09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 560/928/20
адміністративне провадження № К/9901/26920/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області
на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020 (суддя Салюк П.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 (колегія у складі суддів Сушка О.О., Мацького Є.М., Залімського І.Г.)
у справі № 560/928/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області
про визнання відмови протиправною, визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову відповідача в переведенні, призначенні й виплаті пенсії по інвалідності 2-ї групи державного службовця відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України "Про державну службу" (372З-XII);
- визнати незаконним та скасувати рішення № 968080868170 від 15.01.2020;
- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу державної служби службу в Кам'янець-Подільській міській раді Хмельницької області з .04.09.2015 по 28.02.2017, з 01.03.2017 по 27.12.2019 в Колибаївській сільській раді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області (4 роки 3 міс. 23 дні);
- призначити, здійснити нарахування й виплату позивачу з 10.01.2020 пенсію державного службовця відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках 17/02-22 від 02.01.2020, №19/02-22 від 02.01.2020, виданих Колибаївською сільською радою Кам'янець-Подільного району, від 30.10.2019 №02-24, виданою Департаментом економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільської міської ради, з урахуванням виплачених сум пенсії по інвалідності 2-ї групи.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 06.07.2012 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-1V.
3. 10.01.2020 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію по інвалідності державного службовця у відповідності до вимог ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889.
4. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.01.2020 № 968080868170 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності, розрахованої відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», оскільки нормами даного Закону не передбачено призначення цього виду пенсії.
5. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
6. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що станом на 01.05.2016 - день набрання чинності Закону України «Про державну службу» № 899-VІІІ, страховий стаж державного службовця становив 14 років 11 місяців 3 дні.
Служба в органах місцевого самоврядування з 04.09.2015 по 27.12.2019 (4 роки 3 місяці 23 дні) також зараховується до державної служби на підставі п.4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016. Стаж державної служби становить 19 років 2 місяці 26 днів.
Таким чином, згідно ч. 9 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993), позивач вважає, що має право на призначення пенсії державного службовця по інвалідності ІІ групи в розмірі 60% суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
7. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що позивачем не дотримано обов'язкову умову перебування особи на посаді державного службовця станом на 01.05.2016 (за наявності стажу державної служби не менше 10 років та відсутності 20 років державної служби станом на цю дату), оскільки згідно записів трудової книжки 03.09.2015 ОСОБА_1 звільнена з посади державної служби та з 04.09.2015 працювала органах місцевого самоврядування.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.03.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020, позов задоволено.
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18, дійшов висновку про те, що оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, має відповідний стаж на посаді державної служби, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, то вона має право на призначення пенсії по інвалідності згідно ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. У касаційній скарзі відповідач просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
11. Як на підставу касаційного оскарження покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Зазначає, що положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» не поширюються на посадових осіб місцевого самоврядування. Позивач станом на 01.05.2016 не працювала на посадах державної служби, тому не мала права на призначення пенсії по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу».
12. Позивач подала відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що спірний період служби в місцевому самоврядуванні зараховується до державної служби на підставі п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та зазначає наступне.
14. Відповідач фактично не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що посади, на яких позивач перебувала в органах місцевого самоврядування, відносяться до посад державних службовців.
15. Згідно з п. 2 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.
16. Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
17. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
18. Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
19. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
20. За приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
21. Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (ч. 10 ст. 37 Закону № 3723-XII).
22. Якщо інваліду I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (ч. 12 ст. 37 Закону № 3723-XII).
23. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до записів в трудовій книжці позивач працювала з 04.09.2015 по 28.02.2017 на посаді головного спеціаліста відділу економіки комунальних підприємства та тарифної політики Департаменту економіки та розвитку інфраструктури міста Кам'янець-Подільського, з 28.02.2017 по 27.12.2019 на посаді начальника фінансово-господарського відділу - головного бухгалтера Колибаївської сільської ради, але вказані періоди відповідачем не зараховано до стажу, що дає право на пенсію державного службовця.
24. Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 "Про порядок обчислення стажу державної служби".
25. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
26. Стаття 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.
27. Таким чином, суди дійшли вірного висновку, що посади на яких позивач перебувала в органах місцевого самоврядування відносяться до зазначеної категорії.
28. Подібного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 13.05.2021 у справі № 623/198/17 та від 29.09.2022 у справі № 234/6967/17.
29. Отже, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи, має відповідний стаж на посаді державної служби, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суди дійшли вірного висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому, відповідно, наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.
30. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
31. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Керуючись статтями 341, 343, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі №560/928/20 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання , є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб