09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 500/1799/20
адміністративне провадження № К/990/15083/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубовий Артем Михайлович, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року у справі №500/1799/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі №500/1799/20 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі №500/1799/20 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 30 червня 2022 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року скасовано та направлено справу №500/1799/20 на новий розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2022 року, залишеним без змін, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 18 червня 2020 року №374-к Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору запобігання та протидії корупції Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 278888 грн 00 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19 червня 2020 року по 23 вересня 2022 року, провівши необхідні відрахування.
Додатковим рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року заяву задоволено частково та стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області за рахунок його бюджетних асигнувань 5000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Додаткове рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року в адміністративній справі №500/1799/20 скасовано та прийнято нове додаткове рішення, яким клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти клопотання відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, якою переглядалося додаткове рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубовий А.М., вдруге звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 21 квітня 2023 року засобами поштового зв'язку.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Аналогічно попередньо поданій касаційній скарзі, підставою для перегляду оскаржуваного судового рішення, скаржник вказує пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування статтей 134, 139 КАС України, викладені у постанові від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а.
У цьому випадку скаржнику у касаційній скарзі необхідно чітко вказати:
норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
Проаналізувавши доводи заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник лише зазначив про постанову Верховного Суду, проте не конкретизував в чому саме полягає неправильне застосування судом попередньої інстанції указаної норми у взаємозв'язку із індивідуальними обставинами цієї справи.
Отже, скаржник так і не навів належних обґрунтувань і доводів необхідності відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в контексті наведених вище вимог.
На указане заявнику вже зверталась увага, ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2023 року. Повторно подана касаційна скарга не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом в ухвалах у цій справі.
Інші доводи скаржника зводяться до власного тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дубовий Артем Михайлович, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року у справі №500/1799/20 повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська