08 травня 2023 року
м. Київ
справа № 460/15019/21
провадження № К/990/10015/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду у складі судді Нор У.М. від 23 серпня 2022 року постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Іщук Л.П., Обрізка І.М., Шинкар Т.І. від 06 березня 2023 року,
Вступ
Позивач під час проходження служби в органах внутрішніх справ з 20 травня 1988 року по 21 червня 1988 року та з 20 вересня 1988 року по 20 жовтня 1988 року виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Чорнобиль.
З 06 червня 2019 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності у зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 23 липня 2019 року позивач звернувся до органів МВС із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності внаслідок хвороби, пов'язаної з виконанням службових обов'язків. Рішенням відповідача позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Відмова обґрунтована, зокрема тим, що ним не подано постанови військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, та вказано на неможливість врахування Експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої комісії від 24 травня 2019 року № 23207. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи учасників справи та підстави відкриття касаційного провадження, вирішуючи справу, Суду слід дати відповідь на такі питання: 1)
чи є обов'язковим подання разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання? 2) чи є Експертний висновок належним в розумінні Порядку № 850 документом, що підтверджує пов'язаність захворювання з виконанням службових обов'язків?
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок Міністерства внутрішніх справ України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» за результатами розгляду матеріалів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності ОСОБА_1 від 29 вересня 2021 року;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, у розмірі 288150,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року, залишеним буз змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив того, що право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію». за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплата якої здійснюється відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
4. Відповідачем не спростовано, що позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
5. Позивачем з рапортом для призначення та виплати одноразової грошової допомоги подано експертний висновок Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 24 травня 2019 року. Комісією встановлено, що захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Експертний висновок Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 24 травня 2019 року є належним та допустимим доказом на підтвердження встановлення причинного зв'язку захворювання позивача з виконанням службових обов'язків.
6. Оскільки відповідач неодноразово вчиняв протиправні дії щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, що підтверджено судовими рішеннями у справі № 460/2293/19 та № 460/9658/20, які набрали законної сили та позивачем виконано всі умови, визначені законом для затвердження МВС України висновку щодо призначення такої допомоги, а тому з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача у визначений ним спосіб про зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850. Повторне зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги буде неефективним способом захисту прав позивача, позаяк покладення на відповідача такого обов'язку щодо повторного розгляду його заяви та документів, призведе до чергового ухилення суб'єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов'язків в частині призначення позивачу грошової допомоги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство внутрішніх справ України звернулось із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що в період з 28 грудня 1987 року по 29 травня 1989 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
9. Довідкою про роботу в зоні відчуження від 05 червня 2005 року № 43/4-757, виданою відділом адміністративної служби міліції Управління МВС України в Рівненській області засвідчується, що ОСОБА_1 , працюючи в органах внутрішніх справ на посаді пожежника ВПЧ-7 в званні старшого сержанта в/с, в період з 20 травня 1988 року по 21 червня 1988 року та з 20 вересня 1988 року по 20 жовтня 1988 року виконував службові обов'язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Чорнобиль Київської області. Отримав дозу радіаційного опромінення 0,66 рентген.
10. На засіданні Львівської регіональної міжвідомчої комісії № 05 від 24 травня 2019 року розглянуто заяву ОСОБА_1 та зареєстровану в ЛРМЕК 20 травня 2019 року документацію на предмет встановлення причинного зв'язку захворювань, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та було встановлено діагноз: меланома шкіри поперекової ділянки зліва pT2N0M0 кл.гр.ІІ. Комісією зроблено висновок: захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
11. Позивачу з 06 червня 2019 року встановлено 3 групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12ААБ № 502609 від 24 червня 2019 року, в якій також вказано, що захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
12. 23 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до УМВС України в Рівненській області про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності внаслідок хвороби, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
13. Листом від 15 серпня 2019 року № 11/П- 1191 Ліквідаційна комісія УМВС України в Рівненській області повідомила позивача про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги відмовлено, у з зв'язку з тим, що з 12 березня 2015 року право на одноразову грошову допомогу залишилося у працівників міліції, інвалідність яких настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Тобто, пенсіонери зі спеціальним званням «внутрішньої служби» з 12 травня 2015 року права на отримання одноразової грошової допомоги не мають.
14. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року, по справі № 460/2293/19 визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області щодо порядку розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової компенсації у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності внаслідок хвороби, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, та зобов'язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Рівненській області подати у відповідності до пункту 8 Поряду та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника поліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, подати до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової компенсації у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності внаслідок хвороби, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
15. Позивачем на адресу заступника голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області 04 серпня 2020 року повторно подано заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що МСЕК встановило йому 3 групу інвалідності. Окрім раніше поданих документів позивачем до заяви приєднано довідку від 02 червня 2020 року № 08-2528 на підтвердження того, що він не отримував одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
16. Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 12 серпня 2020 року № 1/197 матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги повернуті без прийняття рішення, як такі що не відповідають вимогам законодавства.
Підставами повернення матеріалів ОСОБА_1 на призначення йому грошової допомоги є виявлення ряду їх недоліків та невідповідностей. Зокрема, Департаментом фінансово-облікової політики МВС України вказано, що медико-соціальна експертна комісія ОСОБА_1 проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не запрошувалися, а також ОСОБА_1 не належить до категорії працівників міліції та до матеріалів призначення грошової допомоги ним не подано довідки форми № 158/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30 липня 2012 року № 577. При цьому, вказано, що додана до матеріалів копія Експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої комісії від 24 травня 2019 року № 23207 не може бути врахована, оскільки подання такого документу порядком не передбачено. Повертаючи без виконання подані матеріали, відповідач також вказав на неможливість поширення на спірні правовідносини положень Закону України «Про міліцію», оскільки обставини проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ існували до моменту набуття цим законом чинності.
17. Дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 від 04 серпня 2020 року про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ позивач оскаржив до суду.
18. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року по справі № 460/9658/20, яке набрало законної сили 14 червня 2021 року відповідно до ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги Міністерства внутрішніх справ України, визнано такі дії протиправними і зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за результатами її розгляду відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, прийняти відповідне рішення.
19. Ліквідаційною комісією УМВС України в Рівненській області на виконання рішення суду по справі № 460/2293/19 був складений висновок від 12 серпня 2021 року про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію». Згідно вказаного висновку позивачу розраховано суму одноразової грошової допомоги у розмірі 288150,00 грн.
20. Листом Департаменту фінансів та облікової політики МВС України від 25 серпня 2021 року № 1/160 повідомлено позивача, що право на одноразову виплату мають працівники міліції та пенсіонери міліції на підставі статті 23 Закону України «Про міліцію», який був введений в дію з 01 січня 1991 року, а оскільки ОСОБА_1 був звільнений зі служби ще у 1989 році, тобто, до прийняття Закону України «Про міліцію», тому до факту встановлення інвалідності (2019 рік), на думку відповідача, не можуть бути застосовані, як норми цього Закону, так і Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850. Вказано також на неподання одночасно з матеріалами про призначення грошової допомоги довідки форми № 158/о, затвердженої наказом МОЗ України від 30 липня 2012 року № 577 та постанови військово-лікарської комісії, а також зауважено про неможливість врахування Експертного висновку Львівської регіональної міжвідомчої комісії від 24 травня 2019 року № 23207. Зазначено про порушення пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не запрошувалися.
21. Уважаючи, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» і на розгляд Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області ним були подані усі необхідні документи, визначені Порядком та умовами призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
22. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи застосовано норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені в постанові від 08 червня 2021 року у справі № 620/202/19, а також в частині дискреційних повноважень в постановах від 16 березня 2020 року у справі № 641/10426/16-а, від 23 вересня 2021 року у справі № 569/7875/17 та від 15 грудня 2021 року у справі № 1840/2970/18.
23. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції залишено поза увагою вимоги пункту 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, яким передбачено, що до заяви про призначення одноразової грошової допомоги додається, зокрема постанова відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, а не експертний висновок.
24. Скаржник вказує на помилковість застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень частини першою статті 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки цією нормою передбачено альтернативу підтвердження причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, а не щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, пов'язаних з виконанням особою службових обов'язків працівника міліції.
25. Також скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не було враховано, що вимоги та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу є прямим втручанням у дискреційні повноваження і такими, що не відповідають засадам і завданню адміністративного судочинства, сенс якого насамперед полягає у здійсненні судового контролю за правомірністю рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які ним прийняті, вчинені чи допущені.
26. ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін..
Релевантні джерела права
27. На час звернення позивача за отриманням одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІI групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850) пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».
28. Однак, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
29. До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 07 листопада 2015 року, право та порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону України «Про міліцію» та Порядком № 850, відповідно.
30. Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
31. На реалізацію вимог статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
32. Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 встановлено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
33. Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:
заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
34. Пунктом 8 Порядку № 850 встановлено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
35. Згідно пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
36. Отже, до компетенції територіального органу МВС України - УМВС України в Рівненській області належить обов'язок формування пакету документів, підготовка проекту висновку та направлення вказаних документів до МВС України, який наділений виключним правом щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
37. Норми вказаного вище Порядку № 850 визначають не тільки обов'язки МВС України та територіальних органів МВС України, але і передбачають виключний перелік документів, який має подати позивач для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги заявнику.
38. За наведених підстав, Верховний Суд дійшов висновку про те, що неподанням позивачем постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, є недотриманням вимог пункту 7 Порядку № 850.
39. Експертний висновок Львівської регіональної міжвідомчої комісії від 24 травня 2019 року № 23207, на який посилався позивач, як на доказ того, що його захворювання пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є неналежним в розумінні Порядку № 850 документом, що підтверджує пов'язаність захворювання з виконанням службових обов'язків, позаяк такий факт підлягає підтвердженню постановою відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
40. Зважаючи на те, що позивачем не додано документ, який свідчить про причинний зв'язок захворювання, МВС України правомірно відмовило у виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію».
41. УМВС України в Рівненській області та МВС України, в межах наданих їм повноважень вчинили всі заходи та діяли відповідно до вимог, визначених Порядком № 850, як наслідок позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими.
42. Застосування судами першої та апеляційної інстанції до спірних у цій справі правовідносин положень частини першою статті 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.
43. Так, частиною першою статті 12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
44. Тобто, цією нормою України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено альтернативу підтвердження причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, а не щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, пов'язаних з виконанням особою службових обов'язків працівника міліції.
45. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 червня 2021 року у справі № 620/202/19.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
46. У ході касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій підтвердились обставини, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, а саме застосовано судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені в постанові від 08 червня 2021 року у справі № 620/202/19.
47. Частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
48. Ураховуючи те, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень в частині, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
скарги.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
Т.Г. Стрелець