09 травня 2023 року
м. Київ
справа №240/17146/22
адміністративне провадження № К/990/8312/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Єзерова А.А., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі №240/17146/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати відповідача здійснити з 12.02.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, розмір якої визначено законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2022, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 12.02.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 01 січня календарного року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
На адресу Верховного Суду 08.03.2023 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (направлена поштовим зв'язком 03.03.2023), в якій скаржник просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2022, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
У касаційній скарзі скаржник також заявив клопотання про поновлення пропущеного строку, яке обґрунтовує неотриманням копії оскаржуваної постанови. Зауважив, що про ухвалення постанови дізнався лише 02.03.2023 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2023 визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу залишено без руху та встановлено скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання доказів на підтвердження наведених підстав пропуску строку або зазначення інших причини пропуску строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.
У якості мотивування Верховний Суд наголосив на тому, що зазначені скаржником обставини не свідчать про ненаправлення йому судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення, оскільки обов'язок такого направлення/вручення встановлено процесуальним законом (стаття 251 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України), а скаржником не надано належних та достатніх доказів свого твердження, якими, на переконання касаційного суду можуть бути, зокрема, довідка з суду про ненаправлення у визначений законом строк судового рішення скаржнику; копії матеріалів справи, які свідчать про ненаправлення у визначений законом строк судового рішення скаржнику тощо.
Копія вказаної вище ухвали Верховного Суду від 16.03.2023 отримана скаржником 28.03.2023 (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), однак до теперішнього часу позивач не усунув недоліки касаційної скарги, належних доказів поважності пропущеного строку на касаційне оскарження не надав, жодних клопотань про поновлення цього строку із зазначенням інших причин пропуску - не заявляв.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене вище, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2023 у справі №240/17146/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
А.А. Єзеров
С.М. Чиркін