09 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/357/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Губенко Н.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Крижний О.М.)
від 28.11.2022
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Мороз В.Ф., судді: Коваль Л.А., Чередко А.Є.)
від 13.03.2023
у справі № 904/357/22
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент технолоджіз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "Дніпровський термінал"
про переведення прав та обов'язків покупця акцій, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 у справі №904/357/22 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову. Зустрічний позов ОСОБА_1 повернуто без розгляду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі №904/357/22 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі №904/357/22, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, яку залишено без змін судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявність обставин поважності пропуску строку, не підтверджено неможливості подання зустрічного позову у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Частиною 4 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч. ч. 5, 6 ст. ст. 180 Господарського процесуального кодексу України).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що направлена за місцезнаходженням ОСОБА_1 копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.02.2022 повернулася на адресу суду як невручена - 06.04.2022.
Представник ОСОБА_1 22.06.2022 ознайомився з матеріалами справи. Від представника ОСОБА_1 30.06.2022 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а 13.07.2022 - заява про застосування строку позовної давності.
З огляду на наведене ОСОБА_1 обізнана про перебування даної справи на розгляді, строк для подання відзиву, встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 16.02.2022 сплив. ОСОБА_1 скористалась правом на подання заперечень на позов шляхом подання заяви про застосування строку позовної давності.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.09.2022 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2022. В подальшому у судових засіданнях оголошувались перерви до 20.10.2022, 02.11.2022, 17.11.2022 та 30.11.2022.
В ухвалі суду від 22.09.2022 сторонам було роз'яснено, що до першого засідання по суті вони можуть подати додаткові пояснення та докази. Однак із зустрічним позовом ОСОБА_1 звернулася лише 25.11.2022, тобто із пропуском процесуального строку та на стадії розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ОСОБА_1 обґрунтовує клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову тим, що про фактичні обставини, що є підставою для звернення з цим позовом стало відомо після закриття підготовчого провадження, однак позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів на підтвердження даного твердження, не доведено наявність обставин поважності пропуску строку, не підтверджено неможливості подання зустрічного позову у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до приписів частини 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з пропуском строку для її пред'явлення, ухвалою суду повертається заявнику.
З огляду на наведене суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строків на подання зустрічного позову та про повернення зустрічної позовної заяви.
Також судами попередніх інстанцій зазначено, що повернення зустрічної позовної заяви у даній справі не позбавляє ОСОБА_1 права пред'явити позов у загальному порядку та не є обмеженням доступу до правосуддя.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано повернув ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву, оскільки її подано після закінчення встановленого строку та відмовлено у задоволенні клопотання про поважність причин пропуску цього строку.
Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) зазначено, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі №904/357/22 у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 234, 287, 290, ч.2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.03.2023 у справі №904/357/22.
2. Касаційну скаргу та додані до неї документи повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Н. Губенко