09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 810/3875/16
касаційне провадження № К/9901/31349/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 (головуючий суддя - Панова Г.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 (головуючий суддя - Ганечко О.М., судді - Літвіна Н.М., Коротких А.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС, відповідач, контролюючий орган) про скасування рішення від 28.10.2016 № 000586 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив про хибність висновків контролюючого органу про невідповідність сплаченої суми акцизного податку, зазначеної на алкогольних напоях (пляшках), що знаходились на складі позивача, ставкам акцизного податку, оскільки відповідач розраховував необхідну суму акцизного податку виходячи зі ставок акцизного податку, які діяли на дату розливу такої продукції, в той час, як сума акцизного податку, що сплачена за одиницю маркованої продукції (пляшки), що зберігалася на складі позивача визначалася враховуючи ставки акцизного податку, що діяли на момент ввозу товару (пляшки) на митну територію України. Позивач зазначив, що він не є ні виробником, ні імпортером алкогольних напоїв зі спірною сумою сплаченого акцизного податку, а є покупцем вже розмитнених і маркованих марками акцизного податку алкогольних напоїв, у зв'язку з чим позивач не може відповідати за будь-які порушення маркування придбаної ним продукції.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 17.01.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 позов задовольнив, визнав протиправним та скасував рішення Державної фіскальної служби України від 28.10.2016 №000586 про застосування фінансових санкцій у розмірі 17000,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку про протиправність оскаржуваного рішення підстав того, що товар зі спірною сумою сплаченого акцизного податку був ввезений на митну територію України та під час митного оформлення алкогольних напоїв контролюючим органом було проконтрольовано відповідність сплаченого акцизного податку ставкам такого податку, що діяли на день подачі митної декларації при ввезенні алкогольної продукції на митну територію України.
Відповідач, не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, звернулося до суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами по попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме: абзацу 3 пункту 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР). Наполягає на правомірності застосування до платника фінансових санкцій за зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, скаржник фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.09.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв до провадження касаційну скаргу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.05.2023 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 09.05.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом була проведена фактична перевірка складу Товариства, за результатами якої складено акт від 30.09.2015 №26/536/21/37285565 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 та статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Перевіркою встановлено, що в складському приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 102 А, що використовується позивачем за наявності відповідної ліцензії здійснюється оптова торгівля алкогольними напоями. Зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв описаних в додатку № 1 акта перевірки маркованих марками акцизного податку сплаченого за одиницю маркованої продукції не відповідає сумі визначеній з урахуванням чинних на дату розливу ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Відповідно до акта зняття залишків алкогольних напоїв/тютюнових виробів, маркованих марками акцизного податку встановлено не відповідність сплаченого акцизного податку на продукції маркованій марками акцизного податку, а саме:
віскі бурбон «Four Roses Single Barrel», місткістю. 0,7 л, міцністю 50%, дата виробництва 30.10.2013, імпортер - ТОВ «Бюро Вин», ціна однієї пляшки з ПДВ 332,28 грн, маркований марками акцизного податку з наступними реквізитами: тип АІ ЛГП, серії ААБЄ № 000056, сума акцизного податку 24,686 грн, дата 07/14 (кількість - 1 пляшка);
ром «EL Dorado Dark» місткість 0,7 л, міцністю 37,5 %, дата виробництва 31.01.2014, імпортер - ТОВ «Бюро Вин», ціна однієї пляшки з ПДВ 136,80 грн, маркований марками акцизного податку за наступними реквізитами: тип АІ ЛГП, серії АААЖ № 001702, 001704, 001706, 001705, 001707 сума акцизного податку 18,514 грн, дата 08/14 (кількість - 5 пляшок);
ром Платіно «Matusalem» місткістю 0,7 л, міцністю 40%, дата виробництва 08.05.2014, імпортер - ТОВ «Бюро Вин», ціна однієї пляшки з ПДВ 248,04 грн, маркований марками акцизного податку за наступними реквізитами: тип АІ ЛГП, серії АААС № 017037, 017054, 017050, 017053, 017034, 017036 сума акцизного податку 19,748 грн, дата 08/14 (кількість - 6 пляшок).
Контролюючий орган, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що станом на дату виробництва віскі бурбон «Four Roses Single Barrel» (30.10.2013) діяла ставка акцизного податку 49,49 грн за 1 л 100% спирту * 0,7 л. * 50 % об. = 17,321 грн, враховуючи це, сума акцизного податку на марці акцизного податку повинна бути у розмірі 17,321 грн, а не 24,686 грн; станом на дату виробництва рома «EL Dorado Dark» (31.01.2014) діяла ставка акцизного податку 49,49 грн за 1 л 100% спирту * 0,7 л * 37,5 об. % = 15,591 грн, в той час як пляшка маркована марками акцизного податку зі ставкою 18,514 грн; станом на дату виробництва ром Платіно «Matusalem» (08.05.2014) діяла ставка акцизного податку 56,42 грн за 1 л 100% спирту * 0,7 л.* 40 % об. = 15,797 грн у той час як пляшка маркована марками акцизного податку зі ставкою 19,748 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято рішення від 28.10.2016 №000586, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн відповідно до абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон № 481/95-ВР.
Згідно з абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 18.09.1995 № 849/95 «Про запровадження марок акцизного збору на алкогольні напої та тютюнові вироби» (далі - Указ №849/95), марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби і наявність якого підтверджує сплату акцизного збору або належне оформлення векселя в порядку, визначеному цим Положенням, у разі здійснення операцій із зазначеними товарами на території України. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів українського походження (внутрішня акцизна марка) і для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів (імпортна акцизна марка) різняться між собою дизайном і кольором.
Плата за марки акцизного збору - плата, що вноситься замовниками (імпортерами) і українськими виробниками алкогольних напоїв та тютюнових виробів для покриття витрат держави на виготовлення, зберігання та реалізацію цих марок;
Згідно з пунктом 3 Указу №849/95 виробництво суб'єктами підприємницької діяльності з метою реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів без позначення марками акцизного збору, а також ввезення на митну територію України, транспортування, зберігання, приймання на комісію та консигнацію для продажу і реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка, забороняється.
Наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) або на одиниці іншої тари, в яку розлиті алкогольні напої, та на пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з підстав для ввезення на митну територію України, реалізації їх споживачам, перевезення територією України (крім міжнародного транзиту) і зберігання на території України (крім зберігання виробником до маркування виробів згідно з технологічним процесом або зберігання для вивозу з митної території України). Алкогольні напої та тютюнові вироби, не позначені українськими марками акцизного збору, які зберігаються суб'єктами підприємницької діяльності в товарних обсягах (крім товарів, призначених для вивозу за межі митної території України), розглядаються як такі, що призначені для реалізації на території України.
Алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення, Правил виготовлення, зберігання і продажу марок акцизного збору й маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, розглядаються як немарковані.
Відповідно до пункту 218.1 статті 281 Податкового Кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), суми податку з товарів (продукції), які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.
Податок із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, обчислюється у національній валюті за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39 1 цього Кодексу (пункт 218.2 статті 218 ПК України).
У разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів суми податку, що підлягають сплаті, визначаються виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діяли на день подання митної декларації при розміщенні у відповідний митний режим. При цьому особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов'язана сплатити таку суму та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування (пункт 218.3 статті 218 ПК України).
Статтею 226 ПК України, передбачено процедуру виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Так, пунктом 226.1 статті 226 ПК України, встановлено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України).
Відповідно до пункту 226.7 статті 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Згідно з підпунктами 222.2.1, 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 ПК України, податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації.
У разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.
Ураховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що позивач не є ні виробником, ні імпортером товару зі спірним сплаченим акцизним податком, а є дистриб'ютором зазначеного товару, що підтверджується Дистриб'юторським договором від 04.09.2012 №1128, укладеним між ТОВ «БЮРО ВИН» (компанія) та ТОВ «Сатурн Дистрибьюшн» (дистриб'ютор).
Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору, компанія визнає дистриб'ютора офіційним дистриб'ютором продукції компанії на території (всі населені пункти, що відносяться до АР Крим, м. Київ та Київська область), а дистриб'ютор приймає дане призначення та здійснює збут продукції на умовах, визначених у даному договорі.
Компанія ТОВ «БЮРО ВИН» поставляє продукцію дистриб'ютору згідно з замовленням та відповідно до умов даного договору по цінам, спеціально встановленим для дистриб'ютора (пункт 3.1 договору).
Зазначене підтверджується відповідними копіями видаткових накладних.
Враховуючи встановлення судовими інстанціями, що алкогольні напої зі спірною сумою сплаченого акцизного податку були ввезені на митну територію України Компанією ТОВ «БЮРО ВИН» з наклеєними в установленому порядку марками акцизного податку встановленого зразка на пляшках (упаковках) алкогольного напою, підтвердженням сплати податку і легальності ввезення товарів, колегія суддів не може погодитись із доводами скаржника про зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, сплаченого у сумі меншої, ніж встановлено на дату розливу алкогольних напоїв.
Сума акцизного податку, яку необхідно сплатити при імпорті підакцизної продукції на митну територію України, визначається виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діє на день подання митної декларації (розмитнення такого підакцизного товару).
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком судів про протиправність оскаржуваного рішення контролюючого органу.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в у запереченнях до позову, апеляційній скарзі, та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга не містить.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова