Справа № 709/291/23
08 травня 2023 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Романової О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Данілової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» про стягнення допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
17 березня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради», адреса: вул. Центральна, 221, смт Чорнобай, Золотоніський район, Черкаська область, код ЄДРПОУ 02005266 (далі - відповідач) про стягнення допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що наказом КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» від 29 листопада 2022 року позивача було звільнено із займаної посади - сестри медичної палатної паліативного відділення об'єднаного відділення терапевтичного профілю (с. Іркліїв). Вказаним наказом передбачалося виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку 18 календарних днів та вихідну допомогу у розмірі місячної середньої заробітної плати. Проте, у зазначеному наказі не вказано про виплату позивачу інших належних коштів, а саме допомоги на оздоровлення.
Так, 26 травня 2022 року позивач подала заяву з проханням надати основну щорічну відпустку з 03 червня 2022 року та виплатити допомогу на оздоровлення. Проте, директор КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» Козлова Т. завізувала заяву позивача із застереженням «У наказ: надати щорічну відпустку», проігнорувавши вимогу про виплату допомоги на оздоровлення. Вподальшому, відповідачем було видано наказ «Про відпустки» № 52/в/тм від 30 травня 2022 року, яким було надано позивачу щорічну основну відпустку. При цьому, зазначений наказ не передбачав виплати позивачу допомоги на оздоровлення.
Позивач зазначає про те, що виплата грошової допомоги на оздоровлення передбачена чинним законодавством.
Так, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» № 524 від 11 травня 2011 року установлено, що з 01 січня 2012 року медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (установ) виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки. Вказана гарантія поширюється на позивача, а відповідач являється комунальним закладом охорони здоров'я, оскільки за організаційно-правовою формою заклади охорони здоров'я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.
Крім цього, у КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» діє Колективний договір між роботодавцем та первинною профспілковою організацією на 2020 - 2021 роки, який діє до ухвалення нового колективного договору, а тому являється чинним. Так, у абзаці першому п. 5.4 Розділу V «Оплата праці працівників, гарантії та компенсації» Колективного договору, роботодавець зобов'язується медичним і фармацевтичним працівникам виплачувати допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки. При цьому, виконання даного зобов'язання у нормах Колективного договору не обумовлюється наявністю фінансової можливості.
Згідно зі ст. 18 КЗпП України, положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників.
Після звільнення позивач звернулася до відповідача із заявою від 29 грудня 2022 року (вх. № 1119) з вимогою надати пояснення чому покладений на роботодавця обов'язок не було виконано. У відповідь позивача було повідомлено, що відповідач отримав дефіцит фонду заробітної плати, тому виплата матеріальної допомоги не здійснювалась. Крім того, фінансовим планом відповідача на 2022 рік не передбачено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам підприємства через відсутність достатнього фінансування.
Позивач зазначає про те, що наведені норми законодавства та Колективний договір не містять будь-яких обмежень або урахувань наявності матеріального та фінансового забезпечення підприємства. Крім цього, позивач звертає увагу на те, що матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (зокрема, на оздоровлення) відноситься до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, тобто становить частину фонду оплати праці та входить до структури заробітної плати. Таким чином, відповідно до ст.ст. 116, 117 КЗпП України, такі грошові виплати повинні бути виплачені звільненому працівникові в день звільнення; у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за 6 місяців.
Позивачем надано розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 70004,75 грн.
Також, позивач зазначає про те, що строки, передбачені ст. 233 КЗпП України були пропущені нею з поважних причин, оскільки остання отримала відповідь відповідача
25 січня 2023 року та дійшла висновку про відсутність наміру відповідача сплатити позивачу грошову допомогу на оздоровлення.
Таким чином, позивач, посилаючись на норми трудового законодавства, просить суд визнати поважними причини пропуску строків звернення до суду; стягнути з відповідача на її користь: матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 4777,50 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку у розмірі 70004,75 грн та понесені судові витрати у розмірі 1073,60 грн.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 березня
2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою було надано: відповідачу строк для подачі відзиву, який становить п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі; позивачу строк для подання відповіді на відзив, який становить п'ять днів з дня отримання відзиву; відповідачу строк для подання заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив.
Копію ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області відповідачем було отримано 23 березня 2023 року.
07 квітня 2023 року до Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на наступне.
Так, позивача ОСОБА_1 згідно наказу директора КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» № 116/к/тр від 28 листопада
2022 року «Про звільнення з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників» було звільнено з роботи 29 листопада 2022 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку 18 календарних днів та вихідну допомогу у розмірі місячної середньої заробітної плати.
Представник відповідача Авраменко Я.О. звертає увагу суду на те, що закон не містить обов'язку роботодавця здійснювати виплату допомоги на оздоровлення при звільненні працівника, а вказує лише на компенсацію невикористаних днів щорічної відпустки.
У відповідності до положень ст. 116 КЗпП України позивачу було сплачено передбачені законодавством виплати про що було повідомлено останню під підпис. При цьому, позивач жодних заперечень не висловлювала.
Також, рішенням Чорнобаївської районної ради № 24-3/VІІ від 16 травня 2018 року Комунальний заклад «Чорнобаївська районна центральна лікарня» було реорганізовано шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради», тобто відбулося перетворення закладу з бюджетної установи в комунальне некомерційне підприємство. Проте, положення постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» № 524 від 11 травня 2011 року, на яку посилається позивач, стосується лише бюджетних установ, але відповідач такою не являється.
Внаслідок проведеної медичної реформи в Україні, відбувся перехід від фінансування відповідача з державного бюджету до оплати за надані медичні послуги Національною службою здоров'я України в рамках державних медичних гарантій, на підставі укладених договорів про надання медичних послуг населенню.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров'я» № 2 від 12 січня 2022 року розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров'я державної або комунальної власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці. Проте, протягом 2022 року у відповідача спостерігався значний дефіцит фонду оплати праці, у зв'язку з чим матеріальна допомога на оздоровлення жодному працівникові відповідача не надавалася.
Крім цього, представник відповідача звертає увагу суду на ту обставину, що фінансовим планом КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» на 2022 рік не передбачено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам підприємства. Вказаний фінансовий план затверджений власником - Чорнобаївською селищною радою.
Щодо посилань позивача на норми Колективного договору, представник відповідача зазначає, що 24 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким обмежено низку гарантій та прав працівників для врегулювання окремих аспектів трудових відносин під час воєнного стану в Україні та розширено повноваження роботодавців. Відповідно до ст. 11 вказаного Закону на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Керуючись вказаним Законом, відповідачем, за погодженням голови первинної профспілкової організації, було зупинено дію окремих пунктів Колективного договору, зокрема п. 5.4, який стосується виплат матеріальної допомоги на оздоровлення.
Представник відповідача вказує на те, що позивач помилково відносить матеріальну допомогу на оздоровлення до складу заробітної плати, яка таким елементом не являється, а тому не може бути видом заборгованості за час затримки розрахунку при звільненні.
Крім цього, зазначає про те, що позивачем пропущений трьохмісячний строк для звернення до суду з відповідним позовом, а також про те, що позивач не вірно розрахувала свій середній заробіток, що в результаті призвело до не співмірності суми матеріальної допомоги на оздоровлення та сумою заборгованості за час затримки розрахунку при звільненні.
Вказаний відзив на позовну заяву було направлено позивачу засобами поштової кореспонденції 07 квітня 2023 року, тобто в межах строку, визначеного судом.
18 квітня 2023 року на адресу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив. Так, позивач категорично заперечує аргументи, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та вказує на те, що постанова Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» № 524 від 11 травня 2011 року поширюється на діяльність відповідача, оскільки в ній не зазначено, що гарантія про виплату допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання щорічної основної відпустки медичним і фармацевтичним працівникам поширюється виключно на працівників бюджетних установ, а мова йде про працівників державних та комунальних закладів (установ).
Також, позивач зазначає про те, що хоч Комунальний заклад «Чорнобаївська районна центральна лікарня» було реорганізовано шляхом перетворення в Комунальне некомерційне підприємство «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» специфіка діяльності останніх не змінилася та установа з поміж іншого фінансується з місцевого бюджету. А тому, на думку позивача, відповідач формально трактує норми чинного законодавства, зокрема назву згаданої постанови Кабінету Міністрів України, з метою зняття з себе відповідальності.
Крім цього, позивач вказує на те, що у листі від 25 січня 2023 року відповідачем не згадувалося про факт зупинення дії окремих положень Колективного договору, наказ, яким було зупинено такі положення до відома позивача не доводився, остання не попереджувалася про зміну істотних умов оплати праці. Звертає увагу суду на те, що допомога на оздоровлення передбачена постановою Кабінету Міністрів України, яка має вищу юридичну силу ніж Колективний договір.
Позивач звертає увагу суду, що наявність дефіциту фонду оплати праці не звільняє відповідача від виконання передбачених законодавством трудових обов'язків, а розрахунок середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку розраховано з дотриманням вимог законодавства, при цьому відповідачем не надано суду свого контррозрахунку.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вказана відповідь на відзив була направлена до суду та відповідачу 13 квітня
2023 року, тобто в межах строку визначеного судом.
24 квітня 2023 року до Чорнобаївського районного суду Черкаської області надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, відповідно до яких представник останніх просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на наступне.
Так, окрім доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, представник відповідача вказує на те, що КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» в силу вимог Бюджетного кодексу України не являється бюджетною установою, а фінансування останніх із місцевого бюджету стосується тільки оплати комунальних послуг та енергоносіїв, а не заробітної плати, в тому числі і матеріальної допомоги на оздоровлення.
Крім цього, вказує на те, що відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми ч. 3 ст. 32 КЗпП України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються. Також, представник відповідача вказує, що зміст наказу, яким зупинено дію окремих положень Колективного договору неодноразово доводився до відома працівників установи та вказує, що фонд заробітної плати відповідача фінансується за рахунок коштів національної служби здоров'я України.
Також, представник відповідача зазначає про те, що не наводить свого контррозрахунку заборгованості, оскільки взагалі не погоджується з позовними вимогами.
Вказані заперечення відповідача на відповідь на відзив були направлені позивачу
21 квітня 2023 року, тобто в межах строку визначеного судом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
26 травня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до директора КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» Козлової Т.І. із заявою, у якій просила надати їй «щорічну основну відпустку за 2021 рік з 03 червня
2022 року з виплатою оздоровчих». Вказана заява містить візу: «У наказ: надати щорічну відпустку».
Наказом КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» № 52/в/тм від 30 травня 2022 року, на підставі заяви, було надано ОСОБА_1 , сестрі медичній паліативного відділення об'єднаного відділення терапевтичного профілю (с. Іркліїв), щорічну основну відпустку за період роботи з 09 липня 2021 року по
08 липня 2022 року тривалістю 24 календарні дні з 03 червня по 26 червня 2022 року.
Так, судом встановлено, що наказом КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» № 52/в/тм від 30 травня 2022 року не передбачено виплату позивачу ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення.
Наказом КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» № 116/к/тр від 28 листопада 2022 року «Про звільнення з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників» ОСОБА_1 , сестру медичну палатну паліативного відділення об'єднаного відділення терапевтичного профілю (с. Іркліїв) звільнено з роботи з 29 листопада 2022 року в зв'язку зі скороченням штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказано бухгалтерії провести повний розрахунок. Виплатити грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку 18 календарних днів, а також вихідну допомогу в розмірі місячної середньої заробітної плати. Зазначений наказ доведено до відома позивача, про що свідчить підпис останньої.
Як вбачається із наданих позивачем довідки, виданої КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» № 226 від 29 листопада 2022 року (а.с. 11) та повідомлення про нараховані та виплачені суми при звільненні (а.с. 12) позивач ОСОБА_1 у 2022 році не отримувала допомогу на оздоровлення. Вказаний факт не оспорюється відповідачем у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
Листом КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» № 60 від 25 січня 2023 року повідомлено позивача ОСОБА_1 про те, що установа фінансується за кошти Національної служби здоров'я України в рамках державних медичних гарантій на підставі укладених договорів про надання медичних послуг населенню. У зв'язку з реформуванням системи організації надання медичної допомоги в Україні та зміною підходів до утримання закладів охорони здоров'я - перехід від фінансування таких закладів до оплати їх послуг за проліковані випадки, установа отримала дефіцит фонду заробітної плати, тому виплата матеріальної допомоги на оздоровлення не здійснювалась. Також, повідомлено, що фінансовим планом установи на 2022 рік не передбачено виплату матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам підприємства через відсутність достатнього фінансування. Зазначено про те, що матеріальна допомога на оздоровлення при звільненні працівника може виплачуватися лише у випадку, якщо перед звільненням працівник іде у відпустку, у інших випадках звільнення, якщо працівник має невикористані дні відпустки, йому виплачується грошова компенсація.
Відповідно до третього абзацу пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від
11 травня 2011 року № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» з 01 січня 2012 р. медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (установ) виплачується допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки. Вказана постанова, регламентує виплату матеріальної допомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам закладів охорони здоров'я, які функціонують в організаційно-правовій формі державного чи комунального закладу (установи) та відносяться до галузі бюджетної сфери.
Відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я» № 2002-VІІІ від 06 квітня 2017 р., розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення концепції реформи фінансування охорони здоров'я» № 1013-р від
30 листопада 2016 року та згідно з рішенням Чорнобаївської районної ради «Про реорганізацію комунального закладу «Чорнобаївська центральна районна лікарня» в комунальне некомерційне підприємство «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської районної ради» № 24-3/VII від 16 травня 2018 року припинено діяльність КЗ «Чорнобаївська центральна районна лікарня» шляхом реорганізації (перетворення) в КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської районної ради». Таким чином, КЗ «Чорнобаївська центральна районна лікарня» змінило свій статус з бюджетної установи на КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської районної ради».
Відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України, підприємство має право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і формувати штатний розпис за вчасною потребою.
Комунальне некомерційне підприємство після перетворення комунального закладу (установи) набуває можливості, як унітарне підприємство в автономному режимі визначати напрям використання коштів, включаючи визначення розміру фонду виплати оплати праці та заохочень, шляхом формування фінансового плану.
КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської районної ради» фінансується за кошти Національної служби здоров'я в рамках державних медичних гарантій, на підставі укладених договорів про надання медичних послуг населенню. Вказане твердження не оспорюється самим позивачем.
Дані кошти не є бюджетними та повинні спрямовуватись виключно на потреби регламентовані договірними зобов'язаннями і пріоритетними є виконання зобов'язань пов'язаних з наданням медичної допомоги пацієнтам, які уклали угоди з лікарями підприємства.
Невиконання зобов'язань тягне за собою можливість позбавлення фінансування та розірвання угод з боку Національної служби здоров'я України, яке виступає в якості замовника цих послуг.
Таким чином, комунальне некомерційне підприємство має право самостійно визначатись із системою оплати праці працівників у межах наявних коштів зафіксованих у власних локальних нормативних актах (колективний договір, накази, тощо).
Крім цього, позивач, у підтвердження своїх позовних вимог, посилається на норми Колективного договору.
Так, позивачем було надано суду копію Колективного договору між роботодавцем та первинною профспілковою організацією КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської районної ради» на 2020 - 2021 роки.
Відповідно до п. 10.1 Колективного договору після закінчення терміну дії договору його положення продовжують діяти до прийняття колективного договору.
Абзацом 1 п. 5.4 Колективного договору передбачено, що відповідно до постанови КМУ від 24 травня 2011 року № 524 «Питання оплати працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» медичним та фармацевтичним працівникам виплачувати допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки.
Вказані вище положення продубльовані у п. 13 Положення про преміювання працівників та надання матеріальної допомоги, яке є додатком до Колективного договору.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
Наказом КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» «Про зупинення дії окремих положень Колективного договору укладеного між роботодавцем та первинною профспілковою організацією КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської районної ради» № 93/1 від 04 квітня 2022 року, у зв'язку з введеним Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року воєнним станом в Україні, значним дефіцитом фонду заробітної плати, керуючись статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня
2022 року № 2136-ІХ, на період дії воєнного стану призупинено дію положень Колективного договору, зокрема:
в розділі V «Оплата праці працівників, гарантії та компенсації»:
п. «5.4 Відповідно до постанови КМУ від 24 травня 2011 року № 524 «Питання оплати працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» медичним та фармацевтичним працівникам виплачувати допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки».
п. 5.12 «Не приймати в односторонньому порядку рішень, які змінюють установленні в колективному договорі умови оплати праці».
Зазначений наказ було погоджено Головою первинної профспілкової організації, про що свідчить відповідний підпис у наказі.
Таким чином, твердження позивача про те, що вона, у відповідності до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та Колективного договору, мала право на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення суд оцінює критично, оскільки вказані обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Основною умовою, за якої виплачується матеріальна допомога на оздоровлення, є факт надання працівникові щорічної відпустки (повністю або її частини). Діючим Кодексом законів про працю України не передбачена компенсація не використаної матеріальної допомоги на оздоровлення при звільненні працівника з підприємства.
Рішення про надання щорічної відпустки і про надання матеріальної допомоги оформлюють розпорядчими документами роботодавця, у даному випадку - наказом.
Суд звертає увагу на те, що наказу про надання позивачу ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення відповідачем КНП «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» видано не було, про що зазначає позивач у позовній заяві та не заперечується представником відповідача.
Отже, за вказаних обставин, матеріальна допомога на оздоровлення позивачу нарахована не була, а тому, у випадку наявності права позивача на її отримання, належним способом захисту порушеного права є звернення до суду із позовом про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме видати наказ щодо нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Так, на переконання суду, позивачем не надано достатніх та допустимих доказів у підтвердження своїх позовних вимог, а тому у задоволенні даного позову слід відмовити.
У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку не підлягає до задоволення, оскільки є похідною позовною вимогою.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову позивачу відмовлено у повному обсязі, судовий збір до стягнення з відповідача не підлягає.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Чорнобаївська багатопрофільна лікарня Чорнобаївської селищної ради» про стягнення допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 08 травня 2023 року.
Суддя О.Г. Романова