскільки реальне виконання рішення суду є однією із засад захисту прав людини в цілому. Заходи примусового виконання рішення виявилися безрезультатними, тому стягнення можливо провести лише за рахунок нерухомого майна, що знаходяться у власності Боржника та знаходиться закордоном.
Представник Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, повідомлявся вчасно та належним чином.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся вчасно та належним чином на адресу, яка відома суду.
У судовому засіданні ОСОБА_5 , яка діє в інтересах стягувача ОСОБА_1 , заяву державного виконавця підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом встановлено, що 27.09.2021 заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва за результатом розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини, з якою проживають діти, розірвання шлюбу позов задоволено частково.
Відповідно до резолютивної частини рішення судом, зокрема, ухвалено:
розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 08 жовтня 2019 року Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №2422;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.02.2021р. і до досягнення дитиною повноліття; аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.02.2021р. і до досягнення дитиною повноліття;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 , щомісячно, у твердій грошовій сумі 1 500,00 грн. з дня звернення до суду, тобто з 05.02.2021р., і до досягнення дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тому, на виконанні в Деснянському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувають виконавчі листи № 752/4298/21 від 27.09.2021 року, видані 08.11.2021 року Голосіївським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання матері дітей віком до 3-х років в сумі 1 500,00 грн. в місяць з лютого 2021 року, та про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) по 4000,00 грн. на кожну дитину до їх повноліття з лютого 2021 року.
15.11.2021 року відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дружини ОСОБА_1 щомісячно у твердій грошовій сумі 1 500,00 грн. з дня звернення до суду, тобто з 05.02.2021 року, і до досягнення дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та № НОМЕР_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) по 4 000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.02.2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
15.11.2021 року направлено електронні запити до ДФС та ГУ ПФУ щодо надання інформації про відкриті рахунки боржника та місце роботи та електронний запит до МВС України щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником.
Згідно відповіді ДФС боржник відкритих рахунків у фінансових установах немає, щодо місця роботи інформація стосовно боржника відсутня. На обліку в ГУ ПФУ боржник не перебуває. Дані про зареєстровані транспортні засоби відсутні. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта - відомості відсутні.
21.12.2021 року, керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника, записи щодо арешту внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
21.12.2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника й направлено її в електронному вигляді на виконання до фінансових установ. Згідно відповідей, залишок коштів на рахунках відсутній, боржник не є клієнтом банків.
21.12.2021 року оновлено запити до ДФС та ГУ ПФУ щодо надання інформації про відкриті рахунки боржника та місце роботи та електронний запит до МВС України щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником.
Згідно відповіді ДФС боржник відкритих рахунків у фінансових установах не має, щодо місця роботи інформація стосовно боржника відсутня. На обліку в ГУ ПФУ боржник не перебуває. Дані про зареєстровані транспортні засоби відсутні.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» та п. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» ОСОБА_2 було включено до Єдиного реєстру боржників.
Станом на 04.01.2022 року заборгованість зі сплати аліментів не перевищує сукупний розмір суми відповідних платежів за чотири місяці з дня пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 16.02.2022 р. оголошено в розшук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частина 4 статті 18 зазначеного Закону встановлює, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Тобто повноваження виконавця поширюються на всю територію України, разом із тим, вимогами ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачено накладення виконавцем арешту на майно або стягнення на майно боржника, яке перебуває на території іноземної держави.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Згідно з ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Національним законодавством не передбачено повноважень суду або виконавця щодо накладення арешту на нерухоме майно або звернення стягнення на нерухоме майно, яке є об'єктом цивільного обороту іншої держави.
Зазначене питання врегулювано нормами міжнародного права в порядку, встановленому міжнародними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема таких засад: обов'язковості виконання рішень; справедливості, неупередженості та об'єктивності; розумності строків виконавчого провадження.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Отже, заява старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Черухи О.М. про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.11.2021 р. шляхом накладення арешту та звернення стягнення на майно, яке перебуває на території іншої держави безпідставна, не базується на нормах Закону, а тому має бути залишена без задоволення.
Крім того, необхідно зазначити, враховуючи, що виконавець вжив усіх передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішення, існує можливість визнати та виконати рішення українського суду в іноземній державі на умовах та в порядку, визначеному законодавством країни, де виконується рішення.
Відповідно до договору між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах ( Договір ратифіковано Законом N 2911-IV ( 2911-15 ) від 22.09.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.6 ). стягувач ОСОБА_1 в порядку ст. 20 зазначеного договору має право подати клопотання про визнання та надання дозволу на виконання рішення (подається особою, на користь якої винесене рішення, безпосередньо компетентному суду Договірної Сторони, на території якої має бути визнане і виконане рішення) або за правилами пункту 2 статті 3 цього Договору.
З урахуванням зазначеного вище, підстав для задоволення заяви не вбачається, а тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись, ст. 435 ЦПК України, ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
1. Заяву старшого державного виконавця Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Черухи О.М. про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 08.11.2021 р. у справі № 752/4298/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та на утримання дружини, з якою проживають діти, розірвання шлюбу, залишити без задоволення.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
3. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя І.О. Ольшевська