Ухвала
08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 183/5161/19
провадження № 61-5393ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Олена Вікторівна, на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів на утримання дитини, стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, зменшення розміру аліментів на утримання дитини,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд звільнити його від сплати заборгованості по аліментам: за 2017 рік у розмірі 16 583,32 грн, за 2018 рік у розмірі
19 198,50 грн, за 2019 рік у розмірі 12 346 грн; стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 2 999,35 грн; зменшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2012 року у справі за № 0427/4629/12 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зменшено розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 27 лютого 2012 року у справі за № 0427/4629/12 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 21 жовтня 2022 року залишено без змін.
14 квітня 2023 року засобами поштового зв'язку представник
ОСОБА_1 - адвокат Волошина О. В. подала касаційну скаргу на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 21 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 17 березня 2023 року.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Позивач реалізував своє право на апеляційний перегляд Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2022 року.
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи
від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії, № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії».
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у розглядуваній справі є звільнення від сплати аліментів в сумі 48 128, 32 грн, стягнення коштів в сумі 2 999, 35 грн та зменшення розміру аліментів на утримання дитини із 1/4 до 1/6 частини заробітку (доходу).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частин першої статті 176 ЦПК України).
У позовах про зменшення або збільшення платежів або видач ціна позову визначається сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік (пункт 6 частини першої статті 176 ЦПК України).
Ціна позову у розглядуваній справі визначена відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 176 ЦПК України не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року (2 684 грн х 100 = 268 400 грн).
Отже справа № 183/5161/19 є малозначною.
Доводи касаційної скарги переважно зводяться до незгоди із встановленими обставинами та оцінкою доказам у справі наданою апеляційним судом.
Верховним Судом взято до уваги категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; позивач реалізував своє право на апеляційний перегляд, наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Олена Вікторівна, на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 березня 2023 року в цивільній справі № 183/5161/19.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович
Є. В. Синельников
С. Ф. Хопта