Ухвала
03 травня 2023 року
м. Київ
справа № 725/7731/21-ц
провадження № 61-1037зно23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнязаяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд
за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року у справі за позовомЧернівецького окружного адміністративного суду до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житла,
У листопаді 2021 року Чернівецький окружний адміністративний суд звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житла.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 лютого
2022 року у складі судді Стоцької Л. А. позов Чернівецького окружного адміністративного суду задоволено.
Виселено з квартири
АДРЕСА_1 , власником якої є Чернівецький окружний адміністративний суд, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без надання іншого житла.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 05 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 лютого
2022 року у частині задоволення позову Чернівецького окружного адміністративного суду до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житла скасовано. У позові Чернівецького окружного адміністративного суду до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житла відмовлено.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 лютого
2022 року в частині задоволення позову Чернівецького окружного адміністративного суду до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жита до суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 не оскаржено
та предметом перегляду не було.
Постановою Верховного Суду від 23 листопада 2022 року касаційну скаргу Чернівецького окружного адміністративного суду задоволено частково. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 05 травня 2022 року скасовано та залишено в силі рішення Першотравневого районного суду
м. Чернівці від 23 лютого 2022 року, виклавши його мотивувальну частину
у редакції цієї постанови.
У січні 2023 року до Верховного Суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяву про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року
за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1
частини другої статті 423 ЦПК України.
Заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 23 листопада 2022 року мотивована наявністю істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Заявник вказує,
що судові провадження у цій справі відбувались у їх відсутності,
з матеріалами справи вони не знайомились, проте зі змісту постанови суду касаційної інстанції їм стало відомо, що Чернівецький окружний адміністративний суд, як балансоутримувач здійснив другу реєстрацію права власності за собою на спірну квартиру 03 грудня 2019 року, першу реєстрацію права власності на спірну службову квартиру здійснила Чернівецька обласна державна адміністрація 25 вересня 2018 року, де вони проживали
й зареєстровані на час звернення із цією заявою.
На думку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , статус службової квартири на час двох реєстрацій права власності залишався на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2014 року та на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 листопада 2019 року, залишеної без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2020 року.
Першу реєстрацію права власності на спірну службову квартиру здійснену Чернівецькою обласною державною адміністрацією 25 вересня 2018 року заявниками було оскаржено до Першотравневого районного суду
м. Чернівці - справа № 725/909/19, яка знаходиться на розгляді і у якій зупинено провадження.
Разом із цим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначають, що з позовами
до них про виселення неодноразово зверталися на підставі права власності як позивач і Чернівецька обласна державна адміністрація, і Чернівецький окружний адміністративний суд.
Відповідно до частини тринадцятої статті 33 ЦПК України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті.
Передбачений главою 3 розділу V ЦПК України перегляд судових рішень,
що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами
є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України у зв'язку
з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили.
Частинами першою, другою статті 425 ЦПК України визначено, що заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Подана заява про перегляд зазначеної постанови Верховного Суду
за нововиявленими обставинами до задоволення не підлягає, виходячи
із наступного.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставиться під сумнів. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточного судового рішення та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення іншого рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були
і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом
до нововиявлених обставин (частина друга статті 423 ЦПК України).
Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені
в основу судового рішення.
Отже, нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення.
Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів
є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції
не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
Обставини, на які послалися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при зверненні
із заявою про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції,
не є нововиявленими, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами
та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження
у справі або залишити позов без розгляду.
З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить доводів,
що свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 429 ЦПК України для її задоволення та скасування судового рішення, що переглядається,
а тому у задоволенні цієї заяви необхідно відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі.
Керуючись статтями 259, 260, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року - відмовити.
Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 листопада 2022 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню
не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович