ЄУ № 712/4160/23
Провадження №2-а /712/74/23
08 травня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря Руденко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,
Короткий зміст позовних вимог
1. Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до відповідача, у якому просить визнати дії поліцейського Управління патрульної поліції в Черкаській області старшого лейтенанта поліції Кожина А.С. щодо складення постанови серії ЕГА №1029467 від 16 квітня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400 грн. за порушення ст. 183 КУпАП незаконними; скасувати постанову серії ЕГА №1029467 від 16 квітня 2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400 грн. за порушення ст. 183 КУпАП; закрити відносно ОСОБА_1 провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
2. У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 16.04.2023 відносно позивача було винесено постанову серії ЕГА № 1029467 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400 грн. Підставою застосування адміністративного стягнення є те, що 16.04.2023 у АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на спеціальну лінію 102 та повідомив, що в його квартиру проникли невідомі особи, хоча цього факту не було.
Указану постанову позивач вважає незаконною, оскільки позивачем жодні норми правових актів не порушувались, а виклик поліції здійснювався внаслідок порушення тиші сусідами, що проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Під час врегулювання конфліктної ситуації двері квартири ОСОБА_1 зачинилися і він викликав поліцію з метою безперешкодного входу до свого житла та уникнення ситуації щодо можливого звинувачення його в неправомірних діях.
3. Позивач вважає, що відповідачем були суттєво порушені права позивача, зокрема, не забезпечено право на захист, не проведено підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення, порушено процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки не оголошено, яка та ким розглядається справа, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз'яснені права та обов'язки ОСОБА_1 , не заслухано осіб, які беруть участь у справі, не надано останньому можливості заявити будь-які клопотання.
Короткий зміст заперечень відповідача
4. У відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 16.04.2023 близько 01 год. 23 хв. інспектори роти № 2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 несли службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку та виконували службові обов'язки відповідно до повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», у складі екіпажу № 101.
У цей час поліцейським на службовий планшет прийшов виклик «Незаконне проникнення до житла або до іншого володіння особи», за змістом якого заявник повідомив, зателефонувавши на лінію « 102», що до нього у квартиру проникли невідомі, він чує стукіт, двері зачинені із середини. Прибувши на місце події, поліцейські виявили позивача, який знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння та перебував на подвір'ї біля будинку АДРЕСА_1 .
У розмові з поліцейськими позивач повідомив, що не може потрапити до себе в під'їзд та квартиру, оскільки ключі залишилися в квартирі, двері якої зачинилися при виході з неї. Також зазначив, що зателефонував на «102», щоб приїхала поліція та допомогла йому потрапити додому.
Також інспектором було встановлено, що за кілька хвилин до їхнього приїзду на місці вже був екіпаж поліції, який притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.
Інспектор проінформував позивача про завідомо неправдивий виклик спеціальних служб і здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення. Позивач заперечував факт вчинення адміністративного правопорушення, однак жодних заяв чи клопотань під час розгляду справи не надходило.
Відповідач зазначає, що вчинене позивачем правопорушення зафіксовано на нагрудні відеореєстратори поліцейських. Відповідач також зазначає, що позивач сам у позові зазначив, що зазначені у виклику на лінію « 102» відомості про невідомих осіб, які проникли у його квартиру, є завідомо неправдивими.
На думку відповідача, у позивача було достатньо часу, щоб скористатися правовою допомогою, зателефонувавши своєму адвокату, проте це зроблено не було.
Заяви та клопотання сторін
5. Заяв та клопотань від сторін не надходило.
Процесуальні дії у справі
6. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.05.2023 провадження у справі відкрито та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 08.05.2023 без виклику сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом
7. Відповідно до постанови серії ЕГА № 1029467 від 16.04.2023 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, а саме 16.04.2023 ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, оскільки зателефонував на лінію «102» 16.04.2023 близько 01 год. 23 хв. та повідомив, що в його квартиру проникли невідомі особи, хоча такого факту насправді не було; накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 3400 грн.
Відповідно до протоколу серії ВАБ № 504021 від 16.04.2023 о 01 год. 24 хв. 16.04.2023 в АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме зателефонував на лінію «102» та повідомив, що в його квартиру проникли невідомі особи, хоча такого факту не було.
До протоколу доданий рапорт інспектору вв № 2 роти № 2БУПП в Черкаській області від 16.04.2023.
8. До відзиву відповідача наданий документ «Адмінпрактика», згідно якого 16.04.2023 о 00 год. 23 хв. накладено стягнення на ОСОБА_1 за ст. КУпАП за «громадянин, перебуваючи в п'яному вигляді здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на спеціальну лінію 102 та повідомив про порушення тиші та постійно повідомляв інформацію, яка не відповідає дійсності, хоча даного факту не було».
9. Згідно Єдиного обліку № 14730 від 16.04.2023 «16.04.2023 о 00 год. 02 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.04.2023 о 00 год. 01 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , повідомив, що в квартирі АДРЕСА_4 сусідські 2 собаки дуже гучно гавкають, чим заважають відпочивати. Заявник ОСОБА_1 ».
Результат опрацювання - «рапорт УПП в Черкаській області. Прибувши за вищевказаною адресою, нам відкрив двері заявник, який перебував в дуже сильному алкогольному сп'янінні. Зайшовши до його квартири, так як він розповів, що йому заважають собаки, які гавкають за стіною, хоча даного факту не було, заявник постійно повідомляв інформацію, яка не відповідає дійсності. Винесено постанову ЕГА 10294303 за ст.183 КУпАП».
10. Згідно Єдиного обліку № 14730 від 16.04.2023 «16.04.2023 о 01 год. 23 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.04.2023 о 01 год. 22 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , повідомив, що до нього в квартиру проникли невідомі, чує стукіт, двері зачинені із середини. Заявник ОСОБА_1 ».
Результат опрацювання - «рапорт УПП в Черкаській області. Прибувши на місце виклику, встановлено, що заявник перебував з ознаками алкогольного сп'яніння та здійснив завідомо неправдивий виклик на лінію 102, винесено постанову ст. 183, заяв та пояснень не надходило».
11. У судовому засіданні оглянуто відеозапис з місця події.
Оцінка аргументів учасників сторін
12. Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
15. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
16. Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові документи; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
17. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
18. Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
19. Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
20. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
21. Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
22. Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
23. Згідно із ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
24. Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
25. Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, постановою Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак, як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.
26. Згідно статті 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби, зокрема поліції. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як, зокрема, поліції. Особа викликає поліцейського ніби то для зупинення вчинення правопорушення, знаючи про те, що у цьому немає ніякої необхідності.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Особа, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських, у тому числі.
27. З оглянутого відеозапису вбачається, що метою виклику поліцейських була фізична неможливість позивача потрапити до своєї квартири, оскільки ключі від неї залишились у квартирі.
Указаний факт визнається самим позивачем у позовній заяві, в якій зазначено, що він викликав поліцію з метою безперешкодного входу до свого житла та уникнення ситуації щодо можливого звинувачення його в неправомірних діях.
Натомість, здійснюючи виклик на лінію «102», позивач повідомив, що до його квартири проникли невідомі особи. При цьому у позові позивач зазначив, що викликав поліцію у зв'язку з порушенням тиші сусідами.
Указаний факт не знайшов свого підтвердження під час виїзду патрульної служби на місце події, що чітко вбачається з наданого відповідачем відеозапису.
Отже, в діях ОСОБА_1 вбачається наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.
28. Щодо доводів позивача про порушення його прав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає таке.
З оглянутого відеозапису вбачається, що працівники поліції представились, повідомили, яка справа буде розглядатися, за яким адміністративним правопорушенням, відносно кого розглядається справа. Під час розгляду справи позивач не заявляв жодного клопотання або заяви, мав можливість за часом скористатися правовою допомогою. Крім того, участь захисника під час розгляду справ про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, чиним законодавством України на органи, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, не покладається обов'язок забезпечувати особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, надання захисника, а забезпечується лише право на захист.
Працівники поліції повідомили позивача, що буде розглядатися справа про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочався через значний проміжок часу після прибуття поліцейських на місце події, а тому позивач мав можливість реалізувати своє право на захист, що ним зроблено не було.
Крім того, на місці події були присутні лише поліцейські та позивач, будь-яких інших очевидців, яких би могли допитати службові особи відповідача, на місці події не було. Працівники поліції пропонували позивачу увійти до під'їзду, щоб перевірити факти, повідомлені під час виклику на лінію «102». Натомість позивач цього зробити не зміг і висунув претензію поліцейським, що вони не можуть його покинути на вулиці, а повинні допомогти потрапити до під'їзду та його квартири.
29. Також позивачу було роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 16.04.2023, однак від підпису позивач відмовився, про що зафіксовано у протоколі та відеозаписі.
Суд зазначає, що позивач мав можливість користуватися телефоном, отримувати юридичну допомогу адвоката чи іншого фахівця в галузі права, надати свої пояснення та заявляти клопотання.
Суд вважає, що розгляд справи відбувся в межах повноважень органів Національної поліції, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, неупереджено, добросовісно, розсудливо, своєчасно, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а також з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, з яким його ознайомлено.
При визначенні розміру штрафу посадовою особою враховано, що позивача вже притягнуто за ст. 183 КУпАП саме в цей день на годину раніше, що свідчить про наявність обтяжуючої обставини.
30. При цьому доводи позивача про те, що працівники поліції не оголосили, яка справа розглядається, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз'яснили його права на юридичну допомогу, спростовані описаним вище відеозаписом.
Неповне ж роз'яснення йому прав, суд розглядає як дефекти адміністративного акта, які не пов'язуються з його змістом, а стосуються процедури його ухвалення.
За висновками Верховного Суду, наведеного у постанові від 22 травня 2020 року у справі № 825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним) або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.
31. За таких обставин, на підставі системного аналізу законодавчих положень, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення при винесенні постанови серії ЕГА № 1029467 від 16.04.2023 вимог ст. 245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Натомість відповідачем доведено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та, що постанова, винесена його посадовою особою, є законною та обґрунтованою.
А тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати
32. При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивач звільнений від сплати судового збору, тому він компенсується за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 241-246, 271, 272, 286 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення слід відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Управління патрульної поліції в Черкаській області, код ЄДРПОУ 43611933, місце знаходження: вул. Лесі Українки, 21, м. Черкаси.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 08.05.2023.
Суддя: О.С. Стеценко