Справа № 752/4479/23
Провадження № 1-кс/752/2797/23
18.04.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12021105010002144 від 29.10.2021,
слідчий Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12021105010002144 від 29.10.2021.
В обґрунтування клопотання вказує, що в провадженні СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105010002144 від 29.10.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
08.11.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 20.12.2022досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021105010002144 від 29.10.2021 зупинено та оголошено підозрюваного у розшук.
Постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 10.04.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021105010002144 від 29.10.2021 відновлено.
Посилаючись на наявність обгрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.
Прокурор в ході розгляду клопотання підтримав його, просив задовольнити, зазначаючи на наявність у органу досудового розслідування вагомих доказів обгрунтованості підозри, ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування; знищення або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення інших кримінальних правопорушень.
Адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність доказів на підтвердження обгрунтованості підозри, а також на відсутність доказів на підтвердження наявності ризиків у даному кримінальному провадженні. Крім того, захисник просила врахувати дані, що характеризують особу підозрюваного, та відмовити в задоволенні клопотання, оскільки строки досудового розслідування закінчилися.
Підозрюваний підтримав позицію захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021105010002144 від 29.10.2021за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.
08.11.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 20.12.2022досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021105010002144 від 29.10.2021 зупинено та оголошено підозрюваного у розшук.
Постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 від 10.04.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021105010002144 від 29.10.2021 відновлено.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В силу положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм і застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,що підтверджується наступними доказами: протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, слідчими експериментами, висновком експерта та іншими доказами у своїй сукупності.
Слідчий суддя не надає оцінку достатності, допустимості та належності зазначених доказів для підтвердження вини останнього у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки зазначені обставини будуть оцінені в ході судового розгляду кримінального провадження, а лише враховує їх достатність для подальшого переслідування особи і проведення відносно неї досудового розслідування.
При вирішенні клопотання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу крім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення слідчий суддя приймає до уваги обставини, що характеризують особу підозрюваного, який має постійне місце проживання в м. Києві, постійне місце роботи, міцні соціальні зв'язки, відсутність судимостей.
Також, слідчий суддя приймає до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , який відповідно до ст. 12 КК України є не тяжким.
Однак, тяжкість злочину не може бути самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, а повинна оцінюватись в сукупності з іншими обставинами, що підлягають з'ясуванню.
Метою застосування запобіжного заходу є запобігання ризикам, що існують або можуть існувати у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
В ході досудового розслідування не знайшов свого підтвердження факт наявності ризиків: можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування; знищення або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення інших кримінальних правопорушень, і будь-яких обгрунтованих доказів на підтвердження наявності таких ризиків органом досудового розслідування не надано. Зазначені ризики, на думку слідчого судді, грунтуються лише на припущеннях.
Щодо ризику впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілого і свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. Вказане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного або відмови від дачі показань останній може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Вказане доводить, що можливість впливу на свідків є досить ймовірною.
Слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування в ході розгляду клопотання не доведено неможливість застосування відносно підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів ніж домашній арешт.
Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і цілодобовий домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи ризик, передбачений ст.177 КПК України, а саме: можливого впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, зважаючи на те, що досудове розслідування триває, беручи до уваги обставини, визначені ст.178 КПК України, вважаю, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання надасть можливість запобігти наявному ризику, забезпечить дієвість кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не призведе до порушення його прав.
Вищезазначені обставини в сукупності узгоджуються з європейськими стандартами та свідчать про можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
З врахуванням викладених обставин в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, з визначенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Слідчий суддя не бере до уваги доводи адвоката щодо закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021105010002144 від 29.10.2021, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 615 КПК України, у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України, строк від дати введення до дати скасування або закінчення відповідного стану або заходів не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 181, 182, 183, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя-
у задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Києва, українця, громадянина України, освіта вища, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, зобов'язавши останнього:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-заборонити спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні № 12021105010002144 від 29.10.2021.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених обов'язків до нього можуть бути застосовані більш жорсткі запобіжні заходи і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначити строк дії обов'язків в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.04.2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення в частині відмови у задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя: