08 травня 2023 року
м. Київ
справа №640/20386/21
адміністративне провадження №К/990/15581/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022 у справі №640/20386/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лерсен ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
01.05.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з огляду на наступне.
За приписами статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
У даному випадку повний текст постанови апеляційного суду, про касаційний перегляд якої порушується питання, складено 07.09.2022.
Таким чином, оскільки повний текст постанови складено у повному обсязі 07.09.2022, то останнім днем строку її касаційного оскарження є 07.10.2022, тоді як касаційна скарга подана безпосередньо до Верховного Суду 01.05.2023, тобто з пропуском цього строку.
Водночас у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування цього зазначено, що строк касаційного оскарження був пропущений через відсутність у податкового органу можливості сплатити судовий збір.
Колегія суддів виходить з того, що причини пропуску особою встановленого законом процесуального строку, зокрема, строку на касаційне оскарження можуть бути визнані судом поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо ці причини пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення з касаційною скаргою у встановлений законом строк.
Скаржником у касаційній скарзі не наведено належних обгрунтувань про існування обставин, які перешкодили звернутись до касаційного суду у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк шляхом подання касаційної скарги, яка відповідає вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим Суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку касаційного оскарження поважними.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, утім учасником справи не додано такий документ. Разом з тим, у касаційній скарзі скаржник, посилаючись на неможливість сплати судового збору у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану та відсутністю на рахунку податкового органу грошових коштів, необхідних для такої сплати, просив Суд відстрочити сплату судового збору.
За приписами частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 2 Закону України «Про судовий збір» визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено умови, перелік суб'єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
Згідно зі статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При здійсненні судочинства, касаційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Так, відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Проаналізувавши викладене та зміст касаційної скарги, Суд вважає, що останнім не наведено та не доведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору.
Самі ж по собі посилання суб'єкта владних повноважень на недостатність/відсутність коштів, не можуть бути розцінені як прийнятна обставина для задоволення вказаного клопотання, а тому Суд відмовляє у задоволенні такого.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).
У відповідності до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову, з урахуванням ціни позову, становив 22 700,00 грн.
Отже, судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 22 700,00 грн. х 200% = 45 400,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись частиною другою статті 169, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2022 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
І.А. Гончарова
І.Я.Олендер ,
Судді Верховного Суду