Вирок
Іменем України
Справа № 712/790/17-к
Провадження № 1кп/712/26/23
08 травня 2023 року
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка: м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянка України, українка, з середньою освітою, непрацююча, заміжня, малолітніх та неповнолітніх дітей на утримані не маюча, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , учасником бойових дій, інвалідом, депутатом, ліквідатором наслідків аварії ЧАЕС не являється, раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_5 , 27.07.2013, близько 17 години 00 хвилин знаходячись на пішохідному тротуарі, розташованому між будинками АДРЕСА_2 та № 160 по вул. Хрещатик в м. Черкаси умисно, під час словесного конфлікту, з корисливих мотивів, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито заволоділа майном ОСОБА_6 , що виразилось в тому, що коли під час конфлікту з ОСОБА_6 , особа, яка засуджена, тримав потерпілого ОСОБА_6 за шию, дістала з сумки останнього відлякувач для собак марки «Бегег», вартістю 860 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_6 після вчинення кримінального правопорушення зникла, чим спричинила ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму в 16860 гривень. В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 , свою вину у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не визнала та пояснила, що подія 27.07.2013 не відбувалася взагалі. ОСОБА_6 винен людям багато грошей, вони його турбували. Вона сказала людям, щоб вони заходили прямо до ОСОБА_6 в домогосподарство. Вона його попереджала, що його розшукують люди. 27.07.2013 ОСОБА_6 з дружиною ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заїхали автомобілем в двір по АДРЕСА_3 , покинули дитячу коляску. Вона знов сказала ОСОБА_6 , що його розшукують люди і можливо будуть чекати біля входу в його домоволодіння, бо вона їм дозволила. Вони підійшли до неї в трьох щільно, ОСОБА_6 достав пістолет і вистрілив їй в праву стопу і лівий гомілковостоп. Вона стала кликати про допомогу. Потім вони втрьох ОСОБА_6 з дружиною ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заливали їй рот перцевим балоном, також попали в очі. Потім відносно неї використовували електрошокер, вона впала і втратила свідомість. Коли прийшла до тями ОСОБА_6 тягнув її за коси. Потім побачила своїх батька і чоловіка, які звільнили її від ОСОБА_6 , який н також бив її по голові. У домогосподарстві були три собаки, які належать сину. Під час конфлікту собаки перебували в будівлі. Подія відбувалася в дворі, не за межами його. Вона нічого у ОСОБА_6 не брала, тілесних ушкоджень йому не наносила. До 2016 її ніхто не повідомляв, що відносно неї відкрите кримінальне провадження. ОСОБА_6 не звертався до неї з приводу собак. Під час конфлікту вона була при вході в свій будинок. Син з'явився на прикінці конфлікту. Вона не бачила де була дитяча коляска по закінченню конфлікту. Вистрілів було десь 3,4. Вона бачила пістолет у ОСОБА_6 і раніше. ОСОБА_6 перезаряджав пістолет. Останнє, що у ОСОБА_6 було в руці це електрошокер. Під час конфлікту члени її родини за межі домоволодіння не виходили. ОСОБА_6 наніс ушкодження її сину біля її домоволодіння. Звідки у ОСОБА_6 тілесні ушкодження не знає. Вона при конфлікті ніяким чином не захищалася. Вважає, що потерпілий застосовував до неї фізичну силу бо вона сказала людям, щоб вони ходили безпосередньо до нього до дому, а не через її господарство. Ніяких речей у ОСОБА_6 вона не брала. Поліція приїхала через 1,5 год. після події. Була також швидка допомога.
Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_5 , вина останньої у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, показами свідків допитаних в судовому засіданні, а саме:
- показами свідка ОСОБА_9 , яка у судовому засіданні пояснила, що 27.07.2013 вона з дітьми, ОСОБА_6 (її колишнім чоловіком) матір'ю та тіткою ОСОБА_10 гуляли в парку, було приблизно до 17год. Мати надала в дитячому парку по вул. Хрещатик кошти ОСОБА_6 в сумі 2000дол. США (по 100дол США) на зберігання, він прищепив їх до відлякувача від собак і поклав в сумку. Потім вони пішли до дому за адресою АДРЕСА_4 ( у них з Лясовими спільний двір). ОСОБА_5 проживають за адресою АДРЕСА_2 , вони там вигулювали собак. Ще до цього вони поставили на подвір'ї камери відео спостереження, коли прийшли до дому побачили, що вони зрізані. Почули гавкіт собак, бо двір спільний, тому вони попросили ОСОБА_5 та ОСОБА_11 (особу яка засуджена), щоб вони забрали собак. Між ними почався конфлікт. ОСОБА_5 та особа яка засуджена почали на них нападати, почалася бійка, вони почали бити ОСОБА_6 . Вона разом з матір'ю повернулися на стоянку. Бійка спочатку була в спільному дворі, а потім перейшла туди де ходять люди. Вона з обвинуваченою перебувала в неприязних стосунках. Відлякувач ультразвуком відганяє собак. В конфлікті приймали участь ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Активні дії по відношенню до її чоловіка вчиняли ОСОБА_5 , ОСОБА_11 били руками, ногами. Сумка під час бійки була у ОСОБА_6 . ОСОБА_5 , била руками, ногами, нецензурно лаялася, бійка тривала хвилин 20. Потім чоловік повідомив, що ОСОБА_5 забрала відлякував, ланцюжок, також казав, що гроші були в сумці, а потім їх не стало разом з відлякувачем. Вона особисто не бачила як ОСОБА_5 виймала відлякував, бо в той час сиділа в машині. Кошти мати зберігала на роботі, а оскільки вона звільнялася, то віддала її чоловіку, бо у нього був сейф;
- показами свідка ОСОБА_8 , яка показала, що вона з дочкою, ОСОБА_6 , їх дітьми пішли до дому за адресою АДРЕСА_4 , у них з Лясовими спільний двір. Там попросила прибрати ОСОБА_16 собак. Почалася бійка між ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 . Вони нападали на ОСОБА_6 . Вона збирала гроші на ремонт, зберігала на роботі, потім звільнялася і віддалі ОСОБА_6 щоб він поклав в сейф. Гроші були в сумі 2000дол. США по 100дол. Він прищепив їх до собаковідлякувала і поклав до своєї сумки. Потім в процесі після конфлікту вона бачила собаковідлякувача в руках у ОСОБА_5 , вона зайшла на подвір'я і він був у неї руках. Його використовував ОСОБА_6 для відлякування собак. Потім ОСОБА_6 казав їй, що гроші зникли разом з відлякувачем. Вона особисто не бачила як ОСОБА_5 виймала з сумки відлякувач;
- свідок ОСОБА_19 суду показала, що проживає в одному будинку з Лясовими. 27.07.2013 вечером, близько 17год. почула постріли, виглянула побачила, що на газоні ОСОБА_5 з чоловіком і сином біля автомобіля били ОСОБА_6 . Вона бачила як ОСОБА_5 рилася в сумці у ОСОБА_6 , потім витягла предмет, схожий на телефон, потім дізналася, що це собаковідлякувач. ОСОБА_11 зірвав з ОСОБА_6 цепочку. Потім вона викликала міліцію. Вона бачила події з 5м. ОСОБА_11 душив ОСОБА_6 , ОСОБА_20 бив. ОСОБА_6 казав, що разом з відлякувачем пропали гроші в доларах США, які йому дала теща та ланцюжок. З сім'єю ОСОБА_16 відносини неприязні, а з сім'єю ОСОБА_21 нормальні;
- показами свідка ОСОБА_22 , який у судовому засіданні пояснив, що 27.07.2013 року перебував вдома по АДРЕСА_5 , годин в 17-18 почув хлопки, його покликала мати, він виглянув у вікно (відстань була метрів 9) і побачив сутичку на подвір'ї, на газоні, між сім'єю ОСОБА_23 , ОСОБА_12 і ОСОБА_6 , вони хватали останнього за шию, заламували руки. ОСОБА_24 була десь в метрах 5 від них. Вони намагалися відняти у Кубанського сумку, бо він намагався з неї щось дістати. Сутичку він споглядав хвилин 5-6. В будинку ще були його мати і батько. Там були люди, які йшли по дорозі. Через деякий час приїхали працівники поліції. З учасниками конфлікту не спілкувався. Пам'ятає, що у ОСОБА_25 була сумка через плече, квадратна, потім він її бачив у ОСОБА_26 . Сутичка була тротуаром. Про травматичний пістолет він дізнався від слідчого, бачив кров у ОСОБА_27 на нозі. Він не бачив, щоб обвинувачена комерсалася в сумці ОСОБА_28 . Він перший припинив спостерігати за сутичкою;
- свідок ОСОБА_11 суду показав, що 27.07.2013 близько 17год. він прийшов до дому, коли підійшов до будинку АДРЕСА_2 побачив сутичку, в матері ( ОСОБА_24 ) нога була в крові, обличчя червоне, у повітрі стояв чад від балончиків. ОСОБА_6 тримав матір за волосся, вона лежала на землі на спині, у нього в руках був пістолет, батько ( ОСОБА_20 ) намагався відібрати пістолет, у нього також була кров на груді. Він намагався також відібрати пістолет у ОСОБА_6 , останній вдарив його пістолетом по спині між лопаток, від чого він впав. В той момент батько забрав пістолет, поклав на сходи. Потім приїхали ОСОБА_29 , вони його затримали, надягли на нього кайданки, показали його пістолет, балончики. Потім приїхала швидка допомога, ще викликали слідчу групу. Їм було показано також пістолет, гільзи, балончик. Він спілкувався з слідчим ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 . Потім він поїхав до лікарні в травмапункт, бо туди забрали батьків. Слідчий також туди приїздили. ОСОБА_6 ходив через їхній двір до себе до дому ( рішення Соснівського районного суду). ОСОБА_33 не виходять на їхнє домоволодіння, тому вони не могли нічого бачити. У ОСОБА_6 були конфлікти з його бабусею, він особисто його не чіпав. До кримінальної відповідальності притягався по справі грабежу у ОСОБА_6 , його визнали винним, події 27.07.2013. Початку сутички він не бачив. Події відбувалися де вхідні ворота, на території домоволодіння АДРЕСА_2 . Вирок суду він не оскаржував бо був у шоковому стані, довірився адвокату;
- свідок ОСОБА_34 суду показав, що обвинувачена є його дружиною. 27.07.2013 близько 17год. він був вдома в будинку АДРЕСА_2 . ОСОБА_24 сиділа у дворі на стільці, десь метра 3 від калітки ОСОБА_28 почув як хлопнули ворота і почалися вистріли. Вибіг побачив як дружина лежить вся в крові, постріляна ( ноги, руки), забризкана балончиком, ОСОБА_6 тягнув її за волосся з подвір'я. Лівою рукою тягнув, у правій руці був п пістолет. Він намагався забрати пістолет, ОСОБА_6 бризнув йому в лице балончиком, після цього він майже осліп. Потім розкрив очі і відібрав пістолет, поклав на сходи. ОСОБА_35 прийшов як він вже намагався відібрати у ОСОБА_6 пістолет. Станіслав почав допомагати відібрати пістолет у ОСОБА_6 і той вдарив сина. На цей час він вже почав більш менш нормально бачити. Вони викликали ДСО, потім швидку, яка викликала слідчу групу. ОСОБА_6 весь час носив з собою пістолет і балончик у сумці. Ніхто у ОСОБА_6 сумку не забирав. Подія була виключно в дворі. Вікна ОСОБА_36 виходять на дорогу. Через вікно вони нічого не могли бачити, а вистріли могли почути. Хто викликав поліцію не пам'ятає. Коли приїхали ДСО одягли кайданки на ОСОБА_6 . В ОСОБА_6 у сумці ніхто не лазив, ніяких речей у нього ніхто не крав. У травмапункті зафіксовані тілесні ушкодження. Собаки (дві чи три, породи алабай) під час сутички були у квартирі, вони належать дружині .
Крім того, вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України підтверджується іншими письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- копією витягу ЄРДР від 19.10.2016 з кримінального провадження № 12016251010008341, згідно якого до прокуратури м. Черкаси надійшла заява ОСОБА_6 з приводу відкритого заволодіння його майном (портативним ультразвуковим відлякувачем собак, грошовими коштами у сумі 2000дол. США, золотим ланцюжком) групою осіб із застосуванням насильства ( т.1 а.м.к.п.1);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.10.2015 року з фототаблицею до протоколу, під час якого потерпілий ОСОБА_6 вказав на порядок нанесення йому тілесних ушкоджень особою, яка засуджена. ( т.1а.м.к.п. 48-55);
- постановою про визнання речовим доказом від 13.10.2015 року, якою слідчий СВ Соснівського РВ м. Черкаси УМВС України в Черкаській області ОСОБА_37 визнав комп'ютерний диск з відеозаписом місця події від 27.07.2013 року за адресою: м. Черкаси вул. Хрещатик, 160 речовим доказом та долучив диск до матеріалів кримінального провадження (т.1а.м.к.п. 29);
- відеозаписом з місця події, що мала місце 27.07.2013 року за адресою: АДРЕСА_4 , на якому зафіксовано конфлікт між Лясовими та ОСОБА_6 (т.1 а.м.к.п. 29);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 2027 від 24.12.2015 року, згідно якого у ОСОБА_6 мали місце ушкодження: забій м'яких тканин шиї та гортані справа, садно обличчя, садна лівої верхньої кінцівки, першого пальця правої кисті, садна грудної клітки, крововиливи правої нижньої кінцівки. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному ОСОБА_6 при його огляді, який мав місце 30.07.2013 року та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Вказані ушкодження могли виникнути за обставин, на які він вказав в протоколі проведення слідчого експерименту від 13.10.2015 року ( т.1а.м.к.п 47);
Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченої в межах пред'явленого їй обвинувачення.
Всі вищеперелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про винність ОСОБА_5 ..
Оцінюючи указані вище докази в їх сукупності суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України встановлена згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (ст.17 КПК України).
З об'єктивної сторони грабіж характеризується відкритим способом викрадення чужого майна. Відкритим визнається викрадення, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину. Такими особами можуть бути особи, у власності, володінні чи під охороною яких знаходиться майно, на яке здійснюється посягання, очевидці. Однак до таких осіб не можуть бути віднесені співучасники грабіжника, а також інші особи, в силу певних зв'язків чи стосунків з якими винний розраховує на потурання з їхнього боку (не очікує будьякої протидії вчинюваному ним діянню). З об'єктивної сторони вчинення грабежу можливе зокрема у формі відкритого викрадення чужого майна без застосування насильства або погрози його застосування (ненасильницький грабіж). При ненасильницькому грабежі винний при вилученні майна не звертається до застосування насильства або погрози до потерпілого чи інших осіб (не здійснює цілеспрямованої дії на їх психіку чи тілесну недоторканість), а обмежується прикладенням певних зусиль лише безпосередньо для вилучення майна. Суб'єктивна сторона злочину характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності - вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину.
Факт вчинення обвинуваченою ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186КК України, щодо потерпілого ОСОБА_6 підтверджується показами свідка ОСОБА_19 , яка показала, що бачила як ОСОБА_5 копирсалася у сумці ОСОБА_6 та витягала з сумки предмет схожий на телефон.
Суд виключає з обвинувачення відкрите викрадення грошових коштів у розмірі 2000 доларів США, як не знайшовши свого підтвердження в судовому засіданні. Так суд критично оцінює в цій частині покази свідків ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , так як вказані свідки на момент інкримінованого кримінального правопорушення були в близьких відносинах з потерпілим (теща та дружина), і в свою чергу потерпілий ухилився від прибуття до судової зали та надати суду свої покази, хоча судом були застосовані всі заходи передбачені нормами КПК.
Отримання потерпілим ОСОБА_6 тілесних ушкоджень зафіксовано також у висновку судово-медичної експертизи № 2027 від 16.10.2015 року.
Невизнання обвинуваченою ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, спрямоване на уникнення відповідальності за вчинене, не відповідають об'єктивним обставинам та спростовуються доказам по справі, зібраним на досудовому слідстві, та дослідженими в ході судового розгляду.
Суд критично оцінює позицію обвинуваченої про невизнання вини, як позицію захисту для ухилення від покарання, так з матеріалів справи (відео події переглянутого в судовому засіданні) вбачається, що події розгорталися не тільки на подвір'ї, а і за межами подвір'я за адресою між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 , що в свою чергу відноситься і до показів свідків захисту ОСОБА_11 та ОСОБА_40 . Суд вважає, що в діях ОСОБА_5 наявна суб'єктивна та об'єктивна сторона кримінального правопорушення. При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання її винною.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразилися як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186КК України. Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу винної та обставину, що пом'якшує покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 згідно ст.66 КК України судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_5 згідно ст.67 КК України судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та враховуючи ставлення обвинуваченої до вчиненного кримінального правопорушення, неактуальність самого кримінального правопорушення (враховуючи позицію потерпілого) суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування відсутні.
Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_6 суд залишає без розгляду, оскільки останній в судові засідання не з'являвся, позицію, щодо позовних вимог суду не повідомив.
Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ч.1 п.1,2, ч.3 п.2 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції); періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції); повідомляти уповноважений орган з питань пробації (кримінально-виконавчої інспекції) про зміну місця проживання.
Речові докази:
-диск для лазерних систем зчитування, приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов ОСОБА_6 залишити без розгляду.
На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Головуючий: