Справа № 712/9328/21 Провадження № 2/712/138/23
04 квітня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді - Токової С.Є.,
при секретарі - Тітовій О.І.
з участю позивача - ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою , -
У серпні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить суд стягнути з ОСОБА_5 на його користь 599 534 гривні відшкодування матеріальної шкоди, яка заподіяна йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , що сталася 29.03.2021 року та в результаті якої був пошкоджений його автомобіль Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що 22.06.2021 року Соснівським районним судом міста Черкаси відповідача було визнано винним у скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП .
Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 47 від 24.06.2021 року, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП яка сталася 29.03.2021 року складає 575 114 ( п"ятсот сімдесят п"ять тисяч сто чотринадцять грн).
Позивачем також були понесені витррати на транспортування автомобіля, на проведення розукомплектування для експертного дослідження. Також ним було оплачено автотоварознавчого дослідженн та витрати на послуги адвоката.
Страхового відшкодування він не отримував.
У відзиві на позов представник відповідача позов не визнала посилаючись на те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участі двох транспортних засобів Opel Vektra д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 та Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 були пошкоджені обидва транспортні засоби.
Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 22.06.2021 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
ОСОБА_5 звертався до Черкаського НДЕКЦ МВС із заявою про проведення експертного дослідження обставин даної ДТП відповідно до якого в діях водія автомобіля Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР, які з технічної точки зору знаходились у причинному зв"язку з виникненням даної ДТП і для яких він перешкод технічного характеру не мав.
Вввжаючи, що в діях ОСОБА_7 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП , 11.06.2021 року, представник ОСОБА_5 звернулася до Управління патрульної поліції в Черкаській області із заявою про складення протоколу про адмністративне правопорушення ОСОБА_8 , проте отримала відмову.
Не погоджуючись із відмовою, ОСОБА_5 оскаржив бездіяльність співробітників патрульної поліції до Черкаського адміністративного суду, який своїм рішенням від 04.10.2021 року визнав протиправною бездіяльність старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП управління патрульної поліції в Черкаській області Клочка О.П. в частині не складення відносно водія автомобіля Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП. У зв"язку з чим, вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася за спільної вини обох водіїв. При цьому, вина ОСОБА_7 встановлена саме вказаним рішенням адміністративного суду.
Просить суд критично оцінити наданий позивачем висновок експерта судово- автотоварознавчої експертизи по визначеному розміру матеріального збитку, оскільки він не містить доказів виклику відповідача та представника страхової компанії "СК "Ю.ЕС.АЙ" на огляд транспортного засобу. Звертає увагу суду, що експертне дослідження проведено експертом Березовським А.А. поза межами дії свідоцтва судового експерта. Також просить врахувати, що огляд транспортного засобу проведено експертом не відразу після ДТП, а через місяць після неї.
Далі зазначає, що на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Opel Vektra д.н. НОМЕР_2 була забезпечена полісом обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власниківназемних транспортних засобів № АР/4270695 від 25.09.2020 року у ТДВ " Страхова компанія " Ю.ЕС.АЙ". 02.04.2021 року відповідач подав до страхової компанії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Ввважає, що позивачем не доведено факт спричинення йому матеріального збитку у заявленому розмірі та не надано доказів заподіяння йому моральної шкоди у зв"язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив представник позивача вказував, що вина позивача ОСОБА_7 у вчиненні ДТП не доведено, а посилання представника відповідача на рішення дміністративного суду як на доказ встановлення такої вини є надуманими. Просить суд не брати до уваги експерте дослідження КЕД -19/124-21/7020 від 03.06.2021, яким позивач стверджує наявність вини і позивача у вчиненні ДТП, оскільки у ньому не зазначено, що дослідження підготоволено для надання до суду та Департаменту патрульної поліції в Черкаській області, а експерти попереджені про кримінальну відповідальність.
Ухвалою від 13 вересня 2021 року позовна заява залишена без руху.
04.11.2021 року до суду надійшла заява позивач про виправлення недоліків.
Ухвалою від 10 грудня 2021 року суд відкрив провадження за цим позовом та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін .
Ухвалою від 13 вересня 2022 року за клопотанням представника відповідача вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою від 13 вересня 2023 року витребувано з ТДВ "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай " інформацію щодо звернення позивача про виплату страхового відшкодування.
Ухвалою від 18 січня 2023 року закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_9 та його представник позивача ОСОБА_10 позовні вимоги підтримали повністю та просили суд стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 599 534,12 грн., судові витрати у розмірі 6295, 35 грн. та 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві, зокрема посилаючись на наявність рішення Черкаського окружного адміністративного суду, яким встановлена вина позивача у дорожньо-транспортній пригоді, а також наявності у відповідача полісу обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
29 березня 2021 року о 11 год. 30 хв. на перехресті вулиь Надпільної та Франка у м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 та автомобіля Opel Vektra д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 .
Протокол про адміністративне правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП був складений відносно ОСОБА_7 . Відносно іншого учасника даної ДТП, протокол про порушення правил дорожнього руху в момент ДТП не складався, постанов про його притягнення до адміністративної відповідальності або про відсутність складу адміністративного правопорушення не виносилось.
Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 22 червня 2021 ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи від 24 червня 2021 року СПД ОСОБА_11 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП , яка сталася 29.03.2021року складає 575 114 грн. ( а.с.25).
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Opel Vektra д.н. НОМЕР_2 застрахована ТДВ "СК.Ю.ЕС.АЙ" відповідно до полісу обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4270695 від 25.09.2020 року ( а.с. 147)
Представником відповідача надано суду висновок експертного дослідження від 03.06.2021 року №КЕД-19/124-21/7020проведеного за заявою адвоката Геращенко Л.Г. завідувачем сектору автотехнічних досліджень відділу автотехнічних досліджень транспортних засобів Черкаського НДЕКЦ МВС Ромашко С.В. та головним судовим експертом сектору автотехнічних досліджень відділу автотехнічних досліджень та криміналістичяного дослідження транспортних засобів Черкаського НДЕКЦ МВС Мельниченко М.В.
Згідно із вказаним висновками у дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП та за обставин, зазначених у заяві на проведення експертного дослідження і згідно наданих матеріалів, водій автомобіля Opel Vectra д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог п.16.11. та вимог дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України.
У дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля Volkswagen Touareg д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пп. 12.3, 12.4., Правил дорожнього руху України.
Швидкість руху автомобіля Volkswagen Touareg д.н. НОМЕР_1 згідно наданого відеозациеу «bandicam 2021-04-27 13-51-46-325» становила близько 69...80 км/год.
З моменту виїзду автомобіля Opel Vectra на проїзну частину вул. Надпільна в м. Черкаси і до моменту зіткнення, водій автомобіля Volkswagen Touareg д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , при встановленій швидкості руху 69...80 км/год мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем Opel Vectra д.н. НОМЕР_2 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди і тим більше мав таку можливість при русі з максимально дозволеною швидкістю руху транспортних засобів у населених пунктах 50 км/год.
В діях водія автомобіля Opel Vectra д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 маються невідповідності вимогам п. 16.11. та вимогам дорожнього знаку 2.1. Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходились у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди і для яких він перешкод технічного характеру, згідно наданих матеріалів, не мав.
В діях водія автомобіля Volkswagen Touareg д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_12 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку виникненням даної пригоди і для виконання яких він перешкод технічного характеру, згідно наданих матеріалів, не мав.відповідно до якого в дорожній обстановці, яка склалась на момент ДТП водій автомобіля.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.10.2021року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_5 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправною бездіяльність старшого інспектора з особливих доручень відділу розшуку та опрацювання матеріалів ДТП управління патрульної поліції в Черкаській області майора поліції Клочка Олександра Петровича у частині не складенні відносно водія автомобілю Volkswagen Toureg д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_12 протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, піддягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в делікатних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
За приписами ст.ст. 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду (ст. 83 ЦПК). Обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 6 статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законно сили є обов'язковою для суду що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову з питань чи мали місце дії ( бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою .
При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має грунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.
Як вбачається із постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.06.2021 у справі №712/4880/21, яка набрала законної сили 06.07.2021року відповідача ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП У вказаній постанові суду зазначено, що позивач своїми діями порушив вимоги п.п. 2.3. б), 16.11. Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями , що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
За вказаних обставин суд позбавлений можливості при розгляді даної цивільної справи встановлювати вину водія ОСОБА_7 у скоєнні даної ДТП, на підтвердження якої представником відповідача надано висновок експертного дослідження Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 03.06.2021 №КЕД-19/124-21/7020 та відповідно до якого в діях водія автомобіля Volkswagen Touareg д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_12 (позивача по справі) вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку виникненням даної пригоди і для виконання яких він перешкод технічного характеру, згідно наданих матеріалів, не мав.
Виходячи із наведеного вище правового обгрунтування, суд не бере до уваги доводи представника відповідача про встановлення вини позивача ОСОБА_7 рішенням Черкаського окружного адміністративного суду, оскільки питання щодо наявності чи відсутності і вини у скоєнні ДТП та притягнення чи не притягнення особи до адміністративної відповідальності не є компетенцією судів зазначеної юрисдикції.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та для інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу автомобіляVolkswagen Touareg д.н. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу( а.с. 45) .
Відповідач ОСОБА_5 на відповідній правовій підставі керував транспортним засобом Opel Vectra д.н. НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_13 .
Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої взаємодії цих джерел, визначається нормами статей 1187,1188 ЦК України.
Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки , відповідає за завдану шкоду, якщо вона доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Частиною першою статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до статей 1166,1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки - незалежно від наявності вини.
Право на звернення з позовом про відшкодування шкоди, безпосередньо до особи, яка завдала шкоди врегульовано ст.ст. 636, 1194 ЦК України відповідно до яких право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержати його. Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до висновку СПД ОСОБА_11 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП , яка сталася 29.03.2021року складає 575 114 грн.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 вказаного закону встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Системний аналіз наведених положень Закону № 1961-IV та ЦК України дає підстави для висновку, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (пункт 149 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 147/66/17).
У разі, якщо потерпілий не реалізував своє право на отримання страхового відшкодування за рахунок страховика, він має права вимагати від винуватця - страхувальника, чия відповідальність застрахована, відшкодування шкоди, якщо розмір такої перевищує розмір страхового відшкодування, у тому числі і на суму франшизи.
Таким чином, позивач, як потерпіла особа, відповідно до частини першою статті 1166 ЦК України, не позбавлений права безпосередньо вимагати відшкодування шкоди у особи, яка її завдала, але за певних умов.
При цьому на страхувальника покладено обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування, а у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом особа, яка завдала шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, якщо розмір фактичної шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, то саме на особу, яка завдала шкоди, покладається обов'язок щодо сплати такої різниці за завдану шкоду.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Opel Vektra д.н. НОМЕР_2 , яким керував відповідач була забезпечена полісом обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4270695 від 25.09.2020 року у ТДВ "Страхова компанія " Ю.ЕС.АЙ". Ліміт відповідальності вказаним полісом визначено в розмірі 130 ( сто тридцять тисяч) грн.
Як позивач, так і відповідач звертались до страхової компанії із заявами про настання страхового випадку, проте відповіді не отримали.
За повідомленням Національного Банку України Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія " Ю.Ес.АЙ " виключено з державного реєстру фінансових установ. Проте, таке виключення та анулювання ліцензії, не звільняє Страхову компанію від обов"язку виконувати свої зобов"язання за договором страхування(а.с.77-79).
Отже, не прийняття рішення страховиком відповідача та не виплата суми, у межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, є підставою для зменшення суми, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, оскільки обов'язок по відшкодуванню шкоди розподіляється між страховою компанією, відповідно до Закону № 1961-IV, та особою, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, у тому числі на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).
З урахуванням наведеного, сума, яка підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача підлягає зменшенню з 575 114 грн до 445 114 грн, тобто на 130 000,00 грн, оскільки ліміт відповідальності страхової компанії згідно з полісом становить 130 000,00 грн ( а. с. 47 ), тобто цю суму позивач має право отримати від страхової компанії.
Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення 1800 грн. за транспортування пошкодженого автомобіля, що підтверджується кватанціями та актами виконаних робіт ( а.с.47-52 ) та 2020 грн. витрати за проведення розукомплектовуючих робіт для проведення експертного дослідження(а.с.55-56) та витрати за проведення автотоварознавчої експертизи в розмірі 5000 грн.( а.с. 18).
Згідно ч. 1, п. 3 ч. 2, ч. ч. 3 - 5 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Як було встановлено судом, позивачу ОСОБА_14 була заподіяна моральна шкода, яка полягала у моральних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв'язків, яких він зазнав у зв'язку з пошкодженням його майна, неможливості користування власним автомобілем тривалий час.
Разом з тим, при вирішенні питання про розмір завданої моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням обставин справи та тяжкості страждань позивача, суд вважає, що розмір моральної шкоди в сумі 30000 гривень, заявлений позивачем є завищеним та не відповідає засадам розумності та справедливості, а також є не доведеним у такому розмірі та приходить до висновку, що розмір моральної шкоди необхідно зменшити до 3000 гривень, як такий що відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань позивача.
Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 15600 грн.
Положеннями ст.137 ЦПК України регламентовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правової допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану з справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Проте, доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі суду не надано.
Так, матеріали справи містять лише договір про надання правової допомоги від 25.05.2021 року. Інших доказів на підтвердження витрат, в тому числі детального опису робіт, розрахунку понесених витрат, актів виконаних робіт та розрахункових квитанцій про сплату витрат на правничу допомогу суду не надано.
Таким чином, судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи документально не підтверджені, а отже не підлягають компенсації.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до частково задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст 22, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194, ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 18, 80, 89, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 прож. АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 453 934 грн. , моральну шкоду в розмірі 3000 грн. та судовий збір в сумі 4539 грн., а всього - 461473 грн.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , прож. АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1