Справа №712/9066/22
Провадження №1-кп/712/346/23
28 квітня 2023 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
законного представника - ОСОБА_6 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022100140000050 від 28.07.2022, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Сміла, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого гранатометником 2 взводу охорони роти супроводження військових вантажів військової частини НОМЕР_1 , нині непрацюючого, неодруженого, немаючого на утриманні дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.406 КК України,
06.03.2022 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням стану здоров'я та інших даних, а також відсутності визначених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 підстав для відстрочки або звільнення від призову на військову службу, здійснено призов ОСОБА_7 на військову службу за призовом під час мобілізації та направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №68 від 06.03.2022, головного сержанта ОСОБА_7 призначено на посаду гранатометника 2 взводу охорони роти супроводження військових вантажів військової частини НОМЕР_1 та зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №149 від 10.06.2022 старшого сержанта ОСОБА_8 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, та призначено на посаду головного сержанта - командира відділення 1 взводу охорони роти супроводження військових вантажів, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації разом з головним сержантом ОСОБА_7 та у відносинах підлеглості з останнім не перебуває.
Згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992, з 06.03.2022 ОСОБА_7 набув статусу військовослужбовця і у подальшому почав проходити військову службу за призовом під час мобілізації, у зв'язку з чим повинен, окрім іншого, керуватися вимогами ст.ст. 11, 16, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 та ст. ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу під час мобілізації у військовому званні «головний сержант» на посаді гранатометника 2 взводу охорони роти супроводження військових вантажів вказаної військової частини, порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями, за наступних обставин.
25.07.2022 близько 10 год. 00 хв., більш точний час під час досудового розслідування встановити не вдалося, старший сержант ОСОБА_8 перебував у коридорі казарми № 1 військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де очікував інших військовослужбовців для здачі їм чергування батальйонів казарми №1, серед яких, згідно графіку чергувань, був і головний сержант ОСОБА_7 .
В той же час, до вказаного приміщення казарми прибув головний сержант ОСОБА_7 для прийняття чергування у старшого сержанта ОСОБА_8 . Під час спілкування та перевірки наявних відомостей ОСОБА_7 висловив своє невдоволення останньому та почав висловлювати претензії з приводу того, що ОСОБА_8 не було заповнено відомість про наявність та місце перебування особового складу строкової служби військової частини НОМЕР_1 . ОСОБА_8 заперечив, мотивуючи це тим, що вказані відомості йому не обов'язково заповнювати, оскільки він не в повному обсязі володіє інформацією щодо місцезнаходження всіх військовослужбовців та ці відомості ОСОБА_7 зможе внести самостійно під час вечірньої перевірки особового складу. Почувши вказану відповідь, ОСОБА_7 почав агресивно, підвищуючи тон, спілкуватися з ОСОБА_8 , тобто проявляти агресію, та стверджувати, що саме останній повинен заповнювати відповідну відомість, на що ОСОБА_8 попросив заспокоїтися ОСОБА_7 та спілкуватися толерантно.
Відразу після цього, 25.07.2022 близько 10 год. 00 хв., більш точний час під час досудового розслідування встановити не вдалося, перебуваючи в приміщенні казарми № 1 військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , головний сержант ОСОБА_7 , в порушення вимог закріплених у військових статутах до порядку взаємовідносин між військовослужбовцями, які не перебувають у відносинах підлеглості, діючи всупереч вимогам ст.ст. 3, 28, 68 Конституції України, вимог ст.ст. 11, 16, 32, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV та ст. ст.1 - 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, прагнучи продемонструвати старшому сержанту ОСОБА_8 свою уявну перевагу над ним, фізичну силу та утвердити власний авторитет серед інших військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , з метою приниження особистої гідності старшого сержанта ОСОБА_8 , стоячи навпроти останнього у той момент, коли потерпілий сидів на стільці за столом, наніс ОСОБА_8 один удар кулаком лівої руки у праву частину обличчя, а потім, коли потерпілий підвівся на ноги, повторно завдав йому один удар кулаком лівої руки у ту ж частину обличчя, внаслідок чого, не втримавши рівновагу, останній впав на підлогу, чим заподіяв ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку та переломів передніх стінок обох гайморових пазух з виходом вільної крові в порожнини обох гайморових пазух, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.406 КК України, а саме: порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що заподіяло середньої тяжкості тілесні ушкодження.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру, оскільки згідно висновку судово-психіатричної експертизи №40 від 17.10.2022 ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, тобто не міг усвідомлювати свої дії або керувати ними. З урахуванням характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, прокурор вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Прокурор вказав, що факт вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, знайшов своє підтвердження під час судового розгляду та підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Захисник та законний представник у судовому засіданні не заперечували проти застосування відносно ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Захисник також зазначив, що з 10.11.2022 по 04.04.2023 ОСОБА_7 пройшов стаціонарне лікування в КНП КОР «Київський обласний центр ментального здоров'я» (смт. Ворзель, вул. Паркова, 4), що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2304.
У судовому засіданні ОСОБА_7 підтримав позицію захисника, та вказав, що щиро розкаюється у вчиненому.
Заслухавши клопотання прокурора, пояснення захисника та законного представника, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження у їх сукупності, суд встановив наступне.
Причетність ОСОБА_7 до вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.406 КК України, підтверджуються наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який в судовому засіданні зазначив, що 25.07.2022 близько 10 години під час здачі наряду у нього виникла суперечка з головним сержантом ОСОБА_7 з приводу незаповнення ОСОБА_8 кількох рядків Книги обліку особового складу. В ході такої суперечки ОСОБА_7 підвищив голос, на що ОСОБА_8 зробив йому зауваження, щоб він спілкувався спокійно. ОСОБА_7 це не сподобалось, і він наніс один удар кулаком в обличчя потерпілого, коли той сидів на стільці, від чого він втратив свідомість. Прийшовши до тями, ОСОБА_8 піднявся на ноги, після чого ОСОБА_7 наніс другий удар йому в обличчя, від якого ОСОБА_8 впав на підлогу і втратив свідомість;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні показав, що 25.07.2022 близько 9-10 години ранку в казармі військової частини черговий старший сержант ОСОБА_8 здавав наряд головному сержанту ОСОБА_7 , і між чоловіками виникла суперечка з приводу неповністю заповненої документації обліку особового складу. Під час словесної перепалки головний сержант ОСОБА_7 наніс старшому сержанту ОСОБА_8 один удар кулаком в щелепу. Після цього, ОСОБА_8 підвівся на ноги, і ОСОБА_7 наніс йому другий удар кулаком в обличчя, від якого потерпілий впав на підлогу;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні показав, що в ході прийняття-здавання наряду між головним сержантом ОСОБА_7 та старшим сержантом ОСОБА_8 виникла словесна перепалка з приводу заповнення документації обліку особового складу. В ході такої суперечки ОСОБА_7 наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_8 , який сидів на стільці. Після цього, ОСОБА_8 підвівся на ноги, і запитав ОСОБА_7 , що він робить. Далі, ОСОБА_7 наніс другий удар кулаком в обличчя ОСОБА_8 , від чого останній впав на підлогу;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні показав, що при прийманні наряду в казармі між старшим сержантом ОСОБА_8 та головним сержантом ОСОБА_7 виникла словесна перепалка через те, що ОСОБА_8 неповністю заповнив відомості в документації про наявний особовий склад. В ході такої суперечки ОСОБА_7 наніс два удари в щелепу ОСОБА_8 , від чого останній впав на підлогу та втратив свідомість;
- копією рапорту заступника командира роти супроводження військових вантажів військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_12 від 25.07.2022, яким повідомляється, що 25.07.2022 близько 10 години між старшим сержантом ОСОБА_8 та головним сержантом ОСОБА_7 відбулась словесна перепалка, яка в подальшому переросла в бійку, в ході якої головний сержант ОСОБА_7 наніс ОСОБА_8 два удари кулаком в обличчя;
- копією наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №570 від 25.07.2022 «Про призначення службового розслідування»;
- копією акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 , відповідно до якого за порушення військової дисципліни, неналежне виконання своїх службових обов'язків та за порушення, яке має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.406 КК України, головному сержанту ОСОБА_7 оголошено сувору догану;
- копією доповіді командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_14 №901/2/1871 від 25.07.2022 «Про нестатутні взаємовідносини між військовослужбовцями за умов відсутності підлеглості за участі військовослужбовців військової служби за мобілізацією старшого сержанта ОСОБА_8 та головного сержанта ОСОБА_7 (військова частина НОМЕР_1 АДРЕСА_2 )»;
- копією пояснень ОСОБА_8 від 25.07.2022, відповідно до яких 25.07.2022 близько 10 години під час здачі чергування головному сержанту ОСОБА_7 , останній почав принижувати честь і гідність старшого сержанта ОСОБА_8 , висловлювався на його адресу нецензурною лайкою та наніс два удари кулаком в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_8 впав на підлогу та втратив свідомість;
- поясненнями ОСОБА_7 від 25.07.2022, відповідно до яких 25.07.2022 він прибув в казарму №1 для заступання в добовий наряд чергового по батальйону, та зміняти старшого сержанта ОСОБА_8 . Далі, між ним та старшим сержантом ОСОБА_8 відбулась словесна перепалка під час приймання-здавання чергування через незаповнені журнали добового наряду. ОСОБА_8 почав спілкуватися на підвищених тонах, ображав ОСОБА_7 в присутності особового складу та хотів схопитись за автомат, внаслідок чого ОСОБА_7 завдав удар у відповідь;
- копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.07.2022, відповідно до якого до ЄРДР було внесено відомості №62022100140000050 про кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.406 КК України;
- копією виписки №12525 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_8 від 03.08.2022, відповідно до якої ОСОБА_8 встановлено діагноз: струс головного мозку; забій м'яких тканин голови; астеновегетативний синдром; перелом стінок гайморових пазух з двобічним гемосинусітом;
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №149 від 10.06.2022, відповідно до якого старшого сержанта ОСОБА_8 призначено на посаду головного сержанта - командира відділення 1 взводу охорони роти супроводження військових вантажів;
- витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №49 від 06.03.2022, відповідно до якого головного сержанта ОСОБА_7 , гранатометника 2 взводу охорони роти супроводження військових вантажів вважати таким, що пройшов вступний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки;
- висновком експерта №02-01/522 від 18.08.2022, відповідно до якого у ОСОБА_8 мали місце такі ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку та переломи передніх стінок обох гайморових пазух з виходом вільної крові в порожнини обох гайморових пазух. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та за обставин, вказаних у фабулі постанови про призначення експертизи та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Виникнення, виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, внаслідок падіння з висоти власного зросту, або внаслідок самоушкодження - малоймовірно. Не виключається можливість виникнення ушкоджень внаслідок двократної ударної травматичної дії тупого предмету;
- висновком судово-психіатричного експерта №40 від 10.10.2022, відповідно до якого ОСОБА_7 на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення та на теперішній час, виявляв та виявляє ознаки хронічного психічного захворювання на шизофренію параноїдну з епізодичним перебігом, перенесеними в минулому психотичними, галюцинаторно-маячними епізодами з проявами наростаючого дефекту, психопатоподібними порушеннями збудливого типу в стані неповної ремісії, що позбавляло станом на 25.07.2022 та на теперішній час його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, перешкоджає йому правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати про них покази під час проведення з ним слідчих дій та в судовому процесі. У зв'язку з наявністю у ОСОБА_7 клінічних ознак пасивного типу суспільної небезпеки, відносно нього можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Отже, допитавши потерпілого та свідків, дослідивши та перевіривши зібрані у кримінальному провадженні докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння органами досудового розслідування встановлені правильно.
Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_7 вчинив суспільно небезпечне діяння, що йому інкримінується та вчинив вказане діяння в стані неосудності.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.19 КК України осудною вважається особа, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії/бездіяльність і керувати ними. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії/бездіяльність внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
В силу ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Згідно зі ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Частиною третьою статті 94 КК України встановлено, що госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 03.06.2005 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», визначаючи відповідно до частин 3 - 5 статті 94 КК України тип психіатричного закладу, до якого слід госпіталізувати неосудного, необхідно виходити як з його психічного стану, так і з характеру вчиненого ним суспільно небезпечного діяння.
Для об'єктивної оцінки ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб (ч.1 ст.94 КК України) суд має спочатку з'ясувати думку експертів-психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім, з урахуванням висновків експертів і характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру (тип психіатричного закладу, який його здійснюватиме).
При цьому в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру, проте необхідно зазначити про скасування з часу доставки (прийому) неосудного до цього закладу запобіжного заходу (якщо останній був застосований).
Як вище зазначалося, згідно з висновком судово-психіатричного експерта №40 від 10.10.2022, узв'язку з наявністю у ОСОБА_7 клінічних ознак пасивного типу суспільної небезпеки, відносно нього можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2304 КНП КОР «Київський обласний центр ментального здоров'я» (смт. Ворзель, вул. Паркова, 4), з 10.11.2022 по 04.04.2023 ОСОБА_7 пройшов стаціонарне лікування у вказаному закладі.
Допитаний в судовому засіданні 28.04.2023 судово-психіатричний експерт ОСОБА_15 пояснив, що станом на сьогоднішній день до ОСОБА_7 можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; вказані заходи будуть достатнім лікуванням та запобігатимуть вчиненню суспільно небезпечних діянь. Експерт дійшов таких висновків, враховуючи те, що у період з 10.11.2022 по 04.04.2023 (близько 5 місяців) ОСОБА_7 проходив стаціонарне лікування в психіатричному закладі, що по часу рівнозначне періоду лікування у випадку застосування примусових заходів у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом. Крім того, експерт вказав, що з медичних карт ОСОБА_7 вбачається, що в минулому останній, перебуваючи на амбулаторному лікуванні, сумлінні дотримувався умов такого лікування; його матір підтримує його в отриманні належної медичної допомоги за місцем проживання. ОСОБА_7 має позитивні соціальні настанови, демонструє прихильність до протирецидивного лікування. За вказаних обставин, експерт вважає, що нині госпіталізація з психіатричного закладу може зашкодити психічному здоров'ю ОСОБА_7 .
Заслухавши учасників судового провадження, та з'ясувати думку експерта-психіатра стосовно виду примусових заходів медичного характеру, враховуючи, що ОСОБА_7 вчинив суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності і нині перебуває в стані неосудності, та за своїм станом здоров'я потребує лікування, зважаючи на тяжкість вчиненого діяння, суд вважає за необхідне застосувати щодо нього примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 відсутній та підстав длязастосування запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили суд не вбачає.
Цивільний позов по кримінальному провадженню заявлено не було.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 372, 376, 512 - 513 КПК України, ст.94 КК України, суд, -
Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1